WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Харчування дитини від віку старше 1-го року - Реферат

Харчування дитини від віку старше 1-го року - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Харчування дитини від віку старше 1-го року
До щоденного раціону повинні входити білки, вуглеводи, жири, мінеральні солі, вітаміни, рослинна клітковина. Молока тепер на кожний день потрібно 400-500 мл; його неодмінно слід кип'ятити, навіть якщо воно готується з молочного порошку. Дітям, котрі відмовляються вживати просте молоко, треба замінювати його на інший продукт (кисляк, кефір, ряжанку, різні сорти сиру). Добре, коли дитина одержує щодня на обід м'ясну страву або свіжу прісноводну рибу (річкову чи ставкову), 1 яйце, м'який домашній сир; хочемо підкреслити, що 50 % білків повинні бути тваринного походження. Яйце може бути зварене круто або рідко, з білком, неодмінно свіже. Деякі спеціалісти радять уживати не більше як 2-3 яйця на тиждень. Рекомендується також поєднувати в харчуванні жири як тваринного (вершкове масло), так і рослинного походження (олія).
Вуглеводи (зернові, картопля) вживають щоденно. Краще використовувати неперероблені (натуральні) вуглеводи (вівсяні та кукурудзяні пластівці, манні крупи), хліб із борошна грубого помолу.
Рафіновані солодощі треба давати дитині в обмеженій кількості (цукор, цукерки, тістечка тощо).
Фрукти та овочі вкрай необхідні в щоденному харчуванні. Деяким дітям ще важко жувати, тому їм слід давати фрукти протертими чи розім'ятими; відварені фрукти й овочі розминають виделкою, їх можна розвести молоком чи змішати з маслом. Не слід давати дитині дуже багато рідини; в теплу пору року дітям, що відчувають спрагу, треба збільшувати кількість плодів (соки, розітертий м'якуш, розведений соком, стиглі фрукти). Мед нині дуже модний, йому приписують чудодійну силу. Дітям, схильним до запорів, можна цукор замінювати медом (у тому числі й для підсолоджування молока); крім цього, мед можна давати з хлібом і маслом. Шоколад треба давати дитині дуже обережно, потроху, тільки в першій половині дня (викликає збудження); якщо шоколад несвіжий, він може викликати висипання на шкірі (кропивницю) або розлади кишечника. Кондитерські тістечка (свіжі та доброякісні) можна давати як десерт (але не перед обідом!). Збиті вершки швидко псуються, в них розводяться мікроби!
Дитині після 1 року можна давати на солодке компоти, варення, джеми.
Кава, вино, горілка, міцний чай категорично заборонені! Соки фабричного виробництва треба давати обережно. Прохолодні (освіжаючі) напої (в тому числі й газовану та мінеральну воду) можна давати, якщо вона не дуже насичена газом.
Погодинний розподіл годувань. Сніданок дається вранці одразу після того, як дитя прокинулося. Якщо доводиться довго чекати, маля починає нервувати або знаходить собі інше заняття й відмовляється од їжі. Молоко дають у натуральному вигляді, можна з якимось борошняним продуктом: манні крупи, товчені бісквіти, вівсяні чи кукурудзяні пластівці, солодова кава й т. ін. З борошняних виробів дитині пропонують те, що вона любить найбільше. Якщо дитині хочеться одержувати молоко з пляшечки, не слід забороняти. Дітям, які не хочуть пити молока, можна дати чай, хліб із маслом, м'яким сиром, медом чи джемом. О 10 годині можна дати фрукти, невеличкий бутерброд. Обід складається з овочевого пюре. Наприкінці 2-го року малятко може оцінити смак і поживність смаженої картоплі. Щоденне пюре треба давати з м'ясом чи рибою. Обід можна закінчити чашкою м'ясного бульйону, а на десерт дати фрукти, компот та домашнє печиво. Для різноманітності на обід можна варити борщик із курячим м'ясом чи м'ясними фрикадельками, на друге - овочі, тушковані чи під білим соусом. Годувати обідом найкраще приблизно об 11.30-12 годині. Підвечірок: молоко, кефір чи фрукти. На вечерю (приблизно з 19 до 19.30) можна повторити ранкове меню або приготувати запіканку, пудинг, кашу с маслом та сиром, компот, домашнє печиво.
Апетит. Протягом першого року життя дитина голосно плаче, коли хоче їсти. Після одного року під поняттям "апетит" слід розуміти ще й внутрішній стан: дитина чекає їжі, вона любить ту чи ту страву, бо це пов'язано з приємним запахом, смаком, радісним настроєм, з яким мати годувала її. Деякі діти люблять, щоб їх годувала одна й та ж особа.
Дитина, яка правильно харчується, має всі шанси бути здоровою, гарно розвиватися, бути жвавою, задовольняти свої потреби в рухові та пізнанні світу. Батьки, медичні сестри та виховательки повинні виходити з того, що в цьому віці в кожної дитини "свій" апетит. Та навіть одна й та сама дитина протягом дня по-різному ставиться до їжі, отже, з цим слід рахуватися. Тут справа не в "складній вдачі" дитини і не в поганому апетиті, а в тому, що будь-яка людина їсть то охоче, то неохоче. А ще слід узяти до уваги психічну та моторну неврівноваженість, властиву даному віковому періодові.
Так само, як рахуються з кулінарними смаками дорослих, сім'ї слід поважати бажання маленьких дітей, адже це мініатюрна копія тих, хто привів їх на світ. Не треба забувати й того, що раціон дитини старшої одного року трохи зменшується, отже, її ріст уповільнюється, а потреби в їжі якоюсь мірою нормалізуються.
Ритм харчування виробляється залежно від ритму, властивого кожній дитині. Одні діти накидаються на їжу з жадібністю, інші ледь доторкаються до неї; одні можуть споживати ті самі страви впродовж місяців, інші вимагають щодня чогось нового; деякі діти їдять побагато, але 2-3 рази на день, інші ж трішки "подзьобають" дещо 4-6 разів на день.
Нічого не можна маляті нав'язувати всупереч його бажанню! їжа, що її згодували силоміць, погано засвоюється. Примушувати дитину їсти - серйозна помилка; відсутність апетиту в немовлят та малих дітей пояснюється тим, що їх примушували їсти!
Згодом у дитини з'являється біль у животі, розлади сну, серйозні розлади поведінки. Час, коли дитина сідає до їжі,- привід для гарного настрою та задоволення. Що більше підростає дитина, то міцніше її апетит залежить від психологічних елементів. Якщо в маляти добрий настрій, якщо воно жваве і задоволене стосунками з довколишніми (батьками, бабусями-дідусями, вихователями, старшими братами та сестрами), воно їстиме добре. І навпаки. Якщо його не виводили на прогулянку або якщо атмосфера в сім'ї напружена (сварки, дратівливість старших), дитина їсть погано, нервує, не може спати. Деякі діти не хочуть їсти, якщо їм подали обід не в улюбленій чашці чи мисці.
їжу слід давати дитині невеличкими порціями. Якщо маля з'їло усе, що породжує в нього відчуття перемоги, в такому разі діти частенько просять добавку.
Консистенція (густина) їжі. На кінець грудного віку та в першій, половині 2-го року життя їжу дитині дають рідкою, пюре, подрібненою, у вигляді пластівців. З часом дитина починає віддавати перевагу крихким продуктам: бісквіти, кукурудзяні пластівці, хлібні скоринки, бутерброди.
ХАРЧУВАННЯ ВІД 2-Х ДО 3-Х РОКІВ
У міру підростання дитини в неї з'являються дедалі різноманітніші бажання щодо кількості їжі та її смаку. І все ж деякі загальні поради можна дати й у цьому віці:
- не слід примушувати дитину їсти;
- якщо дитина відмовляється від запропонованої страви, годуючи її наступного разу, не давайте продукту, перейдіть до чогось нового;
- якщо можна, треба частіше збиратися всією сім'єю за столом;
- годувати дитину слід не довше 20-30 хвилин;
- не варто пускатися на різні хитрощі (забави, казки), аби примусити дитину поїсти.
Рекомендується годувати "головною" їжею тричі на день: вранці, в обід та ввечері. Між сніданком та обідом дитині не слід давати солодощі. Щоденне меню повинно складатися з молока та молочних продуктів (масло, різні сири), м'яса, яєць, свіжих овочів та фруктів.
Продукти, що швидко псуються
Loading...

 
 

Цікаве