WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Характеристика біологічно активних добавок. Особливості їх використанні у клінічній практиці. Лікарські препарати - Курсова робота

Характеристика біологічно активних добавок. Особливості їх використанні у клінічній практиці. Лікарські препарати - Курсова робота

біологічно активних добавок до їжі, незалежно від їх походження, в клінічній практиці, а саме:
? принцип системності і функціональності;
? принцип етапності;
? принцип адекватності;
? синдромальний принцип;
? принцип оптимальності доз;
? принцип комбінування;
? біоритмологічний принцип.
Наведені принципи тісно переплетені між собою і дають можливість більш глибоко зрозуміти місце і роль корекції хімічного складу раціонів за допомогою БАДів з метою оптимізації біологічної дії аліментарного чинника в комплексній терапії.
Принцип системності і функціональності повинен враховувати, що в організмі існує тісний взаємозв'язок між станом харчування та регуляцією тканинного катаболізму і роботою регулюючих систем, у першу чергу, центральної нервової системи. Результати досліджень свідчать про ієрархічні зв'язки між гіпоталамо-гіпофізарною системою і ендокринним апаратом 12-палої кишки та підшлунковою залозою. Також доведено, що при застосуванні певних засобів, які пригнічують збудливість нервової системи, спостерігається пригнічення і функції імунної системи, тоді як стимулятори нервової системи сприяють одночасно і підвищенню функції імунної системи [9].
Такий тісний взаємозв'язок між системами організму вимагає глибоких знань механізму дії кожної із БАДів, що використовуються в профілактиці або терапії захворювань.
Результати наших спостережень свідчать, що одним із засобів комплексного лікування можуть бути використані БАДи загальнозміцнювальної дії, що містять адаптогени, полівітамінні комплекси рослин. Також необхідно враховувати те, що утворення в організмі антитіл у відповідь на дію певних антигенів є строго специфічною реакцією і вимагає великої кількості енергії та забезпеченості раціону якісним і достатнім по кількості білком, збалансованим за амінокислотним складом. Тому в процесі аліментарної корекції, в першу чергу, необхідно звертати увагу на відновлення білкового обміну як основи для нормального функціонування фізіологічних систем, в основі яких лежать ферментативні процеси.
Виходячи з самопідпорядкованості регулюючих систем, у комплексі терапевтичних засобів слід рекомендувати біологічно активні добавки:
? загальнозміцнювальної дії;
? антитоксичної дії;
? симптоматичного характеру;
? впливаючі на різні сторони обміну речовин.
Подібний підхід дозволяє вибирати і рекомендувати в лікувальній практиці БАДи, виходячи з характеру захворювання і виразності супутньої патології.
Принцип етапності дозволяє чітко визначити можливості і значення БАДів на різних етапах розвитку захворювання. На ранніх етапах захворювання використання відповідних раціонів харчування, збагачених певними БАДами, стає провідним у зменшенні його проявів.
Під час проведення лікування хворого БАД може використовуватися як засіб додаткового впливу з метою зниження токсичності і підсилення ефективності основної терапії, корекції порушених функцій організму та симптоматичного лікування.
Значна роль відводиться БАДам на етапах протирецидивного і реабілітаційного лікування.
Доцільність використання біологічно активних добавок до їжі в більшості випадків, особливо парафармацевтиків, обумовлюється незначною токсичністю, низькою небезпечністю ускладнень і у зв'язку з цим можливістю тривалого їхнього використання. Особливо це необхідно враховувати при хронічних захворюваннях, де вони використовуються як коректори хімічного складу раціонів харчування між курсами основного лікування.
Основною метою будь-якого використання БАДів в процесі здійснення базової терапії є забезпечення організму енергією і нутрієнтами адекватно рівню тканинного метаболізму систем у нормальних умовах та, особливо, при патологічних станах.
При певних станах організму може розвиватись недостатність тих чи інших сполук. Особливо це стосується спектра амінокислот та есенціальних нутрієнтів [8].
При реалізації принципу адекватності лікарю необхідно враховувати такі положення:
? характер захворювання і особливості його перебігу визначають конкретність можливого використання тієї чи іншої БАД;
? наявність ускладнень і супутньої патології;
? чіткість розуміння спектра терапевтичної дії кожної рекомендуємої БАД;
? підбір компонентів БАД повинен здійснюватися з урахуванням індивідуальних особливостей хворого.
Останнє особливо стосується хворих на харчову алергію, з порушеннями функції шлунково-кишкового тракту (синдром мальабсорбції). При цьому слід пам'ятати, що алергенами можуть бути як нутріцевтики, так і парафармацевтики.
Наступне, що необхідно враховувати - це синдромальний принцип. Відомо, що структурно-функціональні порушення в проксимальних відділах шлунково-кишкового тракту у випадку зниження секреції головних залоз шлунка, залоз дванадцятипалої кишки і підшлункової залози проявляються синдромом мальдігестії і мають нерізко виражені симптоми харчової непереносимості. Це пов'язано з частковою компенсацією в ході реалізації етапів травно-транспортного конвеєра [4].
Навпаки, порушення в дистальних відділах цього конвеєра з пригніченням кінцевих (пристіночних і мембранних) етапів гідролізу мають яскраво виражену клінічну маніфестацію. Так, за даними літератури [4] відомо, що стійкий пронос та недоїдання впливають на структуру тканин і проникність слизової оболонки тонкої кишки.
Практика свідчить, що лікувально-профілактичні заходи необхідно починати з активації та нормалізації моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту. Встановлено, що важливою ланкою в комплексі лікувальних заходів при харчовій сенсибілізації може бути терапія з застосуванням БАДів. Вона базується на принципах елімінації причинно-значущих харчових алергенів з адекватною їх заміною, що забезпечує фізіологічні потреби організму в основних харчових речовинах і енергії. Наприклад, включення БАДів, що містять поліненасичені жирні кислоти - омега-З і омега-6, які нормалізують утворення простагландинів слизової оболонки кишечника, підвищує її опір до агресивних чинників.
Досить важливе значення має принцип оптимальності доз. Відомо, що тривалий дефіцит вітамінів викликає імунологічні порушення різного ступенявиразності. Багаточисельними дослідженнями встановлено, що додаткове вживання вітамінів А і Е сприяє стимуляції імунної відповіді та підвищує активність ряду показників неспецифічної резистентності [1, 7].
Результати експериментальних досліджень свідчать про взаємозв'язок між вітамінами А, Д, С та В1 і мікроелементами - міддю, марганцем та цинком. Дефіцит кожного вітаміну приводить до специфічного тільки для нього типу розподілу мікроелементів в організмі і тканинах. Вживання великих доз вітамінів викликає істотне порушення в обміні зазначених мікроелементів [4].
Зазначене вище дає підставу для припущення, що тривале використання вітамінних добавок без певного забезпечення організму мікроелементами може привести до вичерпання їх запасів і спричинити серйозні порушення обміну нутрієнтів з усіма витікаючими з цього наслідками.
У зв'язку з цим, особливе місце в раціонах харчування відводиться фруктам, овочам, ягодам, зерновим, бобовим та ін. культурам. У своєму складі вони містять крім вітамінів також макро- і мікроелементи. В результаті аналізу коливань деяких показників харчової цінності раціонів було встановлено, що зниження надходження вітамінів А, В1, В2, В3, B6, PP та ін.
Loading...

 
 

Цікаве