WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Очні краплі та розчини - Реферат

Очні краплі та розчини - Реферат

ізотонічності примочок та іригаційних розчинів має ще більше значення, ніж для крапель, тому що з оком стикається більша кількість рідини.
Технологія очних примочок і промивань аналогічна очним краплям. Для обробки і зберігання контактних лінз використовуються розчини, до складу яких вводять антисептичні речовини, неіоногенні ПАР, полівінол, похідні целюлози, полі етиленгліколі, ізотонічні буферні розчинники й інші речовини.
8. Застосування розчинів для перитонеального діалізу у медичній практиці
Поширення хронічної ниркової недостатності (ХНН) переважно серед осіб працездатного віку, її здатність ускладнювати і обтяжувати перебіг хвороб інших органів та систем, а в багатьох випадках призводити до інвалідності та смерті, рівень яких зростає з роками, прискорення розвитку ХНН при гломерулонефриті зумовили актуальність досліджень зі створення вітчизняних ЛЗ для лікування термінальної стадії ХНН. На цій стадії в світовій медичній практиці використовуються такі активні методи замісної ниркової терапії ЗНТ, як гемодіаліз, перитонеальний діаліз ПД або пересадження нирки.
При ПД очеревина служить природною селективно проникною обмінною мембраною, через яку в організм за допомогою діалізного розчинуекстраренально можна виводити надлишок води, електролітів, продукти метаболізму і токсини, що нагромаджуються в крові пацієнтів з гострою або нирковою недостатністю в термінальній стадії [1,8,13,18].
У всьому світі біля 130000 пацієнтів лікуються ПД, що становить 15% від діалізної
популяції [5]. Зокрема, у Європі ПД отримують 10-20% пацієнтів з ХНН, які перебувають на діалізі [13]. В Україні лише 1% отримує ПД 5,14. Методика ПД застосовується в АР Крим, м. Києві і Харкові [6].
Однією з причин низького рівня використання ПД в Україні є відсутність розчинів для ПД вітчизняного виробництва, викликана, зокрема, відсутністю фармацевтичної розробки.
До вересня 2004 р. на фармацевтичному ринку України були відсутні розчини для ПД закордонного виробництва. У серпні 2004 р. німецька фірма-виробник зареєструвала три розчини для ПД під назвою КАПД2, КАПД3,КАПД4, які вміщують іони натрію, кальцію, магнію, хлорид-іони, 35 ммоль/л лактат іонів та відповідно1,5%, 4,25%, 2,3% глюкози безводної. Цікавою специфікою ЛЗ "Гамбросол тріо 40" є те, що до його складу входять три розчини, які при певному змішуванні між собою дають можливість отримати розчин з потрібною для пацієнта концентрацією глюкози.
Варто зауважити, що за кордоном багато запатентованих розчинів для ПД представлені двома трьома розчинами, які змішуються безпосередньо перед застосуванням. Такий технологічний прийом - представлення препарату у декількох ЛФ - у більшості випадках використовується для усунення фармацевтичної несумісності компонентів перитонеальних діаліз них розчинів [26,27,30].
У медичній практиці використовуються розчини для ПД, які відрізняються між собою осмотично активною речовиною, за рахунок якої відбувається ультрафільтрація, її концентрацією, електролітним складом та рН.
Італійськими вченими запатентовані наступні альтернативні осмотичні агенти для перитонеальних діаліз них розчинів: сульфати хондроїтину, продукти, отримані шляхом їх де сульфування, хімічної або ензиматичної деполімеризації, гіалурована кислота, продукти її де полімеризації, продукти хімічного перетворення інших глікозаміногліканів [22]. канадськими вченими запатентовані розчини для ПД, у яких осмотичними агентами виступають ацетильовані і діацетильовані аміноцукри або їх комбінації, а метаболізуючими аніонами проти кислотної дії є лактат, малат, ацетат або сукцинат у концентрації від 30 до 40 ммоль/л [10,29].
Особливі характеристики такої осмотично активної речовини як ікодекстрин допомагають активно збільшувати корисний час перебування розчину у черевній порожнині, а розчин на основі амінокислот дають можливість одночасно постачати необхідні речовини хворим з недостатністю харчування. Розчини на основі ікодекстрину викликає ультрафільтрацію, подібну до 3,86/4,25% глюкози під час 8-12 годин експозиції розчину у черевній порожнині і є більш ефективним при довшій експозиції у черевній порожнині, ніж розчин глюкози у пацієнтів з перехідним або перманентно високим відношенням креатині ну діалізат/плазма. Однак розчини на основі ікодекстрину призначаються один раз на добу, щоб уникнути надмірної концентрації мальтози у плазмі [3].
Розчини, основними складовими яких є амінокислоти, можуть призначатися тільки 1 раз на добу під час експозиції у черевній порожнині протягом 4-6 годин для усунення уремічних симптомів та метаболічного ацидозу 3,23. У Греції використовується розчин для ПД, що вміщує бікарбонат, незначну кількість динатрію цитрату і 10 незамінних амінокислот [25]. У Нідерландах проводились дослідження з метою виявлення можливості поліпшення стану харчування і ліпідного профілю шляхом заміни 1 раз на добу перитонеального глюкозного розчину на амінокислотний розчин з концентрацією амінокислот 1,1%. Поряд із зменшенням у сироватці крові концентрації тригліцеридів, та жирової маси тіла така заміна призводила до збільшення рівня гомо цистеїну, який є фактором ризику виникнення атеросклерозу у хворих з уремією. Нідерландські вчені зробили висновок, що амінокислотний розчин для ПД, за рахунок захвату з нього метіоніну, призводить до зростання концентрації гомо цистеїну у плазмі, що применшує позитивні ефекти поліпшення ліпідного профілю і зниження жирової маси тіла. Тому для подолання цього побічного ефекту необхідно застосовувати розчини із зниженим вмістом метіоніну [32].
Стандартні глюкозолоктатні розчини є базовими розчинами для ПД і вважаються вибором №1, але також можуть мати побічні ефекти та призводити до перитонеальних дисфункцій. Розчини з іншими осмотично активними речовинами можуть застосовуватися лише за спеціальними показаннями [3,5].
Розчини для ПД на основі глюкози і натрію лактату повинні відповідати вимогам монографії Європейської фармакопеї "Розчини для перитонеального діалізу". Для проведення ПД призначаються стерильні апірогенні розчини різних композицій, які вміщують 1,5-4,35% моногідрату глюкози і за електролітним складом подібні до плазми крові. Показник рН таких розчинів повинен знаходитись в межах від 5,0 до 6,5. за допомогою різних концентрацій глюкози досягаються певні рівні ультрафільтрації. За рівнем ультрафільтрації розчини для ПД поділяються на розчини з низькою, середньою і високою ультрафільтрацією. Вміст безводної глюкози відповідно становить 1,36-1,5%, 2,3-2,5% і 3,87-4,25%.
Розчини для ПД повинні бути адаптовані під організм конкретного пацієнта. При виборі складу діалізного розчину необхідно враховувати характер метаболічних порушень у пацієнта з уремією,проникність перитонеальної мембрани, наявність
Loading...

 
 

Цікаве