WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Псоріаз - Реферат

Псоріаз - Реферат

псоріазу
Вчені національного фармацевтичного університету України, науково - виробничий центр " Борщагівський хіміко - фармацевтичний завод обгрунтовували
введення загущуючого агента ДО СКЛАДУ ОСНОВИ М'ЯКОЇ ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ 3 ДИФТОРАНТОМ .
Для створення м'якого лікарського засобу з дифторантом, призначеного для місцевого застосування в комплексній терапії псоріазу, ними були проведені дослідження щодо вибору оптимального типу основи, яким виявилась емульсія першого роду. У попередніх роботах було обгрунтовано природу, кількість та співвідношення емульгаторів, необхідних для утворення стабільної емульсійної системи , а також природу та кількість олійної фази емульсії . Однак для надання розроблюваному препарату належних споживчих і технологічних характеристик виникла необхідність вве-дення певних допоміжних речовин.
Відомо, що для одержання стабільної емульсії необхідно експериментально підбирати кількість та співвідношення емульгаторів і брати їх з невеликим надлишком для гарантування стабільності емульсії. Однак вимоги до стабільності і певних в'язко-пластичних характеристик препаратів у формі емульсій мають узгоджуватися з вимогами щодо їх впливу на шкіру. Адже відомо, що епідермальний бар'єр рогового шару складається з ліпідів, тому поверхнево активні речовини (ПАР), які розчиняють ліпіди, за певних умов можуть частково порушити або навіть зруйнувати цей бар'єр. Такі негативні властивості тією або іншою мірою притаманні майже всім поширеним емульгаторам; вони визначаються їх хімічною структурою і залежать від співвідношення ліпід/емульгатор. Надлишкова кількість ПАР в емульсійній системі може призвести до пересушування шкіри внаслідок "вимивання" розчинених емульгаторами нативних ліпідів епідермісу. Подразнення, що викликається емульгаторами як чужорідними хімічними агентами, становить
першу стадію процесу руйнування епідермального бар'єру. Як наслідок -підвищується синтез цитокінів і ліпідів, а також збільшується рівень транс- ;
епідермальної втрати вологи. Таким чином, на думку багатьох авторів для мінімізації або попередження руйнування шкірного бар'єру концент-рація емульгаторів утопічних препаратах має бути якомога нижча.
Для вирішення даної проблеми нами було запропоновано ввести до зовнішньої фази емульсії загущуючі агенти, які утворюють у ній просторову сітку і забезпечують стабільність емульсії навіть при незначній кількості емульгаторів.
Як загущуючі агенти використовували поліакрилові кислоти (карбомери) і виробництва фірми "Noveon" (США) під загальною назвою "Noveon".Синтетичні загусники на основі співполімеру акрилової кислоти широко використовуються в медичній, косметологічній та фармацевтичній практиці. Карбомери внесені до фармакопей багатьох країн світу, на їх основі виробляють численну кількість препаратів у вигляді різних лікарських форм. Слід відмітити, що використання поліакрилових співполімерів у світовій ;
фармацевтичній практиці має тенденцію до зростання.
На відміну від природних загусників синтетичні гелеутворювачі мають ряд суттєвих переваг, серед яких, насамперед, більші загущуючі спроможності при менших концентраціях (найчастіше менше 1 %), відсутність значної залежності реологічних показників від температури тощо.
Серед багатьох марок карбомерів, які використовуються у фармації, для і експерименту був вибраний карбомер під торговою назвою Carbopol 980 NF, який рекомендований фірмою "Noveon" для застосування у виробництві водних і водно-спиртових гелів, лосьйонів, а також емульсійних кремів. При цьому використання карбомеру 980 переважає серед багатьох інших марок, оскільки він краще змочується водою і швидше набухає, а також не містить домішок бензолу [9]. :
Таким чином, метою даної роботи стало дослідження впливу карбомерів (на прикладі карбомеру Cfrbopol 980 NF) на такі характерні параметр емульсій першого роду, як реологічні показники і дисперсність. Для вибору оптимальної концентрації карбомеру нами були проведені дослідження із зразками однакового складу, в яких варіювалася його концентрація.
Експериментальна частина
Приготування досліджуваних основ. Для проведення досліджень готувати. експериментальні емульсії складу: олія кукурудзяна - 20 %, натрію стеарат-1,5 %, гліцерину моностеарат-4,5 %, карбомер марки-Carbopol 980 NF -від О % до 0,3 % з кроком 0,05 %, вода очищена-до 100 %. Нейтралізацію здійсню-вали 10 % водним розчином натрію гідроксиду до рН (7,0±0,05), що визначали потенціометричне за допомогою іономіра "И-130".
Емульсії готували за методикою прямого емульгування. Нагріту олійну фазу (сплав емульгаторів з олією кукурудзяною) додавали в суспензію карбомеру (тієї ж температури),нейтралізовану половинною кількістю розчину натрію гідроксиду (для запобігання утворенню надлишкової в'язкості гелю). Остаточну кількість лугу додавали у процесі подальшого перемішування.
Оцінювання реологічних параметрів і дисперсності емульсій. Для оцінки в'язко-пластичних характеристик досліджуваних зразків вимірювали дотичну напругу зсуву (т) при фіксованій швидкості зсуву (О, 243 с ') і будували ре-ограми плину емульсій. Реологічні дослідження проводили за допомогою приладу "Rheostest - 2" (Німеччина) при температурі (20,0±0,2) °С. Термоста-тування здійснювали за допомогою ультратермостата ТС-16А.
Для визначення рівня дисперсності експериментальних емульсій користувалися методом мікроскопії, при цьому знижували концентрацію дисперсноі фази шляхом розведення дистильованою водою у співвідношенні 1:200. У склянку з 200 мл дистильованої води додавали 1 г досліджуваного зразка, 1-2 краплі 1 % розчину метилового оранжевого і перемішували до утворення однорідної системи. Мікроскоп МБР-11 встановлювали на збільшення 280. Се-редній діаметр дисперсних часток визначали окулярмікрометром.
Результати та їх обговорення
Аналіз отриманих даних свідчить про те, що із зростанням концентрації
карбомеру в дисперсійному середовищі емульсій першого роду відбувається
помітне підвищення їх в'язкості і дисперсності. Цей очікуваний факт можна
пояснити утворенням гідратованої просторової сітки з довгих ланцюгів поліакрилової кислоти за всім об'ємом зовнішньої фази, яка становить більшу
частину в емульсіях першого роду.
Така структура дисперсійного середовища сприяє зміцненню емульсійної системи і дозволяє отримати основу з меншим розміром диспергованих часток. Слід відзначити, що всі досліджувані зразки також тестували на термо- і колоїдну стабільність, що виявило їх задовільну стійкість за умов проведених дослідів. І
Таким чином, можна констатувати, що введення карбомерів до складу В емульсій першого роду навіть у незначній концентрації (0,1-0,2 %) приводить до суттєвого поліпшення таких важливих показників основ м'яких ;
лікарських засобів, як в'язкість, дисперсність і стабільність.
Висновки
Введення карбомеру Carbopol 980 NF суттєво підвищує в'язко-пластичні характеристики емульсій першого роду. Крім того, карбомер значно впливає на дисперсність емульсії, дозволяючи одержувати композиції з меншим розміром часток. Так, введення карбомеру в концентрації усього 0,05 % приводить до зменшення розміру часток емульсії майже в три рази, хоча підвищення вмісту гелеутворювача понад 0,15 % вже помітно не впливає на дисперсність системи.
Література:
1) О.І.Тихонов, Т.Г.Ярник "Аптечна технологія ліків"
2) Журнал "Дерматологія" №3 ,вересень 2003р.
3) "Фармакотерапія" Сатурн 2000р. том 2. ст..100-102.
Loading...

 
 

Цікаве