WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Історія медицини Коломийщини - Реферат

Історія медицини Коломийщини - Реферат


Реферат на тему:
Історія медицини Коломийщини
Розвиток Коломийської медицини слід віднести до середини XIX ст. і її характерна особливість - зрештою, як і всього національного на той період в Галичині - це перебування під подвійним ярмом. Спочатку 450 років під польським, а з 1772р. - під австро-угорським. Саме через це ми вперше зустрічаємо в Коломиї лікаря-українця лише в другій половині 19 століття. Це був відомий на всю Галичину доктор Володимир Кобринський, до якого декілька разів приїжджав зі Львова з хворою дружиною І.Франко, у нього лікувався В.Стефаник. Він був близьким родичем відомого громадського діяча і просвітителя на наших землях Йосафата Кобринського, який став ініціатором та основним забудівником Народного дому в м.Коломиї.
В той період широкою популярністю користувався Зеновій Левицький (1865-1943), який довгий час був головним лікарем першої в Коломиї лікарні тепер приміщення школи № 10 по вул. С.Стрільців. Згодом він доклав багато зусиль для побудови в Коломиї нової великої лікарні в 1905 році.
В 1933 році в Коломиї було 43 лікарі. З них українців було лише 6 чоловік. І це результат постійної окупації Галичини.
Перший Коломийський шпиталь, один з найдавніших цегляних будинків у м.Коломиї, збудований як районний шпиталь у 1835р., який обслуговував тоді цілий Коломийський повіт.
У листопаді 1891р. місто охопила епідемія одразу кількох інфекційних хвороб: грипу, дифтерії, скарлатини та тифу. Коломийські школи в зв'язку з цим від 12 до 18 листопада закрили. Четверта частина учнів і декілька професорів хворіли.
У 1894р. на кошти відомого єврейського мецената барона Гірша, який жив на той час в Лондоні, було побудовано в Коломиї єврейський шпиталь (сьогодні це приміщення центральної районної поліклініки). Тут працювали лише лікар-євреї.
У 1891р. з'являлися нарікання, що приміщення райшпиталю не відповідає санітарним вимогам, тісне, замале для цілого повіту. Та тільки весною 1903р. виділено кошти на будову і в травні 1905р. відбулося урочисте відкриття Коломийського великого шпиталю по вул. Р.Крушельницьких. Довголітнім директором шпиталю був хірург, галицький поляк Станіслав Каліневич, заступник - терапевт Мечислав Шайна, поляк з Помор'я.
В основному тут працювали лікарі-поляки та євреї, і лише один лікар-українець доктор-рентгенолог Дмитро Станкевич.
Після цього прийшов Петро Саєвич - весела і товариська людина, стоматолог Микола Гнатчук, доктор Володимир Білозор - працював у Коломийській гімназії, згодом в шпиталі вів приватне лікування. Належав до числа українських патріотів, зі зброєю в руках воював в Українсько-Галицькій Армії. Був заступником голови філії українського гігієнічного лікарського товариства, яке відкрило в 1932 році українську амбулаторію для бідних, безкоштовно лікував бідних хворих різної національності.
Працював у амбулаторії доктор Олександр Козакевич, доктор Андрій Кокодинський - стоматолог, доктор Володимир Ганьківський.
У період ЗУНРу в Коломиї санітарним лікарем військової округи в чині лікаря підполковника був доктор Петро Петрушевич.
Заходами лікарів українців у м.Коломиї була створена громадська амбулаторія для лікарської допомоги найбіднішим верствам селянства навколишніх сіл. Вона знаходилась навпроти драмтеатру, де колишній кінотеатр Ірчана. Віддав своє приміщення під амбулаторію як і великий город отець Олександр Русин.
За весь час існування амбулаторії з 1932 року по вересень 1939р. лікарі працювали тут безкоштовно щоденно з 9 до 13 години, крім неділі. Тут почергово працювали директор амбулаторії Олександр Козакевич (внутрішні хвороби), Володимир Білозор (дитячі), Давид Гамер (жіночі хвороби), Дмитро Станкевич (рентген), лабораторія - хімік доктор Пейсах, медсестра Марія Дем'янчук.
Щонеділі впродовж майже 8 років члени українського гігієнічного товариства виїжджали в села з лекціями. Людей збирали в читальнях товариства "Просвіта" або "Союз українок".
Після вересня 1939 року справи в медицині змінилися. Амбулаторію закрито, переважна більшість лікарів емігрувала.
У 1940 р. прийшли працювати В.Чернявський, доктор Зенон Левицький, доктор Тофанова, доктор Олександр Лев, а також з Одеського медінституту приїхала група медсестер. Та війна, а ще більше післявоєнні лихоліття, розкидали коломийських лікарів кого за кордон, кого в Сибір, а кого тут-таки у Дем'янові лази.
Звичайно, коломийська медицина - це не тільки перелік прізвищ, які збереглися в пам'яті старожилів міста. Це і їхня роль в громадському житті міста, у відродженні національної культури та науки. Це і добра пам'ять, яку зберегли коломийчани за їхнє чуйне і благочинне серце.
У післявоєнні роки ЦРЛ розміщувалася в селі П'ядики з 10-ліжковим фондом. Райздороввідділ до 1953р. очолювала З.Канн, 1953-54 рр. - Р.Дроняк.
1953 року в Коломиї засновано хор, на долю якого випав тривалий і плідний творчий шлях.
Захоплення музикою, любов до рідної пісні привели медичних працівників в художню самодіяльність. Незабаром колектив визначив своє творче обличчя, сформувавшись в чоловічий хор.
До 1971 року в місті функціонувала міська лікарня, в районі - центральна районна лікарня.
Міську лікарню очолювали лікарі В.Клеймьонов та О.Єніна, центральну районну лікарню - В.Максименко (1954-1964 рр.), В.Кузько (1964-1976 рр.), Б.Ратушняк (1976-1980 рр.), І.Токар (1980-2000 рр.).
Об'єднання центральної районної лікарні та міської лікарні відбулося в 1971 році з ініціативи облздороввідділу. Це дало можливість сконцентрувати медичні кадри, матеріально-технічну базу та забезпечити висококваліфікованою медичною допомогою населення міста та району.
У практику роботи введено програмно-цілевий та стратегічний види управління охороною здоров'я району.
Радіус медичного обслуговування населення сягав в найбільшому віддаленні 35 км, а амбулаторій не перевищував 5 км.
На кінець 2002 року в Коломийському районі функціонує 9 стаціонарних лікувальних закладів на 1185 ліжок, 25 амбулаторно-поліклінічних установ на 1649 відвідувань за зміну та 48 фельдшерсько-акушерських пунктів.
Лікувально-профілактичну допомогу населенню міста та району надають 617 лікарів по 31 профілю та 1398 середніх медичних працівників.
У колективі медичних працівників району працюють доктор медичних наук Паньків В.І., кандидати медичних наук Степанченко С.Б., Мокрій Т.Б., Гродзінський І.В., Гулик М.Т., Левандовський P.A. та Струк В.Ф.
Наукова новизна досліджень та практична значимість дисертацій позитивно впливають на діяльність профільних служб районної охорони здоров'я.
Звання заслуженого лікаря Україну присвоєно лікарю-кардіологу Хом'як О.В., завідуючій неврологічним відділенням Андріїв М.В. та Народного лікаря Крайнику Б.І. за багаторічну працю та значні досягнення в галузі кардіології і неврології.
Висококваліфіковані медичні кадри досягають значного зниження інфекційної захворюваності, стабілізували природній прирістнаселення, онкологічну захворюваність. Намітилась позитивна тенденція до зниження первинної та загальної захворюваності на туберкульоз.
Грамотами Міністерства охорони здоров'я України нагороджені Садов'як І.Д. - головний лікар Коломийської ЦРЛ, Солонина В.М. - завідувач терапевтичним відділенням, Хмуляк O.P. - завідувач інформаційно-аналітичним відділом Коломийської ЦРЛ, грамотою Верховної Ради України нагороджено Кифорука В.В. - головного лікаря Коломийської інфекційної лікарні.
Санітарно-епідеміологічний стан в районі відносно сприятливий, крім періодичних спалахів грипу, гострих респіраторно-вірусних інфекцій, реєструються інфекційні захворювання: інфекційний гепатит, гострі кишкові захворювання, гострі дитячі інфекції (кір, кашлюк, епідемічний паротит, вітряна віспа, скарлатина та ін.).
Клімато-погодні умови району, як і всього Прикарпаття характеризуються переважною кількістю хмарних і дощових днів, високою вологістю повітря, нестабільністю атмосферного тиску. Це сприяє розвитку і погіршує перебіг серцево-судинних захворювань, патології органів дихання, сечостатевої системи, периферичної нервової системи тощо.
Нестабільність соціально-економічного становища населення, його добробуту, рівня соціального захисту теж сприяють виникненню і поширенню захворювань, особливо туберкульозу, онкозахворювань, хвороб крові, ендокринних захворювань, хвороб органів травлення, травматизму.
Стоматологія: - Лікар-стоматолог Остап ПЕРЕВІЗНИК - Приватний стоматологічний центр "ЛЮКС" - Приватний стоматологічний кабінет "Мідент" - "Сервіс" МВ, стоматологічні послуги, вул.Грушевського, 45а, тел.: 20264.
Аптеки: - Аптечний кіоск "Антошка", пл.Відродження, 19, тел.: 34964; - Аптечний кіоск "Меліса", вул.Франка, 34, тел.: 26439; - Аптека № 32, пр.Грушевського, 13, тел.: 25806; - Аптека № 101, вул.Шевченка, тел.: 25891, 22833; - Аптека № 138, вул.Крушельницьких, 26, тел.: 22982; - Аптека "Вітас", пр.Грушевського, 63,тел.: 25778; - Аптека "Гіппократ", вул.Театральна, 7, тел.: 22576; - Аптека "Колмед", вул.Січ. Стрільців, 62, тел.: 24909; - Аптека "Меліса", вул.Мазепи, 23, тел.: 21722, 27663; - Аптека "Медстрах", пл. Ринок,10, тел.: 24017; - Аптека "Панацея", вул.Шухевича, 47, тел.: 22720; - Аптека "Поліфарм", блв.Л.Українки, 1,тел.: 24971, 26777; - Аптека "Сузір'я ЛТД", вул.Хмельницького, 1, тел.: 22928; - Аптека "Фармамед", вул.Театральна, 44, тел.: 23579; - Аптека "Юрікс", пр.Відродження, 18, тел.: 25898; - Зелена аптека № 128, вул.Шевченка, 15, тел.: 26961; - Центральна аптека № 31, вул.Січ. Срільців, 23, тел.: 21926, 20868, 21979.
Loading...

 
 

Цікаве