WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Інфекції сечових шляхів у дітей та дорослих - Реферат

Інфекції сечових шляхів у дітей та дорослих - Реферат

роваміцину, норфлоксацину, моксифлоксацину у зв'язку з їх відсутністю або низькою концентрацією в сечовивідних шляхах або в паренхімі нирок (фурадонін, наліксидінова кислота (неграм), піпемідинова кислота (палін), нитроксолин (5-НОК). Рідко застосовують пеніцілини першої-другої генерації, цефалоспорини першої генерації. Доцільним є призначення із самого початку препаратів бактерицидної дії. Тривалість застосування одного препарату складає тиждень, для хинолонів - до 2 тижнів (7 днів для дітей: ципрофлоксацин 10-20 мг/кг або пефлоксацин 20 мг/кг згідно до Російських рекомендацій).
У випадках, коли пієлонефрит викликається специфічними збудниками, наприклад, Corynebacterium Urealiticum (пієлонефрит з лужною сечею, еритроцитами, струвітними кристалами та інкрустацією мисок і сечоводів), або туберкульозною паличкою (абактеріальна лейкоцитурія) потребується призначення відповідних препаратів (ванкоміцин, протитуберкульозні ліки тощо).
Насьогодні нами широко застосовується трикомпонентна схема лікування гострого пієлонефриту. Перший компонент: дезинтоксикація, яка проводиться за допомогою внутрішньовенного введення ліпіну у дітей в дозі 10-20 мг/добу, у дорослих 500-1000 мг в 1-2 введення на 50-100 мл 5% розчину глюкози або фізіологічного розчину (для нової форми ліпіну). Препарат призначається тривалістю до 4 діб. Друга складова - це ефективний контроль за гіпертермією за допомогою німесуліду 100 мг двічі на день (для дітей - суспензії) та парацетамол у вікових дозах. Німесулід приймається до 10 діб, парацетамол - за необхідністю. Третя складова - протимікробний препарат широкого спектру фторхинолонової групи. Для дорослих це офлоксин ("Лечива") у дозі 200 мг внутрішньовенно двічі на день на весь період температури, потім перорально у дозі 200 мг тричі або 400 мг двічі на день до 10 днів. Для дітей препаратом вибору може бути ципрофлоксацин. Офлоксин проявляє високу активність проти внутрішньоклітинних збудників, тому він пропонується для стартової терапії пієлонефриту.
Як і в лікуванні циститів, для ПН справедлива послідовність призначення препаратів в залежності від місця збудників в таксономічному ряді. Доречним при всіх інфекціях у осіб жіночої статі є призначення 3-12 місячного курсу 1/3-1/4 добової бактеріостатичної дози препарату (бісептол, лідаприм, нітроксолін, фурагін, увамін (фурадонін), фурамаг (фурагін+магній) одноразово на ніч. За умов рецидивування процесу після статевих зносин ці препарати, а також хинолони можуть прийматися посткоїтально, але епізодично. Жінкам похилого віку можливо призначення естрогенової замісної терапії, наприклад крему овестін.
Доречним є призначення пробіотиків (лінекс, бактисубтил, йогурт, хілак, біоспорин, біфі-форм) та за показаннями - пребіотіків (фруктоза, лактоза) разом з антимікробними препаратами. Щодо ліквідації дизурії, призначається феназопіридін (Pyridium), або детрузитол (Tolterodine tartrate) у хворих понад 12 років (у дітей в дозі 0,01 мг/кг на добу). При нейрогенному гіперрефлекторному сечовому міхурі використовують дриптан 5 мг 1-3 рази на добу (оксі-, гідроксибутиніну хлорид), детрузитол (2 мг двічі на день для дорослих і 0,01 мг/кг на добу в два прийоми для дітей), фізіотерапевтичні методи або FemSoft. За наявності енурезу препаратом вибору може бути також вазопресин, ламиктал, або після консультації невролога - меліпрамін.
При вторинному ПН профілактичне лікування може проводитись двома протимікробними препаратами по 10-12 днів щомісячно в поєднанні з фізметодами (електрофорез з 0,33% аспіріном, парафінові аплікації на область сечового міхура або ампліпульс), або призначають 3-12 місячний курс 1/3-1/4 добової дози бактеріостатичного препарату (бісептол, нітроксолін, фурагін, увамін (фурадонін), фурамаг одноразово на ніч. За умов статевих зносин у підлітків та осіб похилого віку доречно застосування профілактичної дози хіміопрепарату після статевого акту. В разі виникнення рецидивуючої безсимптомної лейкоцитурії (бактеріурії) можливе застосування профілактичної дози бактерицидного препарату (ампіцилін, амоксіклав, можливо, піпемідинова кислота протягом місяця). Вторинний ПН слід лікувати в урологічному відділенні.
В разі наявності пієлонефриту при полікістозі препаратами вибору є бисептол, метронідазол, кліндамицин, цефтріаксон, хінолони, ванкоміцин, таргоцид. Останній також застосовується при пієлонефриті трансплантованої нирки. Повний курс лікування пієлонефриту трансплантованої нирки складає до 6 тижнів.
Профілактичне лікування 10-12 денними курсами може бути рекомендовано при призначенні фізпроцедур. Навпаки, одноразовій дозі слід надавати перевагу при прийомі (гідроксі)оксібутиніну хлориду і його аналогів. В будь якому випадку слід враховувати, що профілактична терапіяпризначається здебільшого для запобігання реінфікування, а не розвитку рецидиву ПН. Тобто, у випадку маніфестації захворювання на фоні профілактичної терапії, наприклад, при проведенні електропроцедур на область сечового міхура, слід признати неефективність основного курсу лікування.
Не є вирішеним питання про лікування осумкованих, відокремлених від оточуючих тканин, вогнищ бактеріовиділення. Високі дози антибактеріальних препаратів не дозволяють досягнути повної ремісії ПН, що потребує пошуку інших методичних підходів. Згідно наших даних, застосування одного - двох 10-14 денних курсів аутовакцини призводить до стійкої елімінації збудника у 60-75% за умови коректного виготовлення препарату та призначення лікування за антибіотикограмою. Останній належить вирішальна роль при рецидивах мікробного процесу. Можливо застосування офіцінальних вакцин проти збудників сечової системи тривалістю до трьох місяців.
Застосування симптоматичних та патогенетично обумовлених препаратів (протизапальні селективної дії - німесулід, мембраностабілізуючі, дезінтоксикуючі, ліпін) покращує клінічний перебіг захворювання та складає більш комфортні умови лікування. Разом з тим, вирішальним є адекватність протимікробної терапії причинному збуднику запального процесу і тільки за умови коректно призначених антибіотиків і уроантисептиків можливо сподіватись на стійкий ефект лікування.
Аналіз результатів лікування проводять за ефективністю терапії, яка розподіляється на дві групи. Перша - стійкий терапевтичний ефект: відсутність скарг і рецидивів мікробного процесу не менше двох років. Друга - частковий ефект: наявність рецидивів, або збереження часткової клініко-лабораторної ремісії мікробно-запального процесу в нирках. Збереження ремісії протягом трьох років дозволяє констатувати одужання.
У вагітних в 90% виявляється дилятація сечовивідних шляхів (гідронефроз вагітних, дилятація сечоводів). В лікуванні безсимптомної бактеріурії та інфекцій сечових шляхів застосовують амоксицилин (500 мг 3 рази на день), амоксиклав (250 мг тричі на день, або 500 мг двічі на день), монурал (фосфоміцин) 3 г один раз на день одно-двократно, фурадонін (50-100 мг 4 рази на день), цефалексин (250 мг 4 рази на день), цефиксим 250 мг чотири рази на день, вільпрафен (джозаміцин) 0,5 двічі на день (з 16 по 38 тиждень). Бісептол застосовують тільки в другому триместрі. Хінололони і тетрацикліни протипоказані. Для парентеральної терапії використовують цефалексин, цефалотин, цефтріаксон. Дезинтоксикацію проводять ліпіном. Тривалість лікування 7-10 днів. Можливо застосування цефалексину або фурадононіну в профілактичній дозі і посткоітально.
Література
1. Дедов И.И., Шестакова М.В. Диабетическая нефропатия. М.:Универсум Паблишинг, 2000.- 239с.
2. Іванов Д.Д.Застосування дилтіазему в нефрологічній практиці// Ж-л практ. Лікаря.- 1999.- №4.- С. 50-52.
3. Іванов Д.Д. Діабетична нефропатія та сучасний погляд на її лікування// Лікі України.- 2002.- № 6.- С.6-8.
4. Іванов Д.Д. Гіперактивність симпатичної системи та ризик розвитку хронічної ниркової недостатності// Врачебная практика.- 2002.- № 2.- С. 26-30.
5. Нефрологія /за ред. акад. Л.А.Пиріга. Київ: Здоров'я, 1995.- 276 с.
6. Папаян А.В., Савенкова Н.Д. Клиническая нефрология детского возраста. С-П.:Сотис, 1997.- 718с.
Loading...

 
 

Цікаве