WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Життя та діяльність Гамалії М.Ф. - Реферат

Життя та діяльність Гамалії М.Ф. - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Життя та діяльність Гамалії М.Ф."
ПЛАН
Вступ
1. Становлення М.Ф.Гамалії як видатного вченого зі світовим ім'ям
2. Впровадження М.Ф.Гамалією наукових розробок в Україні
3. Подальша діяльність М.Ф.Гамалії, його внесок у мікробіологію та медичну науку
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Одещина пишається своїм видатним земляком Миколою Федоровичем Гамалією , який з 90 років життя 65 віддав служінню медицині. Йому належить відкриття бактеріолізинів (1898 р.), збудника холери птахів. Він обґрунтував значення дезінсекції для ліквідації висипного та зворотного тифів, написав багато наукових праць, зокрема з профілактики холери, віспи, сказу та інших захворювань, доказав змінність мікроорганізмів та їх високу пристосованість до змін навколишнього средовища, встановив існування перехресного імунітету, розробив вакцину проти сибірки. Значення наукової і практичної діяльності
М.Ф. Гамалії важко переоцінити. Багато його положень стали пророчими, зокрема вірусна етіологія раку ("Вірусна етіологія раку та його лікування", 1910).
1. Становлення М.Ф.Гамалії
як видатного вченого зі світовим ім'ям
Микола Федорович народився в Одесі. Його дід М.Л.Гамалія (1749-1830) був лікарем, написав у 1789 році монографію про сибірку, яка була перекладена німецькою мовою.
Гамалія закінчив Одеський університет в 1880 році, а в 1883 році і Петербурзьку військово-медичну академію, працював в Одесі в лікарні О.О.Мочутковського протягом 49 років. В 1885 році у Луї Пастера вивчав проблему сказу. В цьому ж році, повернувшись в Одесу, заснував разом з І.І.Мечниковим і Я.Ю.Бардахом першу в Росії бактеріологічну станцію і вперше в Росії здійснив вакцинацію людей проти сказу.
М.Ф. Гамалія розпочав трудову діяльність лікарем-ординатором відомого російського лікаря О.О. Мочутковського, який слідом за Г.М. Мінхом прищепив собі кров висипнотифозного хворого з метою довести, що вона є заразною. Пізніше М.Ф. Гамалія зайнявся мікробіологією, у своєму помешканні влаштував для дослідів мікробіологічну лабораторію. І.І. Мечников разом з М.Ф. Гамалією , Я.Ю. Бардахом та іншими вченими, за сприяння Товариства одеських лікарів заснували бактеріологічну станцію. Тут вони організували виробництво та щеплення вакцини проти сказу, винайденої у 1885 р. французьким ученим Луї Пастером. У створенні станції допомогла й особиста дружба Гамалії з Пастером. Станція виникла у 1886 р. в м. Одесі для боротьби із сказом і стала другою у світі та першою в Росії. Її керівником став І.І. Мечников, заступником -
М.Ф. Гамалія ; тут працювали Д.К. Заболотний, Я.М. Бардах, В.К. Високович. (У подальшому Одеська бактеріологічна станція перетворена на бактеріологічний інститут, якому було присвоєно ім'я І.І. Мечникова).
Станція виробляла вакцини і сироватки, здійснювала санітарно-гігієнічну та діагностичну роботу. Бурхлива діяльність та позитивні результати роботи станції стали найкращою агітацією для створення подібних у Харкові, Петербурзі, Москві, а потім і повсюди в країні. Авторитет молодого вченого виріс настільки, що він зумів переконати медичний загал у доцільності щеплень від сказу, коли до нього звернувся сам Пастер з проханням захистити від притягнення його до суду з боку англійських та французьких медиків, - вони вважали винайдений ним метод профілактики даремним. І після виступів, які зробив Гамалія у пресі Лондона та Парижа, Європа визнала доцільність пастерівського винаходу - щеплення від сказу.
Коли в 1887 році у Франції і Англії розпочалася компанія проти Пастера. Навіть на засіданнях Академії Наук в Парижі відкрито обвинувачували Пастера в тому, що він своїми щепленнями заражає сказом і губить людей, Пастер викликав у Париж Гамалію.
Микола Федорович в ті роки був одним з не багатьох лікарів, спеціалізованих в області бактеріології. Він створив у себе на квартирі лабораторію. Гамалія переїхав в Париж в розгар роботи Пастера по сказу і незабаром прийняв в ній активну участь.
"Пізніше, - пише професор С.М.Муровцев, - разом з Пастером український вчений пережив всі труднощі боротьби за ведення антирабічних прививок. Він був пристрасним пропагандистом цього методу не тільки на Батьківщині, але й на зарубіжжі".
2. Впровадження М.Ф.Гамалією наукових розробок
в Україні
Вивчивши метод приготування вакцини і методику прививок проти сказу, одержав від Пастера заражених кроликів, М.Ф.Гамалія повернувся в Одесу і незабаром почав прививки у знову створеній міській лабораторії.
На чолі її стояли І.І.Мечников і М.Ф.Гамалія. але це була не тільки практична лабораторія. Однією із її задач було здійснення науково-дослідницької роботи. в історії розвитку вітчизняної мікробіології відіграла Одеська лабораторія (сьогодні Науково-дослідницький інститут імені І.І.Мечникова).
У створенні цієї лабораторії велику роль відіграв Пастер, який спочатку відносився негативно до створення (як і в загальному до створення подібних лабораторій в різних країнах). Він прагнув до організації великого міжнародного інституту в Парижі, де на його думку, необхідно було зосереджено сили на вивчення сказу і проведення прививок. При цьому Пастер виходив з пропозиції (помилку якого він незабаром сам визнав), що прививки можна робити в будь-який час після укусу, а коли так, то потерпівши від укусу можуть з'їздити в Париж. Факти не тільки відкинули цю хибну думку, але й ледве е поставили під загрозу ідею антирабічних прививок. Але звинувачувати Пастера в цьому важко. Він турбувався за долю методу і боявся передати нову і складну справу в руки недостатньо освічених людей.
А між іншим статистика і спостереження невтомно підтверджували, що для успіху антирабічних прививок необхідно як можна скоріше розпочати їх. Це основне правило стосувалось всіх хворих укушених скаженими собаками, особливо укушених вовками, коли скорочується інкубаційний період. Це пояснюється великими розмірами ран і великим числом укусів, а значить, і великою кількістю мікробів, що проникають в організм.
Отже, оскільки пастерівська лабораторія поки, що була єдиною, в Париж з'їздилися люди, що потерпіли від укусів, не тільки з міст і сіл Франції, але й з інших країн, а прививки не завжди починалися своєчасно. Печальні результати цього скоро стали очевидними. Статистика продовжувала реєструвати випадки смерті від сказу.
Цікава доля російських людей, що приїхали в Париж для прививок із Смоленської, Орловської,
Loading...

 
 

Цікаве