WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Нирка: ендокринний апарат, кровеносна і лімфатична система. Область судинного полюсу ниркового тіла, яка залишилася після тимчасової ішемії - Дипломна робота

Нирка: ендокринний апарат, кровеносна і лімфатична система. Область судинного полюсу ниркового тіла, яка залишилася після тимчасової ішемії - Дипломна робота

електронно-мікроскопічний аналіз компонентів судинного полюса ниркового тельця через 3, 7 діб після 2-х часової ішемії нирки, яка залишилася (№№ 245 - 249; 250 - 254) встановив виражені після ішемічного мікро- і ультраструктурні зміни. В приносячих і виносячих клубкових артеріол різко зменшує внаслідок випукання ядер ендотеліальних клітин. Гранулярні компоненти в нуклеоплазмі збираються в єдину компактну масу і розміщуються великими глибами біля каріолеми. Цитоплазматичні структури терплять деструктивні зміни. Кількість витягнутих трубочок до цистерн зернистої ендоплазматичної сітки зменшується, і утворюються мішечкообразні порожнини, мембрани яких фрагментовані і позбавлені рибосом. Комплекс Гольджі із пакетів щільних мішечків перетворюються в маленькі кульки. Мітохондрії набухлі з матриксом слабкої електронної щільності, редуцированими крістами і нечіткими зовнішніми мембранами. Люмінальна плазмалема ендотеліальних клітин слабо контурується, місцями розвалена. В гладких м'язових клітинах саркоплазми слабкої електронної щільності, вакуолізована. Мітохондрії згруповані з матриксом слабкої електронної щільності і розваленими крістами. Сарколема лейоміоцитів витончена. Проміжки між міозитами звужені. Неклітковий матеріал, окружний ендотеліальними і гладко м'язовими клітинами, слабкої електронної щільності, виявляється важко. В екстагломерулярних клітинах в ці строки ядра неправильної форми, градієнт щільності гранул хроматина в нуклеоплазмі знижений. Зерниста ендоплазматична сітка трансформується в незернисту. Профілі комплексу Гольджі перестають ідентифіцируватися. Пустотілі везикули з вмістом слабкої електронної щільності. Їх мембрани місцями фрагментуваті. В клітинах юкставаскулярного острівця і щільної плями цитоплазма вакуолізірована. Внутрішньо-кліткові структури знаходяться в стані вираженої функціональної перенапруги. Посліднім проявляється набухання мітохондрій з повною деструкцією кріст, дезінтеграцією мембран ендоплазматичної сітки і комплексу Гольджі, фестончатістю ядер.
Таким чином, двогодинна ішемія нирки, яка залишилася з послідуючою рециркуляцією кровотечі призводить до значних після ішемічних змін компонентів судинного полюса і пригніченню внутрішньоклітинної гіперплазії та гіпертрофії.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ
1. Ажгихин И. С. Простагландины - новый класс биологически активных веществ // Простагландины.- М.: Медицина, 1978.- С. 6-67.
2. Алексеевских Ю. Г. К некоторым гистологическим особенностям строения артерий и вен почек у человека // Арх. патологии.-1969.- Вып. 6.-С. 42-46.
3. Об ультраструктуре интерстициальных клеток сосочка почки у белой крысы / Антонова Е. Г., Виноградов В. В., Правоторов Г. В., Мордовии С. В. // Цитология.-1979.-Т. 21, вып. 9.-С. 1106-1109.
4. Вихерт А. М., Серебровская Ю. А. Юкстагломерулярный аппарат и ренин-ангио-тензивная система: Эндокринная функция почки // Арх. патологии.- 1964.- Вып. 7.-С. 3-18.
5. Волкова О. В., Пекарский М. И. Эмбриогенез и возрастная гистология внутренних органов человека.- М.: Медицина, 1976.- 416 с.
6. Волощенко А. А. О развитии нефрона человека. 1. Зачатковый период // Тр. IX науч. конф. по возрастной морфологии, физиологии и биохимии.- М.: Медицина, 1972.-Ч. 2.-С. 224-228.
7. Гончаревская О. А. Микродиссекционное исследование нефрона миноги // Журн. эволюц. биохимии и физиологии.- 1975.- Т. 11.- С. 88-90.
8. Гонтмахер В. М. Функциональная морфология и восстановительные процессы в почке в различном возрасте // Морфофункциональные аспекты компенсаторно-приспособительных процессов.- Ташкент: Медицина, 1975.- С. 59-60.
9. Денисюк Л. Е. Структура юкстагломерулярного комплекса почек у белых крыс.-Вести, зоологии.- 1976.-№ 3.-С. 20-23.
10. Длоуга Г., Кршечек И., Наточим, Ю. Онтогенез почки.- Л.: Наука, 1981.- 184 с.
11. Долго-Сабуров Б. А. Очерки функциональной анатомии кровеносных сосудов.- Л.: Медгиз, 1961.-344 с.
12. Ерохин А. П. Почки. Пороки развития // БМЭ.- 1983.-Т. 20.-С. 450-454.
13. Зуфаров К. А. Ультраструктура юкстагломерулярного аппарата почки // Успехи соврем. биологии.-1975.-Т. 79, вып. 3.-С. 468-479.
14. Зуфаров К. А., Гонтмахер В. М. Атлас. Электронная микроскопия почки.- Ташкент: Медицина, 1969.- 104 с.
15. Караганов Я. Л. Ультраструктурный анализ фильтрационных барьеров почки //Арх. биологии.- 1973.- Т. 65, /вып. 8.- С. 25-36.
16. Клебанова Е. А., Ковешникова А. К. Возрастные изменения васкуляризации почки человека // Изв. естественно-науч. ин-та им. П. Ф. Лесгафта.- 1954.- Т. 26.- С. 43-52.
17. Кнорре А. Г. Краткий очерк эмбриологии человека.- Л.: Медгаз, 1967.- 268 с.
18. Ковалевский Г. В. О функционально-морфологических особенностях кровеносной системы почек // Урология.- 1966.- Вып. 1.- С. 12-18.
19. Куприянов В. В. Пути микроциркуляции.- Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1969.- г 260 с.
20. Мельман Е. П., Ковальчук Л. Е. Структурная организация юкстагломерулярного комплекса почки и его изменения при моделировании реноваскулярной гипертонии // Арх. анатомии.- 1979.-Т. 77, вып. 12.- С. 64-74.
21. Мельман Е. П., Шутка Б. В. Ультраструктурные изменения лимфокапилляров оставшейся почки при компенсаторной гипертрофии на фоне временной ишемии // Лимфатические и кровеносные пути.- Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1976.-С. 112-113.
22. Мельман Е. П., Шутка Б. В. Дифференциация компонентов фильтрационного барьера почки человека в пренатальном периоде развития // Арх. анатомии.- 1981.-Т. 80, вып. 1.-С. 56-64.
23. Мельман Е. П., Шутка Б. В. Исследование В. 3. Голубевым микроангиоархитектоники почки // Арх. анатомии.- 1983.- Т. 85, вып. 12.- С. 87-89.
24. Мельман Е. П., Шутка Б. В. Ультраструктура мезангия клубочка почечноготельца // Арх. анатомии.- 1983.-Т. 84, вып. 3.-С. 82-89.
25. Постнов Ю. В., Перов Ю. Л. Современные представления о структуре и функции интерстициальных клеток мозгового вещества почки // Арх. патологии.- 1972.- Т. 34, вып. 6 - С. 70-75.
26. Серов В. В. Морфология почек // Основы нефрологии.-1972.- Т. 1.-С. 5-26.
27. Серов В. В., Пальцев М. А. Структурное обоснование функциональных связей эндокринных аппаратов и нервной системы почек // Арх. патологии.- 1978.- Т. 40, вып. П.-С. 3-11.
28. Соколова Р. И., Некрасова А. А. Интерстициальные клетки, содержание простагландинов и натрия в почках кролика после односторонней нефрэктомии // Арх. анатомии.- 1974.-Т. 66, вып. 3.-С. 104-112.
29. Ушкалов А. Ф., Вихерт А. М. Морфология юкстагломерулярного аппарата // Арх. патологии.- 1972.-Т. 34, вып. 9.-С. 3-17.
30. Червова И. А. Морфология гисто-гематических барьеров // Физиология гисто-гематических барьеров.- М.: Наука, 1977.-С. 77-114.
31. Шутка Б. В., Мельман Е. П., Ковальчук Л. Е. Реактивные свойства мезангиальных клеток клубочка почечного тельца при экстремальной нагрузке на почку // Бюл. эксперим. биологии и медицины.- 1984.- Вып. 1.- С. 95-98.
Loading...

 
 

Цікаве