WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Обмороження, методи лікування - Реферат

Обмороження, методи лікування - Реферат

ступеня не супроводжуються особливими ускладненнями. Вони настають у разі глибоких уражень тканин, які охоплюють велику площу (відмороження двох, трьох, чотирьох кінцівок). Такі відмороження у доре-активний і ранній реактивний періоди зумовлюють шок. У пізній реактивний період процес може ускладнюватися лімфангіїтом і лімфаденітом, тромбофлебітом, флегмоною, остеомієлітом, невритом, сепсисом. Місцеві зміни виникають проксимальніше від демаркаційної лінії. Рідкісним ускладненням відмороження є приєднання гострої специфічної інфекції - правця. У період регенерації і одужання залишається атрофія шкіри і кісток, розвиваються трофічні виразки, артеріїт, артроз, контрактура суглобів, гіперестезія, ціаноз, пітливість шкіри.
Профілактика відморожень. Вона може бути індивідуальною і колективною. До індивідуальних засобів запобігання відмороженням належать індивідуальні захисні пристосування (одяг, взуття), особиста гігієна, загартування організму, раціональне харчування і зігрівання, своєчасне звертання по лікарську допомогу. Так, одяг повинен бути теплим, зручним, вільним, легким і водонепроникним. За надзвичайних обставин він має легко зніматися. У дощову, снігову погоду одяг треба частіше просушувати.
Взуття повинно бути ціле, не тісне, але й не широке, без шнурків. Надто просторе взуття зумовлює потертості і тим самим сприяє відморо-женню. Не рекомендується гріти взуття на вогні: воно псується й пропускає воду. Бажано змащувати його жиром. Шкарпетки повинні бути сухими, без складок. Щоб запобігти застою крові в пальцях ніг і рук, треба час від часу згинати і розгинати пальці. Сухі ноги менше бояться відмороження, ніж вологі. Тому за підвищеної пітливості бажано щоденно мити ноги холодною водою і розтирати їх до почервоніння шкіри. Добре присипати стопи борною або саліциловою кислотою, таніном, тальком тощо.
У профілактиці відморожень належне місце відводиться фізичним вправам, тренуванням, обтиранню холодною водою.
Колективна профілактика в мирний час (під час екскурсій, турпоходів) полягає в організації перерв у роботі, періодичному зігріванні у наметах, спальних мішках, постачанні гарячими напоями, повноцінному харчуванні. Холодна їжа погано засвоюється і вимагає для перетравлення підвищених затрат енергії. У холодну пору року в харчовий раціон рекомендують вводити більше вуглеводів і жирів тваринного походження. Пиття гарячої води і кави протягом ЗО хв на кілька градусів підвищує температуру шкіри пальців рук.
Сприяють відмороженню такі шкідливі речовини, як алкоголь і ні-котин. Одна сигарета, викурена натще, зумовлює спазм капілярів протягом 15-16 год.
Для робіт в умовах холоду повинен здійснюватися певний професійний відбір. Особи із захворюваннями вегетативної нервової системи, перифе-ричних судин, нервів, хворі на цукровий діабет, тиреотоксикоз, епілепсію до таких робіт не допускаються.
Лікування відморожень складне. Існує багато методів, але жоден із них не є загальноприйнятим.
Лікування відморожень ставить собі за мету: 1) підвищити температуру в уражених тканинах; 2) відновити кровообіг у відморожених ділянках;
3) боротися з шоком і інтоксикацією;
4) здійснити профілактику інфекцій;
5) видалити некротизовані тканини;
6) провести реконструктивні і пластичні операції для відновлення функції ураженої частини тіла.
Терапія відморожень починається з надання першої допомоги. В дореак-тивний період вона має за мету відновити температуру тканин, боротьбу із шоком, нормалізацію кровообігу, ліквідацію тканинної гіпоксії. Своєчасна і адекватна перша допомога має велике прогностичне значення.
Хворим уводять протиправцевий анатоксин або ППС, бо відмороження вважається відкритою травмою.
Профілактика відморожень. Вона може бути індивідуальною і колективною. До індивідуальних засобів запобігання відмороженням належать індивідуальні захисні пристосування (одяг, взуття), особиста гігієна, загартування організму, раціональне харчування і зігрівання, своєчасне звертання по лікарську допомогу. Так, одяг повинен бути теплим, зручним, вільним, легким і водонепроникним. За надзвичайних обставин він має легко зніматися. У дощову, снігову погоду одяг треба частіше просушувати.
Взуття повинно бути ціле, не тісне, але й не широке, без шнурків. Надто просторе взуття зумовлює потертості і тим самим сприяє відморо-женню. Не рекомендується гріти взуття на вогні: воно псується й пропускає воду. Бажано змащувати його жиром. Шкарпетки повинні бути сухими, без складок. Щоб запобігти застою крові в пальцях ніг і рук, треба час від часу згинати і розгинати пальці. Сухі ноги менше бояться відмороження, ніж вологі. Тому за підвищеної пітливості бажано щоденно мити ноги холодною водою і розтирати їх до почервоніння шкіри. Добре присипатистопи борною або саліциловою кислотою, таніном, тальком тощо.
У профілактиці відморожень належне місце відводиться фізичним правам, тренуванням, обтиранню холодною водою.
Колективна профілактика в мирний час (під час екскурсій, турпоходів) полягає в організації перерв у роботі, періодичному зігріванні у наметах, спальних мішках, постачанні гарячими напоями, повноцінному харчуванні. Холодна їжа погано засвоюється і вимагає для перетравлення підвищених затрат енергії. У холодну пору року в харчовий раціон рекомендують вводити більше вуглеводів і жирів тваринного походження. Пиття гарячої води і кави протягом ЗО хв на кілька градусів підвищує температуру шкіри пальців рук.
Сприяють відмороженню такі шкідливі речовини, як алкоголь і ні-котин. Одна сигарета, викурена натще, зумовлює спазм капілярів протягом 15-16 год.
Для робіт в умовах холоду повинен здійснюватися певний професійний відбір. Особи із захворюваннями вегетативної нервової системи ^.перифе-ричних судин, нервів, хворі на цукровий діабет, тиреотоксикоз, епілепсію до таких робіт не допускаються.
Лікування відморожень складне. Існує багато методів, але жоден із них не є загальноприйнятим.
Лікування відморожень ставить собі за мету: 1) підвищити температуру в уражених тканинах; 2) відновити кровообіг у відморожених ділянках;
3) боротися з шоком і інтоксикацією;
4) здійснити профілактику інфекцій;
5) видалити некротизовані тканини;
6) провести реконструктивні і пластичні операції для відновлення функції ураженої частини тіла.
Терапія відморожень починається з надання першої допомоги. В дореак-тивний період вона має за мету відновити температуру тканин, боротьбу із шоком, нормалізацію кровообігу, ліквідацію тканинної гіпоксії. Своєчасна і адекватна перша допомога має велике прогностичне значення.
Хворим уводять протиправцевий анатоксин або ППС, бо відмороження вважається відкритою травмою.
Рекомендується така схема першої допомоги хворим з відмороженням. Пошкоджену кінцівку протирають 56 % спиртом етиловим, ектерици-дом або іншим антисептичним засобом, витирають насухо і на неї накладають багатошарову теплоізоляційну пов'язку: шар марлі, товстий шар вати, знову шар марлі і ззовні прогумовану тканину, яка закриває всю кінцівку. На догоспітальному етапі можна використовувати різний допоміжний матеріал (ковдра, коц).
У разі відмороження щік, вушних раковин, носа їх розтирають теплою рукою, змазаною вазеліном, до почервоніння шкіри (не рекомендується розтирати снігом, бо кристали льоду можуть травмувати шкіру, що сприяє проникненню інфекції). Хворим треба давати пити гарячі напої, невеликі дози алкоголю.
Лікування хворих у стаціонарі повинно починатися з активного зігрі-вання уражених ділянок (кінцівок). Кінцівку занурюють у ванну зі слабким розчином калію перманганату. Температуру води поступово підвищують від 18 °С до 35 °С. Пізніше відморожену ділянку прикривають пов'язкою з
Loading...

 
 

Цікаве