WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Асептика. Історія розвитку. Методи стерилізації, контроль за нею - Реферат

Асептика. Історія розвитку. Методи стерилізації, контроль за нею - Реферат

викликати реакцію тканин. Переваги - через 6-12 днів резорбується. За рахунок хромування резорбція продовжена до 15-40 днів. Хромований кетгут випускаються в ампулах, в упаковці з алюмінієвої фольги з розчином, що консервує, (спирт 96% - 89 г, гліцерин - 6 г, бензин авіаційний - 1 г, вода - 4 г),
Вікрил, пролен, дексон - штучні нитки, що мають перевагу перед кетгутом, особливо в інфікованій рані.
Стерилізація кетгуту. Спосіб Клаудіуса, модифікований за А.П.Губарєвим (у спиртовому люголевському р-ні). Обезжирювання в ефірі 24 години. Стерилізація протягом 7 діб у водяному люголевському розчині. Зміна розчину і збереження в такому ж розчині 7 діб. Кетгут можна стерилізувати парами йоду (метод Сітковського) чи в 1% р-ні малахітової зелені (метод Бакала).
Обробка рук. Принципхірургічної обробки рук складається в механічному очищенні, дезінфекції і дублювання шкіри 70% чи 96% спиртом, при якому як би замуровуються бактерії на час стерилізації.
Будь-який метод повинен забезпечити:
- видалення з поверхні шкіри бруду і бактерій;
- знищення бактерій на шкірі;
- ущільнення шкіри, дублювання її, щоб закрити протоки потових і сальних залоз;
- збереження шкіри, тобто бути нешкідливим.
Дезинфікуючі засоби повинні відповідати вимогам:
- швидко убивати патогенну мікробну флору;
- надійно знищувати мікроби в рукавичному соку, щоб руки залишалися обеззараженими протягом всієї операції;
- не мати дратівливої дії на шкіру.
Класичні способи обробки рук по Фюрбрингеру (1897 р), Альфельду, Заблудовского, Спасокукоцького-Кочеригіна (1929 р) у наш час не застосовуються, так як вони займають багато часу.
Скрізь використовують прискорені методи:
1 обробка рук розчином "С-4" (первомур) - 1970 р. на 5 літрів - суміш перекису водню (85,5 г, 30-33%) і мурашиної кислоти (34,0 г, 85-100%), що змішують у стерильному посуді в співвідношенні 2,2:1, зберігають не більш 1 доби. Використовується 2,4% розчин.
- руки миють водою з милом (без щітки) протягом 1 хвилини;
- витирають насухо;
- обробляють 1 хвилину в тазі з розчином "С-4";
- витирають стерильною серветкою;
- надягають стерильні халат і рукавички.
2 Обробка рук хлоргексидином (хлоргексидин біглюконат) - 1977 р.
- руки миють водою з милом;
- витирають насухо стерильною серветкою;
- миють руки протягом 2-3 хвилин ватяним тампоном, змоченим 0,5% спиртовим розчині хлоргексидина (його розводять на 70% спирті 1:40), витирають насухо;
- одягають стерильні халат, рукавички.
Можна обробляти руки у водяному розчині хлоргексидина (1:20) у стерильному тазі протягом 3 хвилин. Розчин готують розводячи 500 г 20% оригінального розчину в 10 л дистильованої води.
3 Обробка рук церигелем (1971 р). миють руки з милом. Просушують шкіру стерильною серветкою. Наносять на шкіру 3-4 г церигеля і 8-10 хвилин розтирають, щоб препарат покрив пальці, долоні, тильну поверхню кистей до передпліч. Руки висушують на повітрі. Після випару спирту утвориться тонка асептична полімерна плівка. Спосіб ефективний в екстрених ситуаціях. Під час роботи в перев'язувальній, при первинній обробці ран. Після операції полімерна плівка змиваються 96% етиловим спиртом.
4 Обробка рук йодоформом. Дуже ефективний і швидкий. У 1% розчині йодопірон-полівініл пиролідона і гексахлорфена в мильному розчині (шампунь) протягом 3-5 хвилин миють руки. Досягається одночасно очищення, дезінфекція рук. Висушують серветкою, одягають халат і рукавички.
5 Обробка рук ультразвуком. У спеціальних ультразвукових ваннах залитий розчин антисептика (0,05% р-н гібітана). У ньому миють руки. Через розчин проходять ультразвукові хвилі, що забезпечують дезінфекцію
6 Обробка рук дегміном і дегміцидом (1968 р). Миють руки теплою водою з милом 2-3 хвилини, протирають тампонами, змоченими 1% р-н препарату 3 хвилини, потім витирають стерильною серветкою насухо, одягаю халат і рукавички.
7 Обробка рук миючими засобами (1960 р). Миють руки водою з милом. Занурюють на 3-5 хвилин у таз з миючим засобом ("Новина", "Астра"), розчин готують перед уживанням (1 ст. л. на 3 л води), висушують стерильною серветкою. Протягом 3 хвилин руки протирають 96% етанолом. Одягають халат, рукавички.
8 Обробка рук новосептином. Обробляють шкіру 3% водяним розчином новосепта протягом 2-3 хвилин.
9 Екстрені способи.
Спосіб Хайснера - без попереднього миття водою з милом, тільки 5% р-ном йоду в бензині.
Спосіб Брауна - миють руки 96% спиртом 10 хвилин.
Спосіб Спасокукуцького-Кочеригіна. Немає необхідності мити водою з милом. Метод заснований на розчиненні лужним розчином аміаку жирів на поверхні й у порах шкіри і вимивання бактерій разом з розчином. При побутовому забрудненні рук їх миють з милом протягом 1 хвилини. Потім ретельно миють руки серветкою в тазі з р-ном 0,5% нашатирного спирту протягом 3 хвилин, потім 3 хвилини в іншому тазі. Висушують руки стерильним рушником. Обробляють руки спиртом протягом 5 хвилин. Деякі хірурги ще обробляють нігтьові фаланги і складки шкіри 10% розчином йоду.
Одягання операційного одягу. У передопераційній член хірургічної бригади надягає маску-шолом (закривають голову, ніс, рот), але краще на шапочку-ковпак, бахіли. Після обробки рук одягають халат (подавати пояс руки - навхрест, тобто ліву частину правої і навпаки). Зав'язувати тасьми може операційна медсестра, якщо ще без рукавичок, якщо вже їх надягла, те сам хірург. Рукавички вдягати треба так, щоб медсестра не торкалася рукавичками рук хірурга, а він рукавичок медсестри.
Використана література
1. Медичний енциклопедичний словник.Автор: Р.І. Вишневський, А.І. Троян, М. П. Зяблюк, А. М. Кудрицький.
2. Вирізки журналу "Медичний вісник" та "Охорона здоров'я".
3. Лікування та діагностика. - 2001 р. - №2. - С.33-38. Колесник М.І., Лапчинська І.І
4. Свиридов О.І. Анатомія людини. - К., 2001.
5. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.
6. М.Р.Сапин, Г.Л.Билич "Анатомия человека" книга 2 "Внутренние органы. Системы обеспечения (эндокринная, сосудистая, иммунная, нервная системы)" Москва, Оникс-Альянс-В 1999г.
7. Р.Д.Синельников "Атлас анатомии человека" том III "Учение о нервной системе, органах чувств и органах внутренней секреции" издательство "Медицина" Москва 1968 год.
8. Айземан Б. ?., Смирнов В. В., Бондаренко А. С. Фитонциды и антибиотики высших растений. - К.: Наук, думка, 1984. - 277 с.
9. Бетина В. Путешествие в страну микробов. - М.: Мир, 1976 - 271 с.
10. Билай В. И. Основы общей микологии. - К.: Вища шк., 1974. - 395 с.
11. Бойко А. Л. Экология вирусов растений. - К.: Вища шк., 1990. - 165с.
12. Букринская А. Г. Вирусология. - М.: Медицина, 1986. - 336 с.
Loading...

 
 

Цікаве