WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гайморит та способи його лікування - Реферат

Гайморит та способи його лікування - Реферат

вході в ніс. Через трубку, яка проходить через катетер в порожнині носу, видаляється з порожнини носу частина повітря; створюється від ємний тиск, відсмоктується виділення, яке виходить з пазухи через співустя. Потім порожнина носа заповнюється лікувальною речовиною, і зміною тиску в порожнині носу, яке виробляється за допомогою шприцу, розчин переміщується в пазухи. Метод ефективний, легко переноситься хворим, в тому числі і дітьми.
Слід особливо підкреслити, що хороший результат при використанні метода "переміщення" буде досягнутий тільки при правильному виконанні. Одне з правил, якого слід дотримуватися, це правильно положення голови пацієнта при проведенні процедури. Якщо ви хочете видалити виділення з пазухи, значить, пазуха повинна зайняти позицію більш високу по відношенню до порожнини носу. Якщо ви хочете перемістити розчин в пазуху, значить, пазуха повинна зайнятипозицію більш низьку по відношенню до порожнини носу. Коли виконують процедуру переміщення розчину в положенні сидячи, то розчин лікувальної суміші буде тільки в порожнині носу і не підніметься в пазуху. Це буде імітація переміщення. Таким чином, кожний варіант переміщення повинен бути виконаний конкретно.
Гайморит
Гайморит - це запалення верхньощелепної придаткової пазухи носа, виникає як ускладнення при гострому нежиті, грипі, кору, скарлатині й інших інфекційних захворюваннях. Придаткові пазухи носа являють собою утворення у вигляді невеликих печерок, що мають сполучення з порожниною носа. Інша назва цього утворення - гайморова пазуха або гайморів синус.
Основною причиною виникнення гаймориту є інфекція - бактерії або віруси проникають у гайморову пазуху через порожнину носа або через кров і викликають запальний процес.
Сприятливі фактори
1. Стани, що порушують носове дихання: викривлення носової перегородки, вазомоторний риніт, гіпертрофічний риніт (збільшення носових раковин), у дітей - аденоїди, алергічні захворювання носа.
2. Порушення імунітету, до яких призводять тривалі хронічні захворювання, алергічні стани та ін.
3. Несвоєчасне або неправильне лікування звичайної застуди, ГРВІ, риніту, що викликає як ускладнення гайморит.
4. Бактеріоносійство.
5. Вроджені порушення розвитку анатомічних структур порожнини .
Як проявляється гайморит?
1. З'являються неприємні відчуття в носі й навколоносовій ділянці, які поступово наростають. Болі - менше виражені вранці, до вечора наростають. Поступово біль "втрачає" певне місце й у пацієнта починає боліти голова. Якщо процес однобічний, то болі відмічаються з однієї сторони.
2. Утруднення носового дихання. У пацієнта закладений ніс. Голос набуває гугнявого відтінку. Як правило, закладені обидві половини носа. Утруднення носового дихання постійне або з невеликими полегшеннями. Можлива почергове закладення правої й лівої половин носа.
3. Нежить. У більшості випадків у хворого спостерігаються слизові (прозорі) або гнійні (жовті, зелені) виділення з носа. Цього симптому може не бути, якщо сильно закладений ніс, тому що утруднено відтік з пазухи (про це згадувалося вище).
4. Підвищення температури тіла до 38 і вище. Як правило, цей симптом спостерігається при гострому гаймориті. При хронічному процесі температура тіла підвищується рідко.
5. Нездужання. Це виражається стомлюваністю, слабістю, пацієнти відмовляються від їжі, у них порушується сон.
Ускладнення захворювання
Найбільш небезпечне, котре може дати хронічний гнійний гайморит, - менінгіт (запалення мозкової оболонки). Крім того, існує небезпека таких захворювань, як міокардит, ураження нирок, а також гайморит може служити джерелом генералізованої інфекції.
Лікування гострого гаймориту
Лікувати гострий гайморит можна в амбулаторних і стаціонарних умовах. Це залежить від важкості перебігу захворювання, можливості повноцінно дренувати пазухи, рівня підготовки лікаря і оснащення кабінету поліклініки. Лікар повинен вміти виконати пункцію гайморової пазухи або провести інше необхідне дренування пазухи для достовірної евакуації виділень. Без видалення гною з пазухи не можливо повноцінно провести лікування гострого гаймориту. Позиція тих лікарів, які відмовляються проводити пункцію, абсолютно не обґрунтована і суперечить основному закону гнійної хірургії: якщо є гній, його треба видаляти.
Для лікування гострого гнійного гаймориту обов'язковим є призначення антибіотиків. Вибір першого антибіотика проводиться емпірично, після отримання результатів бактеріологічного дослідження виділень уточнюється необхідний антибіотик. Хворому слід призначити антигістамінні засоби, симптоматичну терапію ? судинно звужуючі краплі в ніс, знеболювальні препарати.
В стаціонарі протягом дня декілька раз проводиться анемізація слизової оболонки порожнини носа, що покращує носове дихання. Виконання пункції гайморових пазух викладено в багатьох книгах, монографіях і інструкціях, і тому нема потреби детально зупинятися на опису цієї процедури. Повторимо тільки ключові моменти. Головною є хороша анестезія, особливо при першій пункції. Пункцію слід проводити в склепінні нижнього носового ходу. В цьому місці кістка найбільш тонка.
Пункція гайморової пазухи проводиться голкою Г.Г.Куликовського, існують і інші голки, але голка Г.Г.Куликовського найпоширеніша в нашій країні. Голка С.Т.Корнеева дає можливість після пункції пазухи залишити металеву дренажну трубку для наступних промивань. Через передню стінку пазухи пунктується в основному для ендоскопічного дослідження спеціальним троакаром.
Пазуху можна промивати будь-якою доступною стерильною рідиною: розчином фурациліну, дистильованою водою, фізіологічним розчином, срібною водою. Приготування срібної води нескладне і проводиться в умовах перев'язочної чи ЛОР кабінету. Срібну воду можна приготувати побутовим іона тором ЛК-27 (або аналогічним пристроєм). На промивання використовується така кількість води, щоб було видно, що весь гній видалено. Зазвичай це 300?500мл.
Після промивання порожнини пазуха продувається повітрям з шприцу. Добре, якщо голка приєднується до кисневої установки і проводиться насичення киснем пазухи протягом 10?20 хвилин. Повітря і кисень видаляють залишки речовини і сприяють встановленню нормальних фізіологічних процесів в слизовій оболонці, згубно діють на анаеробні форми мікроорганізмів. Під час цієї процедури у пацієнта може виникнути легке запаморочення. В такому випадку слід зменшити подачу кисню або припинити подачу зовсім. Виникнення запаморочення не є протипоказанням для наступних процедур, але час процедур потрібно зменшити.
Для дренування гайморової пазухи розроблено декілька способів. Дренажна трубка може бути надіта на
Loading...

 
 

Цікаве