WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Хірургічна інфекція. Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Загальні принципи лікування - Реферат

Хірургічна інфекція. Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Загальні принципи лікування - Реферат


Реферат на тему:
Хірургічна інфекція. Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Загальні принципи лікування
Історія хірургії нерозривно пов язана з боротьбою проти інфекції. Хірургічна інфекція до цього часу залишається одною із головних причин післяопераційних ускладнень і смертності хворих. Зараз, відомо, що людину як складову частину біосфери оточують мікроорганізми. Деякі із них перебувають з людиною в мирних стосунках (сапрофіти), або навіть у взаємовигідних для людини (мікрофлора кишківника), інші для людини патогенні (таких 500).
Ще до відкриття мікробів Л.Кохом, деякі лікарі підозрювали, що захворювання передається від людини до людини контактним шляхом (від хворого до здорового), а також через повітря, воду та їжу. Гіпотетичних збудників називали контагіями або міазмами (Пирогов М.І.). Міазми від грецького - забруднення. У відношенні таких захворювань Гуфеланд в 1841 році ввів термін інфекції, що в перекладі із латинської означає - зараження.
Серед численних видів інфекції велику групу складає хірургічна інфекція. Під цим терміном розуміють такі захворювання інфекційного характеру, які пов язані з оперативним втручанням, або для свого лікування потребують хірургічного лікування. Основу хірургічної інфекції складає гнійна інфекція.
Незважаючи на те, що з гнійною інфекцією лікарі намагаються боротись на протязі тисячоліть, лише після відкриття мікроорганізмів, впровадження антисептики і асептики з явився прогрес у цій боротьбі. Але до повної перемоги в ній ще дуже далеко.
Ще до 70-років 19 століття не могли вести боротьбу з гнійною інфекцією, так як не мали уявлення про її етіологію. Згадаємо відомі літературні шедеври. У романі Л.М.Толстого "Війна і мир" описується смерть одного з головних героїв - князя Андрія Болконського. У битві під Бородіно він був поранений осколком гранати і незабаром помер. Яка причина його смерті? Судячи з опису, рана в живіт і стегно дійсно була серйозною. Але причиною смерті була інфекція, зараження крові (сепсис), якому лікар, що оглядав Болконського, не міг запобігти. Лікувати таку патологію лікарі того часу ще не могли.
У битві під Бородіно був поранений і генерал Багратіон. М язи і кістки стегна були сильно пошкоджені. Хірурги, що лікували генерала знали - єдине, що може дати шанс на одужання - це негайна ампутація кінцівки. Однак Багратіон відмовився від ампутації і помер в тяжких муках від гангрени.
Наполеон також помер на острові Святої Єлени від перитоніту, при аутопсії виявлена перфорація тонкої кишки.
Під час дуелі з Дантесом був смертельно поранений О.С.Пушкін. Куля влучила в низ живота, пошкодивши кишківник. В чому б полягала допомога поету сьогодні. Його б привезли в хірургічну клініку, де зробили б лапаротомію, санацію черевної порожнини, ушивання кишки і дренування черевної порожнини. Життя б його було врятовано. Лікар Арендт, який лікував Пушкіна, і не подумав про операцію, тому що в той час це була 100% летальність. Поет помер від гнійного перитоніту.
В Києві стоїть пам ятник генералу Ватутіну, який помер від гангрени, сепсису під час ВВВ після поранення ноги, відмовившись від ампутації кінцівки.
І в наш час гнійна (неспецифічна) інфекція домінує серед хірургічної патології. Частка хворих з гнійними захворюваннями складає до 30% (1/3) від всіх хірургічних хворих. На лікування гнійних післяопераційних ускладнень затрачуються колосальні кошти (так в США до 8 млрд.$ щорічно). В останній спостерігається ріст гнійних запальних захворювань та інфекційних післяопераційних ускладнень, зменшення ефективності їх лікування. Це можна пояснити збільшенням числа мікроорганізмів стійких до дії антибактеріальних препаратів, зниженням імунологічної реактивності у хворих, загальним постарінням населення і т.ін.
Класифікація хірургічної інфекції
1 Гостра хірургічна інфекція:
а) гнійна;
б) гнильна;
в) анаеробна (газова гангрена);
г) специфічна (правець, сибірка).
2 Хронічна хірургічна інфекція:
а) неспецифічна (гнійна);
б) специфічна (туберкульоз, сифіліс, актиномікоз).
3 Залежно від етіологічного чинника:
а) стафілококова;
б) стрептококова;
в) пневмококова;
г) клібацілярна;
д) синьогнійна;
є) змішана.
4 Залежно від локалізації ураження:
а) шкіри та підшкірної клітковини;
б) кісток і суглобів;
в) шиї;
г) грудної клітки, середостіння;
д) черевної стінки, органів черевної порожнини тощо.
5 За клінічним перебігом:
а) гостра і хронічна інфекція поділяється на місцеву і загальну:
- загальна;
- місцева;
б) хронічна гнійна інфекція:
- загальна;
- місцева.
І Гостра гнійна інфекція:
А. Місцева:
1 гостра гнійна інфекція;
2 гостра гнильна інфекції;
3 гостра неспецифічна анаеробна інфекція (газова гангрена);
4 гостра специфічна анаеробна інфекція (правець, сибірська виразка, дифтерія).
Б. Загальна:
1 гостра загальна хірургічна інфекція;
2 підгостра (хронічна) загальна хірургічна інфекція.
Розподіл інфекції на місцеву і загальну умовний, тому що всякий місцевий процес викликає реакцію всього організму.
ІІ Хронічна хірургічна інфекція:
1 хронічна неспецифічна інфекція ;
2 хронічна специфічна інфекція (актиномікоз, сифіліс).
Гостра гнійна хірургічна інфекція - це проникнення і розмноження в організмі патогенних мікроорганізмів з утворенням гнійного ексудату. Під хірургічною інфекцією необхідно розуміти такі захворювання інфекційного ґенезу, які або причинно пов'язані з хірургічним втручанням, нанесенням ран (інфекційні ускладнення ран, зокрема, нагноєння останніх та ранова токсико-інфекція) або, які для свого лікування потребують чи, можуть потребувати на якомусь етапі свого перебігу хірургічного втручання (інфекційні захворювання, що спричинюють місцеве руйнування тканин та органів і накопичення у них токсичного гнійного ексудату та мертвих клітин - абсцес, флегмона, карбункул, остеомієліт тощо).
Слід, однак, пам'ятати, що одного проникнення мікроорганізмів в організм людини для розвитку хірургічної інфекції недостатньо. Ми можемо виявити їх в організмі, а розвитку інфекції не буде. У таких випадках прийнято говорити про бактеріальне забруднення (контамінацію). Поява ознак запальної реакції організму у відповідь на інвазію мікроорганізмів означає перехід контамінації в явну бактеріальну, або токсичну інфекцію.
Чому в одних випадках ми маємо справу лише з контамінацією, а в інших - з бактеріальною інфекцією? Справа в тому, що для розвитку в організмі хірургічної інфекції за наявності в ньому патогенних мікроорганізмів потрібна відповідна його чутливість до неї і подолання захисних сил організму. У процесі розвитку в організмі гнійної інфекції протистоять два чинники: з одного боку - макроорганізм, з іншого - мікроорганізм. Від того, хто в цій єдності і боротьбі переможе, і буде залежати розвинеться тільки мікробна інвазія чи й бактеріальна інфекція.
Якідодаткові чинники впливають на розвиток інфекції в організмі? Це патогенність, вірулентність і кількість мікроорганізмів; місце проникнення інфекції (деякі тканини: підшкірна клітковина, плевра, очеревина, чутливіші до неї); вид тканин (наявність некротичних ділянок), їх кровопостачання; загальний стан організму (анемія, авітаміноз, недоїдання, супутні захворювання, особливо цукровий діабет).
Для того, щоб в рані розвинувся інфекційний процес необхідно, щоб загальна кількість мікробів перевищувала так званий "критичний рівень", який дорівнює не менше 105-106 бактерій в 1 г тканини взятої з глибини рани. Правда цей "критичний рівень", тобто поріг чутливості організму до різних збудників,
Loading...

 
 

Цікаве