WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гостра надниркова недостатність - Реферат

Гостра надниркова недостатність - Реферат


Реферат на тему:
"Гостра надниркова недостатність"
ПЛАН
Вступ
1. Етіологія, патогенез
2. Симптоми і протікання захворювання
3. Діагноз
4. Лікування
5. Недостатність надниркових залоз
Список використаної літератури
Вступ
Основним органом виділення є нирки, які виводять з сечею велику кількість кінцевих продуктів обміну, головним чином, які містять азот (сечовину, аміак, креатинін).
Нирка (ren лат. назва; nephros грецька назва) парний орган; є права і ліва нирка, бобоподібної форми, темно-червоного кольору, поверхня гладенька, розміри біля 11х5см, маса в середньому дорівнює 120-200-250г.
Знаходиться в позаочеревинному просторі, по обидві сторони хребетного стовпа.
Надниркова недостатність - синдром, обумовлений первинним порушенням кори наднирників (хвороба Аддісона) або вторинними її змінами в результаті зменшення секреції АКТГ; виявляється симптомами зниженої продукції гормонів кори наднирників.
Розрізняють хронічну і гостру надниркову недостатність.
Головна функція нирки - видільна (екскреторна). Бони виділяють з організму продукти розпаду, залишки води, солей, шкідливі речовини і деякі лікарські препарати.
Нирки беруть участь у підтриманні і збереженні на відносно постій-ному рівні внутрішнього середовища (гомеостаза).
А) регулюють величину осмотичного тиску в організмі;
Б) регулюють постійність реакції крові, іонного складу крові.
Синтезуюча функція, беруть участь в синтезі деяких речовин, наприклад є спеціальний фермент ренін, який приймає участь в регуляції рівня артеріального тиску.
Секреторна функція, вони володіють здатністю до секреції органічних кислот і основ іонів К+ і Na+.
Обмінна функція. Беруть участь в водносольовому (мінеральному) обміні, а також встановлено, що нирки беруть участь і в ліпідному, білковому і вуглеводному обміні.
Вище нирок знаходяться наднирники - парний орган ендокринної системи.
На нирці розрізняють: 1. Поверхні: 1) передню, 2) задню, ІІ. два краї: 1) опуклий називають латеральний; 2) ввігнутий називають медіальний ІІІ Два кінця (або полюси)
1) верхній
2) нижній.
Всі елементи; ниркова артерія, ниркова вена, нерви, лімфатичні судини, сечовід утворюють ниркову ніжку.
На медіальному краю нирки, приблизно посередині є заглибина, яку називають воротами нирки hilus renalis) через які проходять ниркова артерія, нерви лімфатичні судини, ниркова вена, сечовід. Ворота нирки продовжуються в ниркову пазуху, яка зайнята
1. малими (8-12) нирковими чашками
2. великими (2-3)
3. нирковою мискою, яка звужується і переходить в сечовід.
Малі ниркові чашки мають форму трубочок, які одним кінцем охоплюють нирковий сосочок, а другим кінцем продовжуються в великі ниркові чашки.
1. Етіологія, патогенез
Первинна надниркова недостатність обумовлена туберкульозом (у 40% випадків) або атрофією кори наднирників, яка викликана аутоімунними процесами (у 50% випадків), рідше двосторонньої адреналектомією, емболією наднирників.
Причиною вторинної недостатності можуть бути післяпологовий некроз гіпофіза (синдром Шихена), пухлини гіпофіза, гіпофізектомія, краніофарінгіоми.
Патогенез: зниження секреції кортизолу, альдостерону і кортикостерону.
2. Симптоми і протікання захворювання
Для первинної хронічної недостатності характерні постійна м'язова слабість, яка підсилюється після фізичного навантаження, зменшення маси тіла, гіперпігментація шкірних покривів обличчя, шиї, долонних складок, пахвових областей, промежини.
Пігментні плями на слизуватих оболонках (внутрішня поверхня щік, язика, тверде небо, ясна, піхва, пряма кишка) мають синювато-чорне забарвлення. Артеріальний тиск звичайно знижений, іноді нормальний, може бути підвищений при сполученні з гіпертонічною хворобою.
Майже завжди виражені шлунково-кишкові розлади (зниження апетиту, нудота, блювота, біль у животі, рідкий стул); порушуються білковий (знижений синтез білка), вуглеводний (низький рівень цукру натще, плоска крива після навантаження глюкозою) і водно-сольовий (гіперкаліємія, гіпонатріємія) обмін. Виділення із сечею натрію збільшено, калію - зменшено. Характерні зниження рівня 17-ОКС у плазмі і сечі, чи відсутність зниження резервів секреції гормонів корою наднирників при стимуляції АКТГ.
Вторинна надниркова недостатність, яка супроводжується випаданням тільки секреції АКТГ гіпофізом, зустрічається вкрай рідко. Частіше спостерігається сполучення з недостатністю тиреотропного, соматотропного, гонадотропних гормонів, що характеризується відповідними симптомами (проміжково-гіпофізарна недостатність).
3. Діагноз
Діагноз ставлять на підставі зниження вихідного рівня 17-ОКС у сечі і плазмі і збереженій реакції на АКТГ. Ізольована недостатність АКТГ зустрічається в хворих, що приймають синтетичні кортикостероїди для лікування неендокринних захворювань (бронхіальна астма, шкірні і ниркові захворювання). Гостра надниркова недостатність, або аддісонічна криза, -гострий коматозний стан, який виникає в хворих із хронічною наднирковою недостатністю, як правило, при приєднанні інфекції, травми, операції й інших екстремальних станів.
Зустрічається при гострому крововиливі в наднирники або при розвитку в них інфаркту. Для аддісонічної кризи характерні: серцево-судинна недостатність, падіння артеріального тиску, шлунково-кишкові розлади (неприборкана блювота, рідкий багаторазовий стілець), нервово-психічні порушення, посилення пігментації.
З даних лабораторного дослідження характерне зниження вмісту натрію в крові до 130 ммоль/л і нижче, підвищення вмісту калію до 6-8 ммоль/л, наявність низького рівня цукру в крові, еозинофілія, лімфоцитоз.
4. Лікування
Лікування первинної і вторинний надниркової недостатності полягає у введенні гормонів кори наднирників. Застосовують преднізолон (преднізон) по 5-10 мг або кортизон по 25-50 мг у день; рекомендуються комбінації преднізолону і кортизону; 2/д дози гормонів приймають усередину ранком і 1/3 - у другій половині дня (обов'язково після їжі). Якщо артеріальний тиск не нормалізувалося, то додають дезоксикортикостерону ацетат по 5 мг у масляному розчині в/м щодня, через чи день 2 рази в тиждень або в таблетках по 5 мг 1-3 рази в день під язик.
Лікування проводять під контролем артеріального тиску (якщо він вищий 130/80 мм рт. ст. , дозу зменшують, домагаючись нормалізації АТ), маси тіла (швидке збільшення також свідчить про передозування глюкокортикоїдів), загального самопочуття хворого (зникнення анорексії, диспепсії, м'язовій слабості).
Синтетичні препарати (дексаметазон, тріамцинолон і ін. ) не повинні застосовуватися довгостроково для компенсації хронічної надниркової недостатності.
Дієта повинна містити достатню кількість білків, жирів, вуглеводів і вітамінів; додатково призначають поварену сіль (до 10 м усунь), при різкому зниженні маси тіла рекомендують анаболические стероїди (курсами 3-4 рази врік). Аскорбінову кислоту призначають по 1-2 м у добу постійно. При туберкульозної етиологии захворювання протитуберкульозне лікування проводять разом із фтизіатром.
При гострої наднирковій недостатності гідрокортизон уводять в/м (50-100 мг4-6 разів у добу) і в/в (спеціальний розчин для внутрішньовенного введення кортизону і гідрокортизону -100-200 мг струйно; 200-400 мг краплинним способом у ізотонічному розчині хлориду натрію або 5% розчині глюкози - 300 мол протягом 4-5 год разом із серцево-судинними препаратами).
Можна вводити розчин преднізолону для вливання в/в струйно або крапельно в дозах 30-90 мг.
Дезоксикортикостерону ацетат уводять по 5-10мг в/м щодня до нормалізації АТ. При супутніх запальних процесах застосовують антибактеріальну терапію. Прогноз сприятливий при своєчасній і адекватній замісній терапії.
5. Недостатність надниркових залоз
(хронічна МКХ10 код Е27)
Визначення: хронічна недостатність надниркових залоз (хвороба Аддісона) - хронічне захворювання зумовлене повним або частковим випадінням гормональної функції надниркових залоз внаслідок їх первинного ураження
Критерії діагнозу:
1) клінічні прояви хвороби (слабкість, стомлюваність, гіперпігментаці шкіри, диспептичні прояви, порушення психіки, артеріальна гіпотензія, статеві розлади;
2) лабораторні дані (лімфоцитоз, еозинофілія, підвищення ШОЕ, анемія, гіпоглікемія, гіпонатріємія, гіперкаліємія, зниження екскреції з сечею 17-КС і 17-ОКС).
Організація лікувально-діагностичної допомоги на окремих етапах
1. Лікарська дільнична амбулаторія, дільничний (сімейний ) лікар
o Клінічне обстеження
o Аналіз крові загальний
o Направлення до ендокринолога ЦРЛ
2. Ендокринолог ЦРЛ
o Клінічне обстеження
o Аналіз крові загальний
o Біохімічне дослідження крові (білок і його фракції, холестерин, цукор у крові)
o Визначення рівня електролітів (натрій, калій) у крові
o Консультації суміжних спеціалістів (невролог, кардіолог, гастроентеролог, хірург)
o Дієтотерапія, вітамін "С", замісна терапія глкокортикоїдами (при легкому та середньої важкості перебігові)
o Направлення в ендокринологічне відділення ОКЛ (при важкому перебігові)
3. Ендокринологічне відділення ОКЛ
o Клінічне обстеження
o Аналіз крові загальний
o Визначення рівня електролітів (натрій, калій тощо) у крові
o Біохімічне дослідження крові (білок і його фракції, холестерин, цукор у крові)
o Імунологічне дослідження крові: імуноглобуліни, ЦІК
o Визначення екскреції 17-КС і 17-ОКС з сечею
o Радіоізотопне скенування надниркових залоз, тулубу
o Консультації суміжних спеціалістів (невролог, кардіолог, гастроентеролог, хірург, гематолог)
o Обстеження інших ендокринних залоз з метою виявлення аутоімунного поліенедокринного синдрому
o Замісна терапія глюкокортикоїдами та мінералокортикоїдами
o Симптоматична терапія (вітаміни, метаболічні препарати, лікування ускладнень та супутніх захворювань)
Мета
" Повна компенсація недостаності надниркових залоз, профілактика ускладнень
" Підтримання працездатності, попередження інвалідизації
Список використаної літератури
1. Возіанов О.Ф. Урологія. - К., 1993.
2. Захворювання нирок / За ред. Меншикова С.І. - К., 1999.
3. Довідник терапевта. - М., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве