WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Антацидні засоби. Механізм дії, побічні ефекти. Комбіновані препарати, що знижують секрецію і кислотність шлункового соку - Реферат

Антацидні засоби. Механізм дії, побічні ефекти. Комбіновані препарати, що знижують секрецію і кислотність шлункового соку - Реферат

окремих груп - активність, вибірковість дії, вплив на секрецію гастрину та гідрокарбонатів; г) побічні ефекти.
ГАСТАЛ (GASTAL)
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, круглої форми, зрівною і гладкою поверхнею і скошеними краями;
склад: 1 таблетка містить: 450 мг алюмінію гідроокису -магнію карбонату гелю,300 мг магнію гідроокису;допоміжні речовини: маніт, лактоза, крохмаль прежелатинізований,кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, аспартам, магнію стеарат,аромат м'яти (або аромат м'яти перцевої, або аромат вишні).
Форма випуску. Таблетки для смоктання.
Фармакотерапевтична група. В'яжучі, обволікаючі та антацидні засоби. Код АТС: A02A А01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Гастал - буферний антацид, що знижує кислотність шлункового соку таусуває викликані нею небажані шлункові реакції (біль, печію тощо). Оптимальнийантацидний ефект Гасталу, що полягає в ступені зниження кислотності, а також вшвидкій і тривалій дії (протягом 2 годин), забезпечується відповідним складомпрепарату і співвідношенням двох його активних компонентів. Алюмінію гідроокис - магнію карбонату гель є буферною антацидною речовиною, що знижуєпідвищену кислотність шлункового соку до меж фізіологічних значень (рН 3-5) ізабезпечує таким чином нормальний процес травлення без подальшої гіперсекреції. Алюмінію гідроокис адсорбує і преципітує пепсин у шлунковому соку і таким чиномоборотно інактивує його. Магнію гідроокис - небуферний антацидний засіб, що не всмоктується. Маєвиражену швидку і тривалу нейтралізуючу дію, окрім того, виявляє послаблюючийефект. У сполученні з гідроокисом алюмінію антацидний ефект посилюється іможливість запору зменшується. Фармакокінетика. Алюмінію гідроокис після реакції з хлористоводневоюкислотою шлункового соку в лужному середовищі реагує з фосфатами і карбонатами. У вигляді нерозчинних солей виділяється з калом. Магнію гідроокис після хімічної реакції виділяється з організму з каломтакож у вигляді нерозчинних солей. У хворих з нормальною нирковою функцією Гастал не справляє системноговпливу, тому що тільки незначна кількість всмоктується з травного каналу ішвидко виділяється з сечею.
Показання для застосування. Підвищена кислотність шлункового соку при:пептичній виразці шлунка і дванадцятипалої кишки;рефлюкс-езофагіті;гострому і хронічному гастриті;диспепсії;подразненні слизової оболонки шлунка, спричиненому курінням,зловживанням кавою, алкоголем, солодощами тощо;печії, тобто підвищеній кислотності у вагітних, у осіб похилого віку івсіх хворих, які потребують ефективного антацидного засобу, що не спричиняєзапору та інших небажаних ефектів;Гастал рекомендується для усунення печії, тобто гіперацидності в осібпохилого віку та інших хворих, яким необхідно застосувати ефективний антациднийзасіб, безпечний від запору та інших можливих небажаних ефектів.
Спосіб застосування та дози. Дорослі:По 1-2-таблетки, 4 - 6 разів на день, приблизно через 1 годину післяїди, а також увечері перед сном. При печії застосовується в такому ж дозуванні незалежно від часуприйому їди. Діти 6-12 років:Рекомендується половина дорослого дозування. Таблетки Гасталу належить повільно смоктати і ні в якому разі нековтати цілими.
Побічна дія. Великі дози препарату можуть викликати нудоту,блювання, пронос і запор. При застосуванні рекомендованих доз ці побічні явищавиникають дуже рідко. Винятково рідко спостерігаються алергічні побічні реакції(кропив'янка, прурит, дерматит, коліт).
Протипоказання. Тяжка ниркова недостатність (гостра та хронічна),хвороба Алцгеймера, гіпофосфатемія, дитячий вік до 6 років. Гіперчутливість досолей магнію та алюмінію.
Передозування. Високі дози можуть спричинити нудоту , блювання, зниженняапетиту, діарею, запор. При тривалому застосуванні високих доз можутьспостерігатися гіпофосфатемія, гіпокальціємія, гіперкальціурія, м'язеваслабкість, зниження сухожильних рефлексів, підвищена втомлюваність, серцевіаритмії, остеомаляція, остеопороз, гіпермагніємія, гіпералюмініємія,енцефалопатія, нефрокальциноз. При появі симптомів передозування слід зробити промивання шлунка ізвернутися до лікаря.
Особливості застосування. Хворим з пониженою масою тіла, з кахексією, матерів щогодують груддю, а також у дітей належить з обережністю визначати дозу ітривалість лікування. Вагітним приймати препарат слід після консультації з лікарем. Хворим на порушення функції нирок треба уникати тривалого застосуваннявеликих доз препарату. Не застосовувати препарат понад два тижні без рекомендації лікаря. Гастал належить завжди приймати через 1 годину після їди, тому що вцьому випадку тривалість його дії значно збільшується.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Гастал, як і інші антацидні засоби, впливаєна всмоктування деяких медикаментів. Так, він підсилює ефект ліводопи,ацетилсаліцилової кислоти і налідиксової кислоти. З іншого боку, він пригнічуєдію тетрациклінових антибіотиків, ізониазиду, пропранололу, напроксену, хінидину, дигоксину і препаратів заліза. Тому вказані засоби належить прийматине раніше ніж через 2 години після прийому Гасталу або за одну годину до їди.
БЕКАРБОН
Загальна характеристика:основні фізико-хімічні властивості: таблетки жовтувато-бурого кольору з вкрапленнями;склад: одна таблетка містить беладони екстракту густого 0,01 г, натрію гідрокарбонату 0,3 г;допоміжні речовини: крохмаль, тальк.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Прості препарати беладони та її похідних. КодАТС: А03В А04.
Фармакологічні властивості. Комбінований препарат. Належить до групи антихолінергічних засобів, що діють на периферичні медіаторні процеси. Зумовлює спазмолітичний, холінолітичний і антацидний ефекти, поєднуючи спазмолітичну дію алкалоїдів беладони з антацидними властивостями натрію гідрокарбонату.
Показання для застосування. Бекарбон призначають при спазмах кишечнику, підвищеній кислотності шлункового соку, в тому числі обумовленій розвитком гіперацидних гастритів, і диспепсії.
Спосіб застосування та дози. Дорослі приймають внутрішньо за 30-40 хвилин до їжі по 1 таблетці 2-3 рази на день. Вища разова доза становить 5 таблеток, вища добова доза - 15 таблеток. Тривалість прийому визначаєт лікар залежно від характеру патологічного процесу і досягнутого ефекту.
Побічна дія. Сухість у роті, втрата смаку й апетиту, сонливість, запаморочення, тахікардія, порушення акомодації, розширення зіниць.
Протипоказання. Прийом таблеток "Бекарбон" протипоказаний при глаукомі і підозрі на глаукому, при аденомі передміхурової залози; стенозуючих захворюваннях травного тракту, атонії кишечнику, атонічних запорах, різко вираженому атеросклерозі, декомпенсації серцевої діяльності, тахіаритмії; міастенії; жінками у період лактації; дітям до 12 років; при підвищеній чутливості до препаратів беладони.
Передозування. При передозуванні можна очікувати посилення описаних побічних ефектів. Можливі нудота, блювання, тахікардія, тахіаритмія, ішемія міокарда, ідіосинкразія, кропив'янка, зниження потовиділення, гіпертермія; пригнічення лактації.
Особливості застосування. З обережністю застосовують у пацієнтів з полінейропатією, гіпертиреозом, ішемічною хворобою серця, хронічною серцевою недостатністю, гіпертонічною хворобою, захворюваннями нирок, рефлюкс-езофагітом. Не рекомендується тривале застосування при жовчнокам'яній хворобі і нефролітіазі. Застосування в період вагітності можливе тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. Не рекомендується застосовувати пацієнтам, діяльність яких пов`язана з необхідністю високої концентрації уваги, швидких психічних і рухових реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Беладона, що входить до складу препарату, зменшує або усуває дію м-холінолітиків, антихолінестеразних препаратів. Потенціює аритмогенну дію інгібіторів МАО, серцевих глікозидів, клофеліну, холінолітичні властивості хінідину, новокаїнаміду, ефекти барбітуратів, антигістамінних препаратів, транквілізаторів.
Список використаної літератури
1. Голубчиков М. В. (2000) Статистичний огляд захворюваності населення України на хвороби органів травлення. Сучасна гастроентерологія. - К., 2000.
2. Грига І. В. Курс фармакології. - Ужгород. 2003. - С. 339 - 352.
3. Харкевич Д. А. Фармакология. - М. - 2000. - С. 323 - 341.
4. Чекман І. С. Фармакологія. - К. : - 2001. - С. 282 - 292.
Loading...

 
 

Цікаве