WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сколіоз - Реферат

Сколіоз - Реферат


Реферат на тему:
Сколіоз
Сколіоз - це бокове викривлення хребта.
Сколіоз буває природжений і набутий (рахітичний, паралітичний, рубцевий, травматичний тощо).
Розрізняють ще сколіоз простий - коли дуга випуклістю повернута вправо або вліво, і складні - коли вигин і обидві сторони. Наприклад, грудний лівосторонній, поперековий правосторонній сколіоз.
Сколіоз з двома вгнутостями називається S-подібним. Якщо вигин захоплює весь хребет, сколіоз називається повним (тотальним) - дуга випуклістю повернута в ліву або в" праву сторону. Якщо викривлений один відділ хребта, сколіоз частковий - шийний, грудний або попепековий.
Найдійовішим методом запобігання і лікування сколіозів є коригуюча гімнастика. її завдання: вироблення навички правильної постави; створення міцного м'язового корсета; розвиток функцій дихання; розвантаження хребта; витягання хребта і збільшення його рухомості в зоні викривлення; корекція викривлень хребта.
Розрізняють чотири ступені сколіозу.
I ступінь - дуга викривлення від 1° до 10°; II - від 11° до 30°; III - від 31° до 50°; IV ступінь - понад 50°.
За локалізацією сколіозу виділяють шийний, шийно-грудний, грудний, грудно-поперековий, поперековий, попереково-крижовий і комбінований (S-подібний).
При І ступені хребет відхилений убік від серединного положення, тулуб трохи зрушений, асиметрія лопаток і трикутників та контурів талії, поява м'язового валика на випуклій стороні. При нахилянні до горизонтального рівня - нерівність контурів грудної клітки на рівні викривлення.
II ступінь - ті самі вади і, крім того, м'язовий валик, легкий реберний горб, збільшення викривлення.
III, IV ступені - реберний горб, укорочення тулуба, подовження кінцівок, деформація грудної клітки спереду.
При сколіозі І ступеня викривлення зникає, якщо хворий випрямляється або лежить, коли м'язи звільняються від навантаження. Призначають загальнозміцнювальні і коригуючі вправи (активні і пасивні) для розтягання укорочених м'язів. Ці вправи також зміцнюють і вкорочують уже розтягнуті м'язи.
Методика. На першій порі діти повинні займатися в положенні лежачи, щоб були всі умови для виключення навантаження на хребет.
У ввідній частині уроку використовують вправи стоячи тільки для вирівнювання постави з метою контролювання її біля дзеркала і деякі вправи з триманням рівноваги тіла, короткочасну ходьбу.
Гімнастичні вправи складаються головним чином Із симетричних рухів для зміцнення ослаблених м'язів, особливо розгиначів тулуба, сідничних м'язів і черевного преса. Вживають заходів до забезпечення правильної пози під час сидіння і вироблення навичок правильної постави, дихання, для створення м'язового "корсета". З цією метою використовують різні симетричні вправи з застосуванням снарядів і вправ з обтяженням.
Поряд із загальнозміцнювальними вводять вправи для окремих м'язових груп спини і коригуючі. Асиметричні вправи застосовують тільки в тому разі, якщо вони будуть локалізовані, спрямовані на вершину викривлення.
Зменшенню статичного навантаження на хребет сприяє витягання хребта, а також самовитягання стоячи і лежачи, помірне витягання на похилій площині. Витягання
не слід застосовувати в дітей з слабкою м'язовою системою і підвищеною рухомістю хребта.
Заняття коригуючою гімнастикою проводять щодня по 40-45 хв. Добрим коригуючим засобом є плавання брасом, на грудях, катання на лижах, ковзанах, спортивні ігри.
II ступінь характеризується більш стійким викривленням хребта з помітною асиметрією спини; патологічні зміни поширюються на м'язи, зв'язки і кісткову тканину. Намічається реберний горб. Рухомість хребта обмежена, він не розпрямляється. Є зміни в міжреберних хрящах.
Завдання коригуючої гімнастики: зміцнення м'язів спини, створення м'язового "корсета".
Лікування тривале. Займатися треба в кабінеті лікувальної фізкультури і самостійно вдома.
За В. Н. Мошковим, слід додержувати таких методичних принципів: використовувати загальне тренування; застосовувати спеціальне тренування опорно-рухового апарата хребта і грудної клітки. При цьому треба мати на увазі такі методичні особливості: прагнуть розвантаження і витягання хребта; здійснюють вигинання хребта, протилежне напрямові патологічного викривлення (без тиснення і з тисненням на випуклість у місці патологічного викривлення); використовують балансування: розвивають правильне дихання; виховують правильну поставу.
Розвиток різних відхилень хребта залежить від стану організму дитини, тому при лікуванні сколіозу на перший план висувається завдання загального зміцнення (тренування) організму, чого досягають усіма засобами і формами лікувальної фізкультури.
Спеціальне тренування опорно-рухового апарата полягає в розвиткові його динамічної функції. Для цього використовують фізичні вправи, які зміцнюють різні м'язові групи, завдяки чому збільшується рухомість хребта. Для розвантаження його від ваги власного тіла застосовують вихідні положення лежачи (на животі, на спині, на боку) і стоячи навкарачки з опорою на кисті і коліна. Хребет витягають лежанням на похилій площині (15- 20 хв.), спеціальними вправами у висах на гімнастичних снарядах (кільця, гімнастична стінка, колода тощо). При цьому розтягаються міжхребцеві хрящі, зв'язки і м'язи хребта. З тією ж метою застосовують коригуюче вигинання хребта, яке підвищує скоротливу функцію розтягнутих м'язів, сприяє зміцненню м'язів і фіксації його в нормальному положенні.
Вправи у балансуванні допомагають тримати корпус прямо, виробляють правильну поставу. Сприяє цьому і ходьба з вантажем на голові.
Розвиток правильного дихання і виховання правильної постави сприяють спеціальній корекції хребта і грудної клітки.
Для корекції широко застосовують вправи у повзанні. Положення навкарачки розвантажує хребет, зменшує статичне навантаження на нього і створює можливість для ізольованого впливу на ділянку деформації. Вправи виконують в основному асиметрично (вигин під час вправ робиться тільки в сторону випуклості сколіозу).
При витяганні ноги на стороні вгнутості сколіозу одну половину таза закріплюють нерухомо ногою, яка стоїть, а друга нога, зміщуючись, надає тазу косого положення, що збільшує ефективність вправи. Вправу у повзанні доповнюють рухами рукою (витягання, розмах, удар) на стороні вгнутості сколіозу, створюючи косе стояння плечового пояса щодо тазового, це посилює коригуючий ефект.
Крім повзання, для корекції використовують вправи у положенні виса і лежачи. Виси, розтягуючи і розвантажуючи хребет, коригують переважно нижньогрудний і поперековий відділи хребта.
З тією ж метою можна дати деякі спортивні вправи, змінивши їх техніку: плавання на боку, фехтування у правій стойці при правосторонньому грудному і в лівій стойці при лівосторонньому грудному сколіозах.
Закріплення корекції досягають зміцненням м'язів тулуба, виробленням правильної постави.
Методика. Призначають коригуючі вправи з широкимвикористанням вправ на противигинання хребта без тиску, а також і з натискуванням на випуклу частину хребта (використовують гімнастичну стінку, медицинбол,
Loading...

 
 

Цікаве