WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Аналіз соціально-економічного досвіду із запровадження страхової медицини - Реферат

Аналіз соціально-економічного досвіду із запровадження страхової медицини - Реферат

аптек. Палата фармацевтів Чехії продавала відповідні ліцензії з метою покращення доступу до медикаментозних препаратів та сприяння впливу на ціни ринкових відносин, зокрема конкуренції. Для покриття збитків на придбання фармакологічних препаратів, які призначали лікарі за рецептами, було створено систему обов'язкового медичного страхування. Позитивним елементом такої політики стала повна доступність ліків для населення республіки. Негативним - тенденція до закупки дорогих медикаментозних препаратів. Часто траплялися випадки, коли лікар призначав дешевий препарат, а аптеки прагнули продати його дорогий аналог. Пацієнти за такою системою повинні були сплачувати різницю у вартості препарату (за даними ВООЗ, 2000). Слід пам'ятати про можливу ситуацію, коли приватизація призводить до вторинної централізації. Наприклад, в Угорщині спостерігається тенденція до об'єднання приватних компаній з надання медичноїдопомоги, з метою набуття переваг, пов'язаних із великомасштабною діяльністю.
Аналіз досвіду реформ галузі охорони здоров'я дає підстави зробити висновок про спільні проблеми, спричинені схожими тенденціями в пострадянських країнах. Реформа охорони здоров'я - складова частина більш масштабних структурних зусиль із реформування державних програм соціального забезпечення. У кожній країні слов'янського світу на процес реформування системи охорони здоров'я впливали політичні, ідеологічні, соціальні та економічні чинники. Застосування досвіду цих країн можливе тільки за умови врахування всіх зазначених вище чинників.
Досвід країн Центральної та Східної Європи із запровадження системи страхового фінансування галузі охорони здоров'я. Для фінансування галузі охорони здоров'я використовують чотири основних джерела: оподатковування; внески в систему соціального страхування; внески на добровільне медичне страхування; прямі платежі населення. Джерела фінансування можна поділити на дві групи. Перша - заснована на обов'язкових, обумовлених законодавством, джерелах фінансування: соціальне медичне страхування і оподаткування. Друга - заснована на добровільних засадах, які передбачають як добровільне страхування, так і прямі платежі. У Центральній та Східній Європі визначають п'ять категорій держав за ознакою переважного виду законодавчо встановленого механізму фінансування галузі охорони здоров'я [1].
1. Системи охорони здоров'я, засновані на моделі Бісмарка, в основі яких - принцип медичного страхування, зі сформованою системою фінансування галузі.
2. Системи охорони здоров'я, засновані на моделі Бісмарка, які перебувають у перехідному періоді.
3. Системи охорони здоров'я, засновані на моделі Беверіджа, в основі фінансування яких - надходження коштів з державного бюджету в умовах сформованої системи фінансування.
4. Системи охорони здоров'я, які перебувають у перехідному періоді, обумовленому перетворенням зі страхових систем у бюджетні.
5. Системи охорони здоров'я, історично створені на моделі Семашка, які нещодавно перетворили свої системи державного фінансування в переважно страхові системи або планують перехід від централізованого контролю до страхової системи.
До п'ятої категорії належать системи охорони здоров'я таких країн Центральної та Східної Європи: Білорусь, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чеська Республіка, Польща, Російська Федерація, Словакія, Словенія та колишня Югославська Республіка Македонія.
Привабливість системи страхового фінансування для постсоціалістичних країн обумовлена її несхожістю з бюджетним фінансуванням та спробою повернутися до тих моделей охорони здоров'я, які існували в цих країнах у минулому. Обрання країнами такої системи фінансування також обумовлено можливістю індивідуального вибору медичних послуг завдяки прямим внескам на медичне обслуговування. Такий вибір системи фінансування галузі підтримували і професійні організації лікарів, яким вона забезпечувала високий рівень винагород.
Не останнє місце у виборі моделі фінансування галузі охорони здоров'я посідає досвід західноєвропейських держав, які фінансують галузь через ту чи іншу форму медичного страхування. Основним чинником, який обумовив цей вибір, було сподівання на те, що внески на соціальне страхування уможливлять збільшення загального об'єму коштів, які використовуються на медичне обслуговування.
У досвіді країн Центральної та Східної Європи можна визначити загальні характеристики нових систем соціального страхування. Для систем фінансування галузі охорони здоров'я всіх країн властиві кілька спільних чинників: використання коштів фондів медичного страхування тільки на фінансування галузі; додаткове бюджетне фінансування. Бюджетне фінансування, як правило, покриває витрати на медичне обслуговування громадян, які мають право на безоплатну медичну допомогу, медичну освіту, медичні дослідження, на утримання національних медичних науково-дослідних інститутів.
Організаційна структура страхових фондів, державний контроль за їх діяльністю, ступінь участі роботодавців та робітників, пакети медичних послуг, які надаються, мають свої особливості в кожній постсоціалістичній країні.
У більшості країн адміністративні органи та органи, які відповідають за медичне страхування, незважаючи на підживлення своїх ресурсів з державного бюджету, мають різну фінансову незалежність від державного бюджету на різних етапах перехідного періоду. Наприклад, у Чеській Республіці та Словакії на початку реформи галузі фінансування відбувалося із державного бюджету, далі - поступово відокремлювалося від державного бюджету і відбувалося через фонди медичного страхування. Проте ці країни відрізняються за державним контролем фондів медичного страхування. У Чеській Республіці Національна компанія медичного страхування та фонди медичного страхування мають статус приватних установ з державним фінансуванням, незалежним від державного контролю (За даними ВООЗ, 2000). Міністерства охорони здоров'я та фінансів Словакії здійснюють державний контроль за діяльністю страхових компаній [12].
Досвід країн Центральної та Східної
Loading...

 
 

Цікаве