WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Аналіз соціально-економічного досвіду із запровадження страхової медицини - Реферат

Аналіз соціально-економічного досвіду із запровадження страхової медицини - Реферат


Реферат на тему:
Аналіз соціально-економічного досвіду із запровадження страхової медицини
?
Реформування галузі охорони здоров'я - основний чинник впровадження страхової медицини. Перехід до ринкової економіки в країнах Центральної та Східної Європи позначився на галузі охорони здоров'я. Насамперед це виявилось у набутті медичними установами рис самостійного господарюючого суб'єкта, зміні характеру її економічних зв'язків, формуванні конкурентного середовища на ринку медичних послуг. Цей час цілком правомірно можна охарактеризувати як період реформування галузі охорони здоров'я.
Труднощі у проведенні реформ у цій галузі передусім обумовлені тим, що період переходу до ринкової економіки супроводжувався економічним спадом, який сприяв суттєвому скороченню фінансових ресурсів на галузь. З іншого боку, на думку Салман Р. та Фігейраса Дж. (2000) [1], серед основних негативних чинників, які заважають проведенню реформ у галузі охорони здоров'я в країнах Центральної та Східної Європи, СНГ є прихід до влади урядів, заснованих на слабких багатопартійних коаліціях та/або складних взаємовідносинах між президентом, парламентом і регіональними урядами. Зміна політичних інститутів зумовила заміну державних службовців на всіх рівнях політичного процесу. У тих країнах, де державні службовці не були звільнені, значно знизилась ефективність їх роботи, оскільки на зміну минулої жорсткої ієрархії та партійної дисципліни прийшла інша, для багатьох незрозуміла культура прийняття управлінських рішень [2].
Негативним чинником у реформуванні охорони здоров'я може стати сліпе використання моделей реформ країн Західної Європи або Північної Америки, тільки за політичними або ідеологічними вподобаннями, без врахування історичного досвіду, економічних ресурсів, необхідних для впровадження таких реформ. Обґрунтуванням цієї тези може стати досвід реформування галузі охорони здоров'я в Російській Федерації. Реформа галузі була розпочата без ґрунтовного вивчення конкретних місцевих умов та достатнього рівня професійних знань, що позначилося на технічних можливостях управління реформою [3; 4].
Основним стратегічним питанням реформування галузі охорони здоров'я був вибір моделі управління. У низці країн Центральної Європи приймали "соломонове" рішення про об'єднання елементів двох моделей, державної і ринкової, з впровадженням використання ринкових стимулів паралельно з існуванням державного сектора права володіння та управління об'єктами охорони здоров'я. Такий комбінований підхід відомий під кількома назвами: внутрішній ринок [5]; державна конкуренція [6]; ринок установ охорони здоров'я або "квазіринок" [7].
Основним елементом реформування галузі охорони здоров'я в багатьох країнах Центральної та Східної Європи є її реорганізація внаслідок децентралізації системи. Основним негативним чинником централізованої системи охорони здоров'я є чутливість до політичного маніпулювання. Звичайно, децентралізація автоматично цієї проблеми не знімає, проте можна сподіватися на підвищення ефективності медичного обслуговування, більш оптимальний розподіл ресурсів, прискорення темпів запровадження сучасних біо-медичних технологій. У різних країнах Східної та Центральної Європи запроваджували різні типи децентралізації галузі.
У Польщі процес децентралізації відбувався за типом адміністративної децентралізації або де-концентрації, який обумовив перерозподіл адміністративних обов'язків у межах існуючої структури центрального уряду. За цією схемою на кілька нижчих рівнів передаються адміністративні, неполітичні повноваження. Такий процес є найменш радикальним, тому найчастіше використовується як форма децентралізації. Внаслідок проведених у Польщі реформ у галузі охорони здоров'я, влада провінцій (воєводств) набула значних прав. На перших етапах реформи воєводствам було надано право приймати рішення щодо планування, вирішення питань стосовно структури установ охорони здоров'я, розподілу ресурсів, виділених в межах централізовано узгоджених бюджетів. Особу, відповідальну за організацію охорони здоров'я у воєводстві, обирала влада цього регіону [8]. На другому етапі реформи галузі, поступово розпочався процес зміцнення органів влади на місцевому рівні. Спочатку органам влади у 28 містах були надані повноваження щодо управління установами охорони здоров'я.
Отже, серед найважливіших питань децентралізації є відносини між центральною та місцевою владами, рівнем установлюваної підзвітності. Збільшення рівня децентралізації, як правило, спричиняє труднощі для ефективного надання медичних послуг великим верствам населення. Варіантом для вирішення цієї проблеми може бути досвід децентралізації галузі охорони здоров'я Хорватії. У країні було прийнято рішення про передачу фінансових повноважень від місцевих органів влади національному фонду медичного страхування. Зважаючи на велику частку громадян з середнім та низьким рівнем доходу, уряд Хорватії вирішив відмовитися від швидких темпів приватизації. Поетапний та повільний процес приватизації торкався насамперед лікарів загальної практики і створював умови для конкуренції між суб'єктами надання медичних послуг, обумовлював право пацієнта на вибір лікуючого лікаря та інформовану згоду [11].
Крайньою формою децентралізації є процес повної приватизації, коли відбувається передача функцій влади недержавній установі: комерційній фірмі або некомерційній добровільній організації. Досвід країн Центральної та Східної Європи базується на двох варіантах приватизації. Перший - повна приватизація установи, яка надає медичні послуги. Другий варіант ґрунтується на приватизації частини лікувально-профілактичної установи, тих її функцій, які пов'язані з медичним сервісом, технічним обслуговуванням лікувального процесу, технічним утриманням приміщень та інше. Серед основних переваг приватизації - впровадження ринкових стимулів, які сприяють підвищенню ефективності та якості управління лікувально-профілактичною установою [9].
Чеська Республіка почала процес приватизації в галузі охорони здоров'я з приватизації
Loading...

 
 

Цікаве