WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гнійні захворювання пухкої сполучної тканини - Реферат

Гнійні захворювання пухкої сполучної тканини - Реферат


Реферат на тему:
Гнійні захворювання пухкої сполучної тканини
Мастит. Для розуміння патогенезу, клініки і лікування маститу потрібно знати деякі особливості анатомії молочної залози.
Молочні залози жінки розташовані на передній поверхні грудної стінки на рівні III-VI ребер. У центрі молочної залози розташований пігментований сосок. Молочна залоза складається з 15-20 окремих радіально розташованих часток, кожна з яких у свою чергу складається з альвеолярних залоз. Частки залози оточені жировою тканиною і сполучнотканинними перетинками. Від часток радіально ідуть молочні протоки, які відкриваються у центрі соска. Молочна залоза відокремлюється тонким шаром жирової тканини від внутрішньогрудної фасції, яка прикриває великий грудний м'яз.
Кровопостачання молочної залози здійснюється за рахунок гілок внутрішньої артерії молочної залози, яка відходить від підключичної артерії. Лімфа з молочної залози відтікає в лімфатичні вузли пахвової ямки, грудинні, під- і надключичні лімфатичні вузли.
У молочній залозі можуть розвиватися неспецифічні і специфічні запальні процеси.
Гострий мастит - це гостре гнійне запалення паренхіми (паренхіматозний мастит) або сполучної тканини (інтерстиціальний мастит) молочної залози. Спричинює його стафілококова інфекція. Стафілокок проникає у молочну залозу екзогенно (через тріщини сосків) або ендогенно (гематогенним чи лімфогенним шляхами) з наявних у організмі запальних осередків. Найчастіше гострий мастит розвивається після пологів під час годування дитини груддю. Розвитку запального процесу в молочній залозі сприяють застій молока і набухання молочних залоз. Звичайно уражується одна молочна залоза.
Запальний процес розвивається в кілька стадій. Спочатку буває серозна інфільтрація тканини молочної залози. У міжклітинному просторі нагромаджується серозний ексудат, що містить велику кількість лейкоцитів. Пізніше серозна інфільтрація замінюється гнійною, внаслідок чого розвивається флегмона молочної залози. У разі прогресування процесу в залозистих органах запальний процес має тенденцію до поширення (уражена тканина розплавлюється, утворюється гнояк). У разі тромбозу судин тканина молочної залози може некротизуватися, і тоді виникає гангренозний мастит.
Виділяють такі фази розвитку процесу: серозна, флегмонозна, гнійна, гангренозна.
Для гострого маститу є характерними слабко виражена тенденція до відмежування і швидке поширення його в тканини. Запальний процес може локалізуватися лише в молочних протоках (галактофорит) або уражати залози соска (ареоліт).
Гнояки в молочній залозі можуть розташовуватися премамарно (параареолярно), інтрамамарно, ретромамарно.
Клінічна картина гострого маститу залежить від стадії захворювання і його локалізації.
Починається гострий мастит з невеликого ущільнення в молочній залозі, що є наслідком застою молока. Спочатку воно малоболюче, але з часом біль посилюється. Затримується виділення молока. Загальний стан у цей період не порушується. За несвоєчасного або неповноцінного лікування новоутворення в молочній залозі ущільнюється, біль стає інтенсивним, шкіра над ущільненням червоніє. Температура тіла підвищується до 38-390С. Можуть бути озноб, головний біль, загальна слабкість. Збільшуються пахвові лімфатичні вузли. Змінюється формула крові (як у разі запального процесу).
У стадії гнійного розплавлення в центрі ущільнення спостерігається явище флюктуації. Наростають місцеві і загальні прояви.
У гангренозній стадії загальний стан дуже тяжкий. Температура тіла 39-400С, пульс частий - 120-140 за 1 хв. Артеріальний тиск може бути зниженим, язик сухий, шкіра бліда. Над молочною залозою шкіра блідо-зелена або синьо-багряна. Молочна залоза різко збільшення в об'ємі. Збільшуються і стають болючими регіонарні лімфатичні вузли. Змінюється формула крові: високий лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, збільшення ШОЕ.
У стадії абсцедування підтвердити діагноз гнійного маститу можна за допомогою пункції молочної залози, під час якої одержують гній.
При ретромамарному маститі, що локалізується в клітковині ззаду молочної залози, в ділянці великого грудного м'яза спостерігається розлита болюча припухлість без змін кольору шкіри. Вся уражена залоза ніби піднята або випинається вперед. У разі зміщення залози хвора відчуває біль. Характерні явища лімфангіту, лімфаденіту.
Гострий мастит треба диференціювати з так званою молочною лихоманкою, яка буває у породіль на 4 - 5-ту добу після пологів і зумовлюється застоєм молока. Застоюючись у молочній залозі і повторно всмоктуючись, воно виявляє пірогенні властивості.
Лікування гострого маститу в початкових стадіях консервативне. Терапію треба починати з пригнічення лактації і систематичного відсмоктування молока. Молоко систематично зціджують або відсмоктують відсмоктувачем. Застосовують препарати, які пригнічують лактацію (комбінація естрогенів з андрогенами). Молочну залозу припіднімають і туго фіксують пов'язкою. Призначають антибіотики, фізіотерапевтичні процедури, загальнозміцнювальні засоби.
Добрі наслідки дає ретромамарна новокаїнова блокада (80 мл 0, 25% розчину новокаїну + 500 000 ОД мономіцину або канаміцину + 10 мг трипсіну або хімотрипсину). Паралельно з цим проводять інфузійну детоксикаційну терапію (реополіглюкін, плазма, білкові препарати, розчини електролітів).
Якщо лікування розпочате в серозній або інфільтративній стадії, від нього можна очікувати позитивного ефекту: біль зменшується, інфільтрат поступово розсмоктується, температура тіла знижується.
У флегмонозній, а особливо, в абсцедуючій чи гангренозній стадії, показане хірургічне лікування. Операцію треба проводити під загальним знеболенням (внутрішньовенним чи інгаляційним). Це дає змогу широко розрізати гнояк, його кишені, провести ревізію рани, її дренування. Якщо гнояк розташований параареолярно або інтрамамарно, у ділянці флюктуації або найбільшої болючості проводять радіальні розрізи в напрямі від периферії до соска (такі розрізи не пошкоджують молочних ходів). У разі ретромамарного розташування абсцесу виконують овальний розріз під молочною залозою (розріз Барденхайера). Розітнувши гнояк, пальцем проводять ревізію його порожнини, роз'єднуючи всі тяжі й перетинки. Вирізують некротизовані тканини. Порожнину гнояка промивають антисептичним розчином (фурацилін, хлоргексидин і ін.) і дренують гумовими випусниками та поліхлорвініловими трубками.
Іноді для кращого відтоку гною і дренування гнояка треба робити два-три розрізи, з'єднуючи їх у глибині між собою.
Профілактику гострого маститу починають задовго до пологів у жіночих консультаціях (підвищення реактивності організму, санація наявних в організмі жінки осередків інфекції, навчання вагітних, як поводитись у післяпологовий період). Після пологів профілактика маститу полягає, з одного боку, в недопущенні проникнення інфекції в молочну залозу, з другого - у запобіганні застою молока. З цією метою треба систематично обмивати соски теплоюводою з милом, обтирати їх 60-70% спиртом етиловим, витирати м'яким рушником. Корисні повітряні ванни протягом 15-20 хв. Для профілактики тріщин сосків їх змащують нейтральним жиром, часто змінюють білизну, миють руки. Для запобігання застою молока фіксують молочні залози пов'язками у припіднятому положенні, годують дитину груддю і ретельно зціджують молоко.
У профілактиці маститу важлива роль
Loading...

 
 

Цікаве