WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Рефлюксна хвороба - Реферат

Рефлюксна хвороба - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Рефлюксна хвороба
РЕФЛЮКСНА ХВОРОБА
У зв'язку із створенням високоефективних медикаментозних препаратів, що володіють антикислотною дією, і уточненням етіології і патогенезу захворювань травного тракту з'явилися можливості успішного лікування і профілактики загострень і ускладнень рефлюкс-езофагіта (РЕ), хронічного активного гастриту (гастродуоденіту) і хвороби виразки шлунку і дванадцятипалої кишки.
Протягом 10 років для лікування кислотозалежних захворювань використовується блокатор Н2 - рецепторів гістаміну парієнтальної клітковини - ранітидин. Проведені в нашій клініці дослідження показали, що ранітидин. володіє вираженим антикислотним ефектом. Так, за наслідками 24-годинного моніторингу (Дігитраппер Mark III, Швеція), прийом 150 мг препарату 2 рази на день стримував патологічні шлунково-стравохідні рефлюкси, забезпечував підтримку внутрішньотравного рівня РН>4 протягом 98,3%, а інтрагастрального - на 76% добового часу, що практично виключає дію агресивних чинників на слизисту оболонку верхніх відділів травного тракту.
Ефективність ранітидин. нами вивчена у 96 хворих РЕ і у 350 хворих ЯБ.. В даній роботі основну увагу надавалося розробці оптимальних схем лікування, що забезпечують швидке стримування клінічних симптомів хвороби, рубцювання язв і ерозій, дозвіл запальних процесів в слизистій оболонці стравоходу і шлунку, а також ліквідацію хелікобактерної інфекції.
РЕ (шлунково-стравохідна рефлюксна хвороба) характеризується запально-дегенеративними змінами стравоходу, обумовленими занедбаністю і тривалою експозицією в ньому шлункового вмісту. В розвитку РЕ важлива роль належить зниженню тонусу нижнього стравохідного сфінктера (НПС), порушенню стравохідної перистальтики і механізмів очищення стравоходу від соляної кислоти (стравохідного клиренса), зниженню резистентності слизистої оболонки (З) стравоходу до ацидо-пептичного пошкодження. Певне значення мають збільшення об'єму шлункового вмісту за рахунок гиперсекреції і сповільненого спорожнення, а також підвищення внутрішньочеревного тиску (1,2). Проте не дивлячись на поліэтіологчні і поліпатогенетичні механізми, що лежать в основі шлунково-стравохідного рефлюксу (ЖПР), ведуча роль в розвитку РЕ належить агресивній дії соляної кислоти (HСl) на Із стравоходу, і тому ключовим напрямом в лікуванні є зниження шлункового кислотоутворення (10).
Клінічні симптоми РЕ: печія, паління і болі за грудиною і їх посилення після їжі, в положенні лежачи, при нахилі тулуба, фізичному навантаженні, при тому, що об'їдається; відрижки, занедбаність кислого і гіркого вмісту в рот, надмірна салівація під час сну. Рідше зустрічаються паління в горлі з неприємним смаком і надмірним слизоутворенням в гортані, відчуття "грудки" в горлі, болі у вусі і щелепі, кашель, охриплість голосу, неприємний запах з рота (6,10).
Діагностичні дослідження.
При проведенні внутрішньостравохідної рН-метрії про наявність ЖПР свідчить падіння внутрішньотравного рівня рН нижче 4. Патологічним вважається рефлюкс, якщо його тривалість перевищує 5 мін. Інтенсивність рефлюксу оцінюється по якнайменшому внутрішньостравохідному значенню рН, а його висота - по рівню рН в різних відділах стравоходу (2,10).
Ендоскопічне дослідження стравоходу є провідним в діагностиці вираженості запального процесу. За відсутності РЕ З дистальної частини стравоходу гладка, блискуча, блідо-рожева, чітко визначається шлунково-стравохідне з'єднання (ЖПС). Для РЕ I-й ступеня характерні: слабо виражена гіперемія і рихлість З на рівні ЖПС, легка згладжена останнього, зникнення блиску слизистої дистальних відділів стравоходу. При II-й ступені РЕ разом з вираженою гіперемією і набряком на верхівках складок виявляються одиничні ерозії. Про III-й ступінь РЕ свідчать ерозії, покриті ексудатом або некротичними масами, які не розповсюджуються циркулярно, що відторгаються, що зливаються, і об'їм поразки З дистального відділу стравоходу складає менше 50% площі п'ятисантиметрової зони вище ЖПС. Для РЕ IV-й ступеня характерні циркулярно розташовані ерозії або ексудативно-некротичні пошкодження (виразки), що займають всю п'ятисантиметрову зону і інші дистальні відділи Із стравоходу вище ЖПС, що зливаються. При РЕ V-й ступені виявляються глибокі виразки і ерозії в дистальних відділах стравоходу, стриктури і фіброз його стінок, короткий стравохід (12).
Лікування РЕ.
Аналіз літературних даних (11), а також результати власних досліджень дозволили розробити схеми лікування РЕ, що включають разом із загальними заходами Зантак у вигляді монотерапії або в комплексі з буферними антацидами, прокінетиками і цитопротекторами, використовування яких приводило до швидкого згасання симптомів хвороби і досягнення ендоскопічної ремісії у більшості хворих. Так, до закінчення 6-8 тижневого курсу лікування по розробленим нами схемах у всіх хворих РЕ I-II ступеня і у 72% хворих РЕ III-й ступеня досягнута клініко-ендоскопічна ремісія, і лише у 5,2% хворих РЕ IV-й ступеня істотної позитивної динаміки не спостерігалося.
Загальні лікувальні заходи включали ряд рекомендацій по зміні стилю життя хворого:
спати з піднятим головним кінцем ліжка не менше, ніж на 15 см; понизити вагу, якщо є ожиріння; не є перед сном, не лежати після їжі (приймати пищу більш, ніж за 3 години до сну); уникати прийому гарячих блюд і алкоголю перед сном; зменшити в раціоні живлення зміст жирів, не вживати соки цитрусових, томати, каву, чай, шоколад, м'яту і ін. аналогічні продукти; не об'їдатися - необхідна регулярна їда малими порціями; припинити куріння; уникати тісного одягу, тугих поясів; не використовувати ліків, що надають негативний ефект на моторику стравоходу (нітрати, м-холіноблокатори, антидепресанти, антагоністи кальцію, простагландини, седативні, эуфіллін і ін.). або ушкоджувальних Із стравоходу (нестероїдні протизапальні препарати і ін.).
Тактика медикаментозного лікування визначалася ступенем вираженості РЕ. При РЕ I і II ступені, разом із зміною стилю життя, на 4-6 тижнів призначався ранітидин. по 150 мг 2 рази на день. Для згасання будь-якого симптому рекомендувалося додатково приймати 1-2 дози антацидного препарату до 3 разів на доба (маалокс, фосфалюгель, ремагель і ін.). Досягши клинико-ендоскопічної ремісії хворому рекомендувалося припинити прийом ранітидину, але дотримуватися стилю життя, що наказав, і при появі симптомів РЕ використовувати антациди, а при їх низькій ефективності - ранітидин. по 150 мг в доба до згасання симптомів хвороби, звичайно термін 5-7 днів (терапія "на вимогу").
Якщо до результату 6-тижневого курсу лікування не наступила ремисия РЕ, то до терапії ранітидином, що проводиться, по 150 мг 2 рази на доба додатково призначався прокінетик - домперідон (мотіліум) або цизаприд (координакс) по 10 мг 3 рази на день і сукральфат по 0,5 - 1,0 г 4 рази на доба. Лікування продовжувалося до 8 нед. При ознаках РЕ, що зберігаються, до закінчення 8-тижневого курсу лікування подальший прийом ранітидина припинявсяі призначався омепразол
Loading...

 
 

Цікаве