WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Хвороби, що передаються статевим шляхом - Реферат

Хвороби, що передаються статевим шляхом - Реферат

шляхом імунодефіцитного аналізу.
На цей час немає ліків, які б вилікували хворих. Але використовують препарати, які гальмують розвиток хвороби і продовжують тривалість життя. Нині ефективним препаратом є Криксиван - хворим призначається потрібна терапія на його основі.
Застосовують також імуностимулятори, симптоматичне лікування.
Профілактичні заходи:
1. Широка самоосвітня робота.
2. Уникання дошлюбних і позашлюбних статевих зв'язків.
3. Використання презервативів.
4. Профілактика наркоманії.
5. Правильна стерилізація медичних інструментів.
6. Використання медперсоналом засобів індивідуального захисту.
7. Ретельний контроль донорської крові.
Сифіліс.
Сифіліс (syphilis) - інфекційне венеричне захворювання, що передається, переважно статевим шляхом.
Етіологія. Збудником хвороби є мікроорганізм бліда трепонема (treponema pallidum). Вона має вигляд тоненької блідої, хвилястої нитки, що здатна до коливальних рухів; розмножується при температурі 37 оС; чутлива до зовнішніх впливів; миттєво гине при кип'ятінні, висиханні, під впливом дезінфекційних розчинів, а також 90% спирті.
Джерелом зараження є хвора людина.
Шляхи зараження:
- статевий (основний);
- при статевих збоченнях (орально-генітальні);
- побутовий ( при поцілунках, коли на слизовій оболонці є сифілітична висипка з вологою поверхнею, де є багато збудників);
- професійний (під час обстеження хворих на сифіліс);
- трансплацентарний (коли вагітна хвора на сифіліс);
- трансфузійний (при переливанні крові);
Клініка. Інкубаційний період триває в середньому 3-4 тижні. Після закінчення цього періоду тільки на місці заглиблення цього збудника з'являються перші прояви. Це так званий твердий шанкр - поверхневий дефект шкіри чи слизової оболонки (ерозія), рідше глибокий (виразка). Твердий шанкр круглої чи овальної форми, щільний, неболючий, із гладенькою поверхнею і незначними серозними виділеннями. Величина від кількох міліметрів до кількох сантиметрів. Шанкр вкритий біложовтим нальотом кольору старого сала, рідко кірочкою. До атипових шанкерів відносять індуративний набряк: збільшується статева губа, вана щільна але суб'єктивних відчуттів немає. Рідко шанкр може розміщуватись на шийці матки, стегнах, у ділянці лобкового горба.
Приблизно через тиждень при локалізації шанкру на статевих органах, збільшуються пахові лімфатичні вузли (бубон) з одного боку. Вони щільні, рухомі, не болючі, не з'єднуються зі шкірою, не нагноюються. Рідше спостерігається двобічне збільшення пахових лімфатичних вузлів. Це первинний період сифілісу, який від часу появи шанкру триває 6-8 тижнів (перші 3-4 тижні первинний серонегативний період, коли реакція Вассермана негативна і наступні 3-4 тижні коли реакція Вассермана позитивна). Діагностика у цьому періоді ґрунтується анамнестичних даних (статевий контакт, наявність інкубаційного періоду, обстеження статевого партнера, виявлення блідої трепонеми на поверхні шанкру), позитивних серологічних реакціях (Вассермана, РІБТ). Без виявлення збудника чи позитивних серологічних реакцій встановлювати діагноз сифілісу не можна.
Через 6-8 тижнів після розвитку твердого шанкру у хворих може підвищуватись температура тіла, розвивається нічний головний біль, біль у кістках. Це так званий продромальний період. У цей час збудники інтенсивно розмножуються, потрапляють у кров (трепонемний сепсис) і у хворих на шкірі і слизових оболонках з'являється розсіяна висипка. Це означає, що сифіліс перейшов у вторинний період. Першою висипкою є розеоли - невеликі (0,5-01 см.) запальні червоні плями на шкірі тулуба, живота, кінцівок, які не спричиняють сверблячки, тимчасово зникають при натискуванні пальцем. Не підвищуються над рівнем шкіри, не лущаться. Згодом з'являються вузлики (папули), дуже рідко - гноячки, може випадати волосся. На слизових оболонках і шкірі жіночих статевих органів можуть з'являтися ерозивні вузлики (папули). У результаті тертя і подразнення ці вузлики збільшуються, ущільнюються і перетворюються у гіпертрофічні папули або широкі кондиломи.
На поверхні широких кондилом є дуже багато збудників, вони дуже заразні. У цьому періоді сифілісу діагноз підтверджується виявленням на поверхні ерозивних папул і широких кондилом, а також позитивними серологічними реакціями (Васермана, РІБТ).
Лікування сифілісу проводять препаратами пеніциліну (біцилін, ретарпен, екстенцилін) у шкірно-венерологічних диспансерах, відповідно до інструкцій затверджених МОЗ України.
Профілактика: уникнення випадкових статевих зносин, При випадкових статевих контактах методом профілактики сифілісу є використання презерватива. У разі пошкодження останнього чи здійснення статевого акту без нього слід ретельно обмити зовнішні статеві органи теплою водою з милом, а потім після сечовипускання провести в перші 2 години обробку статевих органів 0,05% розчином хлоргекседину біглюконату.
Список використаної літератури
Юнак В.Ю. - Наркоманія - дорога у безодню. - К.: Здоров'я, 2001 - 160 с.
Павловський М.П., Ващук В.В.., Герич І.Д., Столновський І.В. СНІД у хірургічній клініці - Тернопіль.: Укрмедкнига, 2001 - 156 с.
С.Хміль, З.Кучма, Л.Романчук Гінекологія. - Тернопіль.: Укрмедкнига, 1999 - 325 с.
С.Хміль, З.Кучма, Л.Романчук Гінекологія. - Тернопіль.: Укрмедкнига, 1999 - 329 с.
С.Хміль, З.Кучша, Л.Романчук Гінекологія і Акушерство - Тернопіль.: Укрмедкнига.
Loading...

 
 

Цікаве