WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вогнищевий туберкульоз легень - Реферат

Вогнищевий туберкульоз легень - Реферат

проводять цитологічне або морфологічне дослідження.
У нашій практиці був випадок, коли хвору молоду жінку 21 року, спостерігали з приводу великовогнищевого туберкульозу, що періодично, 3-4 рази на рік супроводжувався легеневою кровотечею. В період ремісії хвора скаржилась на задишку і головний біль. Під час чергової госпіталізації в терапевтичне відділення пацієнтку було консультовано хірургом, виставленні життєві показання до операції з приводу легеневої кровотечі. Переведена в хірургічне відділення. Було зупинено кровотечу (гангліоблокатори, хлористий кальцій, аскорбінова кислота, антигістамінні препарати), і на наступний день хвору прооперовано. Під час ревізії легені в С ІІІ виявлено "гумоподібні" утворення, які під час натискання створювали відчуття "муркотіння" чи "дзюрчання" з переходом у "рипіння". Описані утворення були розташовані по краю легені, що сприяло виконанню клиноподібної резекції. На розрізі макропрепарату виявлено значну кількість розширених судин, заповнений рідкою кров ю і тромбами. Гістологічно - артеріо-венозні аневризми. Післяопераційний період пройшов без особливостей. У хворої зникла задишка і головний біль. Через 2 роки стала матір ю.
Отже, описані зміни у хворих на вогнищевий туберкульоз потребують хірургічних втручань за морфологічними та клінічними показниками. Інколи - життєвими. Нерідко ці втручання можуть носити лікувально-діагностичний характер.
Про активність вогнищевих утворень, окрім ознак, наведених вище, свідчить також форма останніх, їх щільність, характери зовнішніх контурів (нерівномірність, неправильність, нечіткість або розмитість), наявність деструкції та розташування останньої в утворенні, характер внутрішніх її контурів, стан легеневої паренхіми навколо вогнища (петлисто-сітчастий чи тяжистий малюнок) та інтенсивність зазначених змін. Перераховані рентгенологічні симптоми повинні примусити фтизіатра прискіпливо їх вивчити, зіставити із клінічною картиною, зважити на вік хворого, анамнез життя та професійну шкідливість і провести диференціальний діагноз із початковою стадією периферійної злоякісної пухлини, якою найчастіше буває бронхокарцинома. Чіткі й неправильні зовнішні контури, "неправильна" форма центрально або ексцентрично розташованої деструкції, відсутність в ній слідів завапнення (відносна ознака!), навіть якщо таких вогнищевих утворень 2-3, свідчать про необхідність проведення лікувально-діагностичної торакотомії. Повідомити про це хворого повинен перш за все фтизіатр. У зв язку з цим не можемо не згадати випадок, коли хворий на великовогнищевий туберкульоз лівої верхівки перебував на лікуванні в терапевтичному відділенні протягом 3,5 міс. За цей період значно прокращився загальний стан пацієнта, оскільки препарати ГІНК стимулюють кору надниркових залоз. Рентгенологічно була констатована більша чіткість зовнішніх контурів вогнищевих утворень і посилення "сітчастості" паренхіми навколо вогнищ. Це було розцінено як розсмоктування інфільтративних змін та розвиток фіброзу. Хірург, який консультував хворого, запропонував оперативне втручання, від якого пацієнт відмовився, бо лікуючий фтизіатр, що буває нерідко, зайняв, м яко кажучи, дипломатично подвійну позицію (я ж бо стабілізував процес!). Закінчилось все тим, що хворий продовжив лікування в амбулаторних умовах. Через 3 міс. у лівому надпліччі виник біль. Хворий звернувся за консультацією до хірурга. Під час огляду виявлено за кивальним м язом (m.sternoclaidomastoideus) щільний лімфовузол розміром з лісний горіх. Рентгенологічне обстеження встановило інтенсивне затемнення верхньої частки в межах верхівкового, верхівково-заднього і переднього сегментів, зміщення середостіння у бік патологічного процесу. Проведено біопсію лімфовузла. Гістологічне заключення - плоскоклітинний рак. Ретроспективний аналіз дозволяє дійти висновку, що "розсмоктування перифокальної інфільтрації" було розсмоктуванням неспецифічного запалення. Перифокальна тяжистість - це ендангіїт та лімфостаз.
Таким чином, наведений випадок підкреслює, що і при цих формах вогнищевих сухот показанням до операції є морфологічні та клінічні чинники хвороби.
Насамкінець треба зауважити, що в ряді випадків позитивного перебігу вогнищевого туберкульозу у вигляді розсмоктування дрібних вогнищевих утворень або їх завапнення, значного зменшення в розмірі середніх і великих вогнищевих утворень, розсмоктуванні перифокальної інфільтрації, значному ущільненні і зменшенні в розмірі перифокальних сітчастих та тяжистих інтерстиціальних утворень, що спостерігається в обмеженому часовому просторі (2-3 міс.), - сумнівів у діагнозі не залишається. Все-таки, якщо існують 3 і більше вогнищевих утворень, особливо, коли вони зливаються, показання до операції можуть бути зумовлені морфологічними та епідеміологічними чинниками. Поскільки змістом таких залишкових утворень є казеозно некротичні тканини, що доведено вивченням операційного матеріалу. В них тривалий час зберігаються активні мікобактерії туберкульозу або їх персистувальні коконоподібні, фільтрувальні та L-форми. За відповідних умов може розвинутись загострення або рецидив туберкульозу. Разом з тим відомо, що наступна еволютивна форма туберкульозу завжди перевершує попередню, тобто переходить в інфільтративну, дисеміновану або фіброзно-кавернозну. При цьому, якщо під час первинного туберкульозу бацилярність в середньому сягала 20-22%, то при реактивації (загострення чи рецидив) вона зільшується до 58-76%. У цих випадках показання до оперативного втручання, на нашу думку, мають бути епідеміологічними.
Слід також зауважити, що відомі випадки розвитку раку легень на тлі туберкульозних змін - 0,23-15,8%. Хочу загальній статистиці це невеликі цифри, все-таки не треба забувати, що для кожного окремого хворого - це всі 100%. А відтак - лікар повинен застосовувати всі наявні можливості і, не в останню чергу хірургічні, для того, щоб хворий отримав шанс на життя та соціальну реабілітацію.
Накінець. Вогнищевий туберкульоз легень може бути проявом первинного туберкульозу не лише у дітей, а і у дорослих. Роботами Сахелашвілі Р. доведено, що первиний туберкульоз у дорослих може зустрічатись у віці до 35 років. Це дуже важливо визначити, оскільки терапія первинного туберкульозу має деякі особливості, неврахування яких може зіпсувати ефективність проведеного лікування. До ознак, що характеризують первинний туберкульоз дорослих відносимо:
- значно більший рівень інтоксикації;
- наявність лімфоденопатії як периферійного, так і внутрішньогрудного характеру;
- враження серозних оболонок (плевральні, перикару, суглобні, черевні);
- велика ШОЕ;
- віраж туберкулінової проби, та її гіперергічний характер;
- превалювання параспецифічних реакцій токсико-алергічного характеру: а) астенія, б) артралгія, в) енцефалопатія, г) вузликова ерітема, д) гломерулонефрит, е) часте враження не верхівок легень, а С VI.
Враховуючи все перераховане треба запам ятати, що лише той лікар буде діагностувати цю форму сухот, який буде про неї пам ятати.
Використана література
1. Медичний енциклопедичний словник.Автор: Р.І. Вишневський, А.І. Троян, М. П. Зяблюк, А. М. Кудрицький.
2. Вирізки журналу "Медичний вісник" та "Охорона здоров'я".
3. Лікування та діагностика. - 2001 р. - №2. - С.33-38. Колесник М.І., Лапчинська І.І
4. Свиридов О.І. Анатомія людини. - К., 2001.
5. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.
6. М.Р.Сапин, Г.Л.Билич "Анатомия человека" книга 2 "Внутренние органы. Системы обеспечения (эндокринная, сосудистая, иммунная, нервная системы)" Москва, Оникс-Альянс-В 1999г.
7. Р.Д.Синельников "Атлас анатомии человека" том III "Учение о нервной системе, органах чувств и органах внутренней секреции" издательство "Медицина" Москва 1968 год.
8. Айземан Б. ?., Смирнов В. В., Бондаренко А. С. Фитонциды и антибиотики высших растений. - К.: Наук, думка, 1984. - 277 с.
9. Бетина В. Путешествие в страну микробов. - М.: Мир, 1976 - 271 с.
10. Билай В. И. Основы общей микологии. - К.: Вища шк., 1974. - 395 с.
11. Бойко А. Л. Экология вирусов растений. - К.: Вища шк., 1990. - 165с.
12. Букринская А. Г. Вирусология. - М.: Медицина, 1986. - 336 с.
Loading...

 
 

Цікаве