WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лікування постійним струмом: гальванізація, електрофорез, електродрегінг - Реферат

Лікування постійним струмом: гальванізація, електрофорез, електродрегінг - Реферат

електродів від буде відчувати легке поколювання, тепло, припікання, "повзання мурашок" і, що під час процедури ці відчуття можуть змінюватися. Якщо хворого турбує припікання на невеликій ділянці шкіри, то це свідчить про порушення техніки проведення процедури. Причиною може бути нерівність прокладок або наявність пошкодження шкіри, внаслідок чого густина струму в цьому місці збільшується. У цьому разі слід вимкнути апарат і знову проконтролювати стан шкіри та електродів.
Під час процедури хворий повинен спокійно сидіти або лежати, не розмовляти і не спати. Якщо під час процедури хворий засне, то струм вимикають і дають хворому, якщо є можливість, деякий час поспати.
Після закінчення процедури слід повільно, без ривків, повернути ручку потенціометра з права наліво до кінця, потім вимкнути апарат і зняти електроди з тіла хворого. Дати хворому відпочити 30-40 хв.
Фізико-хімічна дія постійного струму.
Багатошаровість і різна електропровідність тканин організму є причиною того, що струм рухається не прямолінійно, а шляхом найменшого опору: по міжклітинних проміжках, кровоносних і лімфатичних судинах. Опір тканин деякою мірою пов'язаний з поляризацією - нагромадження зарядів протилежного знаку біля клітинних напівпроникних мембран, які є перешкодою для іонів (утворення зон поляризації). Внаслідок нагромадження зарядів біля мембран виникає електрорушійна сила - поляризаційний струм з напрямом, протилежним напряму струму, який проходить через тканини.
Специфічною особливістю постійного струму є спрямоване переміщення негативно або позитивно заряджених іонів, які містяться у складних розчинах тканин людського організму, між електродами. При цьому під електродами відбувається електроліз - хімічний процес, який виникає внаслідок проходження електричного струму через електроліти.
Під дією постійного струму катіони рухаються до катода, а аніони - до анода. Там вони втрачають свої заряди і перетворюються з електрично-активних іонів у хімічно активні, але електрично-нейтральні атоми, які внаслідок свої хімічної активності взаємодіють з розчинником, утворюючи вторинні продукти електролізу, що спричиняють хімічний опік.
Клітинні мембрани з їх білковою субстанцією під впливом постійного струму змінюють свою проникність. При цьому посилюються процеси дифузії та осмосу, інтенсивніше відбувається обмін речовин.
Переміщення Н-іонів до катода та ОН-іонів до анода спричинює зсуви у кислотно-лужній рівновазі, рН середовище змінюється, що позначається на діяльності ферментів, тканинному диханні.
Внаслідок дії постійного струму у тканинах виникають такі основні біофізичні процеси:
- внутрішньотканинний електрофорез - переміщення іонів, молекул і макромолекул під впливом зовнішньої електричного струму;
- зміна мембранного потенціалу клітин у зв'язку із змінами концентрації іонів у міжклітинному просторі;
- зміна збудливості, що активізує метаболізм, процеси осмосу та дифузії;
- посилює мікроциркуляції крові і лімфи, зумовлене активізацією метаболізму процесів осмосу і дифузії;
- генералізація нервових імпульсів, під час якої у мембранах нервових клітин (волокон) утворюються вільні радикали;
- звільнення медіаторів нервової провідності і окремих біологічно активних речовин, зокрема, гістаміну.
Гальванізація стимулює трофічні та енергетичні процеси в організмі людини, підвищує його реактивність, стійкість до дії зовнішніх чинників. Вона підвищує функцію залоз внутрішньої секреції, а також секрецію шлунка. Ця дія виразно проявляється під катодом. Під впливом постійного струму підвищується зсідання крові. Найвиразніше це проявляється під час гальванізації печінки.
Під час проведення загальної гальванізації за низхідною (анод - на горі, катод - унизу) в крові підвищується вміст лейкоцитів, зростає швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ).
Показання до гальванізації.
З урахуванням фізіологічної дії постійного струму обґрунтовано широке і різноманітне використання гальванізації для регуляції основних нервових процесів при неврозах, виразковій хворобі, гіпертонічній хворобі І та ІІ стадії, регуляція вегетативних функцій при мігрені, соляриті, бронхіальній астмі, вазомоторному риніті; стимулювання регенерації периферичних нервів, послаблення та ліквідація больового синдрому при невралгічні, невриті, нейроміозиті, відновлення функцій та зменшення секреторних і моторних розладів у системі органів травлення при гастриті, коліті з гіпер- і гіпомоторною дизкінезією, гіпер- і гіпосекреторними змінами, дискінезією жовчного міхура; розсмоктування запальних інфільтратів при хронічних запальних процесах; покращення трофічних процесів при атрофії м'язів внаслідок травм периферичних нервів, поліомієліту.
Протипоказання до гальванізації.
Під час визначення протипоказань, їх слід умовно поділити на загальні (більшість відомих фізіотерапевтичних чинників взагалі не варто застосовувати з лікувальною метою) та часткові (чітко регламентують випадки призначення кожної конкретної процедури). Серед загальних протипоказань необхідно вказати на новоутворення і підозру на них, системні захворювання крові, розвинутий атеросклероз, некомпенсовану ішемічну хворобу серця, мозку, гіпертонічну хворобу, недостатність кровообігу ІІ, ІІІ ступеня, активний туберкульозний процес, інтенсивні та тривалі підвищення температури тіла, кахексія, схильність до кровотеч, маніфестаційні форми і ендокринопатії.
Серед часткових протипоказань до гальванізації слід додатково назвати індивідуальну підвищену чутливість до струму, ушкодження та хвороби шкіри у місцях накладання електродів, наявність гострих гнійних процесів.
Спеціальні методики гальванізації.
Загальна гальванізація (за С.Б. Вермелем). Електрод площею 300 см2 розміщують між лопатками і з'єднують з одним полюсом апарата, два інших електроди площею 150 см2 кожний розміщують на м'язах литок і за допомогою роздвоєного дроту з'єднують з іншим полюсом апарата. Фізіологічна густина струму 0,01-0,05 мА/ см2, тривалість дії 20-30-40 хвилин, щоденно або через день. На курс лікування 10-15 процедур.
Гальванізація хребта.
Електроди, площа яких залежить від розмірів площі дії, накладають вздовж нервового стовбура: один на периферичну ділянку нерва, інший - на ділянку нервового з'єднання або відповідного сегмента спинного мозку, вздовж хребта напаравертебральні ділянки вздовж м'язів.
Слід пам'ятати, що висхідна методика гальванізації спинного мозку (катод - нагорі, анод - унизу) підвищує його рефлекторну збудливість, низхідна методика (анод - нагорі, катод - унизу) знижує тонус ЦНС, зменшує рефлекторну збудливість спинного мозку.
У разі загальної гальванізації, особливо, якщо вона виконана за низхідною методикою, у крові підвищується вміст лейкоцитів, збільшується ШОЕ.
Фізіологічна густина струму під час гальванізації хребта складає 0,05-0,01 мА/см2, тривалість процедури 10-20-30хвилин, щоденно або через день. На курс лікування 12-15 процедур.
Гальванічний комір за О.Ю. Щербаком.
Електрод округлої форми, у вигляді коміра, площею 1000-1200 см2 розміщують у ділянці плечового пояса, з'єднуючи його з анодом. Електрод площею 400-600 см2, з'єднаний з від'ємним полюсом, розміщують у ділянці попереково-крижового відділу хребта. Першу процедуру виконують застосовуючи силу струму 6 мА, тривалістю 6 хв. З кожною процедурою силу струму збільшують на 2 мА, а тривалість на 2 хв., доводячи їх до 16 мА і 16 хв. Процедури проводять щоденно або через день. На курс лікування 12-15 процедур.
Гальванізація при лікуванні хронічного гастриту зі зниженою секреторною
Loading...

 
 

Цікаве