WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Пульпіти - Реферат

Пульпіти - Реферат

періодонту виникає, коли лікар глибоко просуває голку в каналі, діє різко і необережно. Після цього розвивається травматичний періодонтит. Навіть незначна травма періодонту голкою може закінчитись виникненням невралгічного болю, який важко усувається.
4. Проштовхуванняінфікованої пульпи в періодонт призводить до розвитку інфекційного періодонтиту.
5. Неповноцінна обробка кореневих каналів буде тоді, коли лікар розраховує лише на дію медикаментів і недооцінює механічну (інструментальну) обробку каналів. Разом із промиванням їх антисептиками необхідно використовувати весь арсенал ендодонтичних інструментів для механічного очищення каналів (розвертки, дрильбори, бурави, рашпілі та ін.).
6. Кровотеча при лікуванні пульпітів - одне з найчастіших ускладнень. Виникає через:
- відрив пульпи від судинно-нервового пучка при вітальній екстирпації;
- через травму періодонту ендодонтичним інструментом;
- у хворих із гіпертонічною хворобою;
- при поганому згортанні крові.
Кровоточивості сприяє вплив адреналіну в анестезуючій суміші, бо вазоконстриктор спочатку викликає різке звуження капілярів, а потім їх розширення.
У всіх випадках перед пломбуванням необхідно ввести в кореневий канал суху ватну турунду і пересвідчитись, чи немає домішків крові. Кровотечу зупиняють діатермокоагуляцією, 3% розчином пероксиду водню, тугою тампонадою каналу сухою стерильною турундою або паперовим штифтом та ін.
Якщо канал пломбують, ретельно не зупинивши кровотечу, то можливе утворення гематоми в періодонті, що викликає тривалий постпломбувальний біль. Паста недостатньо обтурує канал і згодом розсмоктується.
У випадках, коли надійно зупинити кровотечу не вдалось, ліпше на добу залишити в каналі кровоспинні розчини чи евгенол на турунді і пломбувати їх у наст відвідування.
7. Неправильний вибір пломбувального матеріалу для кореневих каналів може призвести навіть до видалення зуба В 60-70-х роках XX століття було дуже поширене пломбування кореневих каналів нетвердіючими пастами. Доведено, що вони швидко розсмоктуються і канал залишається порожнім. Результат такого лікування - прогресуючий періодонтит. Пломбування кореневих каналів фронтальних зубів резорцин-формаліновою пастою та її аналогами призводить до порожевіння коронки зуба і необхідності косметичного протезування.
8. Методика пломбування повинна бути точно витримана..При відсутності періапікальних змін біля верхівки кореня зуба при лікуванні пульпіту недопустиме як виведення пломбувального матеріалу за межі кореневого каналу, так і недопломбування його. За останніми даними, при видаленні пульпи під анестезією можна залишити 1,0-1,5 мм пульпи і, відповідно, кореневий канал буде недопломбовано на стільки ж.
Кореневий канал повинен бути запломбований на всій протяжності, рівномірно, без пустот і повітряних пор. Його пломбують до фізіологічної верхівки (бажано під контролем рентгенографії). За наявності змін у періодонті можливе пломбування каналів до анатомічної верхівки.
Багато лікарів продовжує вважати, що імпрегнація каналів резорцин-формаліновою сумішшю, яка має виражену антисептичну і муміфікуючу дію, позбавляє їх від необхідності проходити і пломбувати кореневі канали до верхівки. Встановлено, що коли канал не запломбований, у періодонті розвиваються деструктивні зміни в 75% випадків. Це не стосується тих зубів які після імпрегнації були якісно запломбовані із використанням резорцин-формалінової пасти (Боровський Є.В., Свистунова І.А., Кочергін В.І., 1997).
Якщо кореневий канал недопломбований (встановлюється рентгенологічно), його допломбовують. У випадку, коли він пломбувався давно, то тактика лікаря може бути різною - див. лекцію № 28.
9. Неправильне використання діатермокоагуляції для девіталізації пульпи чи для зупинки кровотечі теж викликає важкі ускладнення.
Порушення основних технічних правил (напруга, сила струму і т.д.), подовжена експозиція може викликати важкі опіки тканин зуба та періодонту, призвести до некрозу тканин і втрати зуба. Несправний апарат може уразити струмом лікаря чи хворого. Для попередження таких ускладнень апарат перед роботою повинен перевірити досвідчений електрик. А перед тим, як почати лікувати хворого, дію апарату необхідно перевірити на шматку мила. Для зупинки кровотечі діатермокоагуляцію здійснюють 2-3 сек., а електрод не доводять до верхівки на 1,5 мм, щоб унеможливити опік періодонту.
Протипоказаннями до діатермокоагуляції є випадки, коли лікують пульпіт у зубах, уражених пародонтитом, бо електрострум негативно впливає на хворий пародонт.
III. Під час виконання лікувальних маніпуляцій можливі такі ускладнення:
а) попадання ендодонтичних інструментів у дихальні шляхи чи травний канал;
б) перфорація стінок дна або порожнини зуба чи стінки кореня
в) відлом інструмента в кореневому каналі.
А. Тактика лікаря при вдиханні чи проковтувані інструментів пацієнтом зводиться до негайної допомоги із залученням бригади швидкої допомоги. Ці ускладнення мають серйозні наслідки, аж до смертельних випадків. Б. Перфорація твердих тканин зуба.
1. Перфорація стінки зуба (найчастіше в пришийковій ділянці) виникає в результаті пошуку устя каналів (особливості коли порожнина зуба облітерована) без урахування нахилу або розвороту зуба по осі (або і при нормальному положенні зуба, коли при препаруванні не була правильно вибрана вісь). Найчастіше це стається при користуванні турбінною машиною. Для уникнення перфорації під час роботи в каріозній порожнині при заглибленні бор потрібно тримати строго по осі зуба. Якщо перфорація сталась у пришийковій ділянці або недалеко від устя каналу, вона закривається склоіномерним цементом або амальгамою (без тиску).
2. До перфорації дна порожнини зуба призводить:
1) недостатнє знання топографії кореневих каналів;
2) занадто сильне розширення устя кореневих каналів;
3) не врахування того, що при значному патологічному стиранні зубів і відкладанні великої кількості замісного дентину змінюється проекція каналів;
4) неакуратна робота бором.
При перфорації дна спочатку необхідно запломбувати кореневий канал, а після зупинки кровотечі із перфораційного отвору кровоспинними засобами (див. лекцію № 16), його необхідно закрити амальгамою чи шматочком фольги або запломбувати пастою на основі гідроксиду кальцію, а потім накласти пломбу.
Коли перфорація зроблена в ділянці біфуркації, то:
а) якщо вдається, її закривають так само, як і перфорацію дна каріозної порожнини;
б) якщо отвір досить значний, то потрібно застосовувати хірургічні маніпуляції:
- коронорадикальну сепарацію (двокореневі зуби),
- гемісекцію одного із коренів (двокореневі
Loading...

 
 

Цікаве