WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Очні краплі та розчини - Реферат

Очні краплі та розчини - Реферат

супутніх захворювань, особливості харчування, терапевтичні аспекти. Для зменшення негативних наслідків перитоніту використовуються перитонеальні діалізні розчини, які вміщують одну або більше спеціальних додаткових речовин, зокрема хондроїтину сульфату для покращення проникності перитонеальної мембрани, продукти деградації гіалуруновоі кислоти, які сприяють регенерації перитонеального мезотелію без фіброзу [24]. Гемодіаліз і ПД впливають на фармокінетику ЛР, так як деякі з них піддаються елімінації в діалізуючі рідини. Тому, якщо хворий перебуває на діалізі, і є необхідність приймати ЛЗ, які піддаються елімінації через діалізуючі рідини, їх дозу необхідно збільшити на ту кількість яка втрачається під час діалізу [4,9]. Хворим які приймають карбонати кальцію і магнію з метою зв'язування фосфатів для нормалізації діяльності навколо щитоподібних залоз, вводять розчини без іонів магнію і з меншою концентрацією іонів кальцію [4]. У випадку цукрового діабету, гіпергідратації чи артеріальної гіпертонії використовуються розчини з дещо зміненим електролітним складом [13]. Оскільки під час ПД відбувається втрата білків, амінокислот та водорозчинних вітамінів, необхідно передбачити їх компенсацію [8,13]. Тип, об'єм розчину та тривалість його знаходження в черевній порожнині, методика і техніка ПД визначаються лікарем. За кордоном постійно проводиться розробка нових розчинів для ПД та вивчаються недоліки існуючих, зокрема, вплив продуктів деградаціїглюкози глюкозовмісних розчинів на перитонеальну мембрану та причини виникнення ікодекстринових асептичних перитонітів тощо.
Оскільки постійний амбулаторний ПД все ширше використовується при термінальній стадії ХНН, хоча дає ускладнення у вигляді перитоніту.
Останнім часом увага вчених прикута до вирішення проблеми пролонгації адекватної функції перитонеальної мембрани. Явища структурних змін мембрани пов'язані саме з експозицією розчинів, які в якості осмоактивного агента містять глюкозу. При стерилізації розчину утворюються продукти деградації глюкози, які в свою чергу, зв'язуючись з білками перитонеуму, збільшують концентрацію кінцевих продуктів гліколізу, що чинить дуже шкідливий вплив на структурно-функціональні властивості мембрани. Глюкозо вмісні розчини зі зниженою концентрацією продуктів деградації глюкози не впливають негативно на анатомо-фізіологічні властивості перитонеальної мембрани і тим самим подовжують час її ефективного функціонування [3,5].
У напрямку зменшення кількості біонесумісних продуктів у простерилізованому перитонеальномуд іалізному розчині працюють зокрема італійські вчені, які запатентували перитонеальні діалізні розчини, в яких осмотично активними агентами є такі термолабільні речовини в умовах автоклавування, як Д-глюцитоли, глюконова кислота або алкілглікозиди. Ці речовини отримують у результаті реакцій редукції, оксидації або глікозилювання ікодекстрину [28].
Тому при розробці технології глюкозовмісних розчинів для ПД необхідно, в першу чергу, звернути увагу на процеси розкладання глюкози, вивчити вплив різних факторів, які впливають на її розкладання і стабільність, та підібрати такі умови, які б найменше сприяли утворенню продуктів термодеструкції глюкози.
Таким чином, розробка науково обґрунтованої технології глюкозолактатних розчинів для ПД, дослідження їх фізико-хімічних, біологічних та токсикологічних властивостей з метою розробки технологічної та аналітичної документації для аптечного виготовлення та промислового виробництва є актуальними.
9. Вдосконалення технології і якості очних крапель та розчинів
З метою вдосконалення якості і технології очних ЛФ для фільтрування, дозування, пакування і стерилізації очних крапель повинні бути розроблені для експлуатації в умовах аптек і малих виробництв малогабаритні високопродуктивні прилади й апарати. Якість і ефективність очних ЛФ значно покращиться із впровадженням нових, досконаліших допоміжних речовин: біоадекватного природного полімеру колагену, полісахариду аубазидану, карбополу, консервантів, стабілізаторів, буферних розчинників, пролонгаторів.
Радикальне поліпшення якості очних крапель пов'язане з розробкою упаковок для одноразового застосування.
Для пролонгації лікувальної дії препарату також використовують напівпроникні контактні лінзи. Для їх виготовлення застосовують синтетичні полімери, зокрема - полігліцерилметакрилат.
До більш досконалих і складних очних ЛФ відносять очні краплі і розчини в ліофілізованому вигляді, високодисперсні емульсії, офтальмологічні стержні та інші форми. Офтальмологічні стержні запропоновано виготовляти з акрилового полімеру. На один кінець стержня довжиною 50мм наносять лікарську речовину. Стержень упаковують у повітронепроникну поліпропіленову плівку і стерилізують за допомогою оксиду етилену чи радіаційним методом. Стержень застосовують на кон'юнктиву ока протягом 2-3 секунди, при цьому тонкий шар ЛР розчиняється в слізній рідині.
Для застосування в офтальмології знову запропоновані пластирі. Наприклад пластир для лікування алергійних кон'юнктивітів та інших захворювань очей одержують імпрегнуванням відповідної підкладки розчином кислоти аскорбінової в буферній суміші натрію гідрокарбонату і кислоти борної.
Удосконаленню технології очних ЛФ буде сприяти розробка адекватних експрес-методів контролю.
ІІІ. Література
1. Андрюкова Л.Н., Фар маком.-2003, №3, с.50-54
2. Андрюкова Л.Н., Фар маком.-2003, №4, с.57-63
3. Великий Л.С., Вісник фармації-1995, №1, с.21-24
4. Державна фармакопея України, Х.:РІРЕГ,2001, с.515-517
5. Надлежащая производственная практика лекарственных средств. Під ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загорів, В.П. Георгиєвского, Е.П. Безуглой, К.:МИРІОН, 2001, с.472
6. Надлежащая производственная практика лекарственных средств. Під ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загорів, В.П. Георгиєвского, Е.П. Безуглой, К.:МИРІОН, 1999, с.896
7. Annemans L., Crot R., Pharmacoeconomics. 1997, №33, p.203-209
8. European Pharmacopoeia, 4 th, 2002, p.2416
9. Maccartur D., HEPAC, 2000, №1, p.47-55
10.Pharmacy World and Sciens, 1998, №3, p.107-112
11.Pen C.,Social science and medicine, 1997, №4, p.635-643
12. European Pharmacopoeia, 3 th, 1991, p.7-11
13.United States Pharmacopoeia, 2000, p.2570
14.Van Satvliet L.,Sam J.,Ludvig A., 1996, №6, p.375-384
15.С. М. Дроговоз В.В. Страшний, Фармакологія, Харків, 2002, с.122.
16.Використані матеріали з сайту //www.referaty.com.ua/
17.Гудзь Н.І., Ліки України, 2003, №5, с.59-61
18.Укр. журн. Нефрол. та діалізу, 2004, №2, с.68-70
19.Кокот Ф., Новини фармації і медицини, 1997, №3-4, с.55-58
20.Колесник І.М., Укр. журн. Нефрол. та діалізу, 2004, №2, с.53-56
Loading...

 
 

Цікаве