WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Мимовільний аборт - Реферат

Мимовільний аборт - Реферат


Реферат
на тему:
Мимовільний аборт
Причини виникнення мимовільних абортів дуже різні: гострі інфекційні захворювання (тифи, грип, малярія тощо); запалення легенів, сепсис, апендицит та інші захворювання, що супроводжуються високою температурою тіла та інтоксикацією організму (сифіліс, гонорея); недорозвинення статевих органів (інфантилізм) та хронічні запалення матки; зоонозні інфекції (токсоплазмоз, лістеріоз); імунологічні конфлікти крові матері й плода за резус-фактором та АВО; гестози вагітних; захворювання серця з порушенням кровообігу; ендокринні захворювання; брак у їжі певних мікроелементів, вітаміну Е; сильна психічна травма тощо. До мимовільного аборту можуть також призвести недостатність внутрішнього зіва шийки матки (анатомічна і функціональна); отруєння організму вагітної ртуттю, свинцем, монооксидом вуглецю, аніліновими сполуками, алкоголем, морфіном; дія на організм вагітної рентгенівського або іонізуючого випромінювання; гормональна недостатність (дефіцит естрогенів та прогестерону).
У разі аборту плідне яйце поступово відшаровується від стінок матки, внаслідок чого ушкоджуються кровоносні судини відпадної оболонки матки. Загибле плідне яйце просякає кров'ю. Під впливом скоротливої діяльності міометрію (перейм) канал шийки матки розкривається і плідне яйце цілком або частково зганяється з її порожнини.
Майже завжди аборт супроводжується болем унизу живота і в попереку та кровотечею, інтенсивність якої залежить від стадії процесу, а також терміну вагітності. У більшості випадків сильною кровотечею супроводжується ранній аборт. Пізній аборт звичайно схожий на пологи: згладжується та розкривається шийка матки, виливаються навколоплідні води, народжується плід, а потім - послід. За клінічним перебігом розрізняють такі стадії аборту: 1) загрозливий аборт (abortus imminens); 2) аборт, що розпочався (abortus incipiens); 3) аборт у ході (abortus progrediens); 4) неповний аборт (abortus incompletus); 5) повторний аборт (abortus completus). Крім того, в разі ускладнення перебігу мимовільного аборту може розвинутися інфікований (гарячковий) аборт або аборт, що не відбувся (missed abortion).
Загрозливий аборт - це стадія мимовільного аборту. В цій стадії плідне яйце ще з'єднане із слизовою оболонкою матки (зв'язок його буває порушений лише частково, на невеликій ділянці). Цим і пояснюється те, що кров'янистих виділень немає або їх мало. Для загрозливого аборту ха-рактерна висока збудливість матки, коли навіть звичайні рухи вагітної або пальпація матки під час піхвового дослідження викликають тривале скорочення її.
Шийка матки закрита, а величина матки відповідає терміну вагітності. Вагітна скаржиться на нерізко виражений біль унизу живота. У разі загрозливого аборту у пізні терміни вагітності біль має переймоподібний характер. Якщо вагітна суворо дотримується призначеного режиму та отримує відповідне лікування, вагітність вдається зберегти.
Лікування проводять у стаціонарі. Насамперед усувають причини, що викликали аборт. Якщо за даними анамнезу або внаслідок визначення вмісту в крові естрогенних гормонів (естріолу) буде встановлено гор-мональну недостатність яєчника або плаценти, призначають гормональні препарати: естрогени і прогестерон, які вводять разом внутрішньом'язово протягом 8-10 днів. Перші 2-3 ін'єкції призначають щоденно у такому співвідношенні: 50 000 ОД (0,5 мг) естрогену і 10-15 мг прогестерону. Звичайно вже після двох ін'єкцій різко знижується збудливість матки, зменшуються або припиняються кров'янисті виділення. Якщо після 3 днів лікування явища загрозливого аборту не зникають, слід збільшити дозу препаратів - призначають 1 мл естрогену і 25 мг прогестерону протягом 3 днів, далі їх вводять через 1-2 дні (на курс - 8-10 ін'єкцій) залежно від клінічних проявів перебігу вагітності.
Після 8 тиж. вагітності значний позитивний ефект дає внутрішньом'язове введення хоріонічного гонадотропіну (500- 1500 ОД) і розчину токоферолу ацетату (1 мл ЗО % розчину), які призначають щоденно протягом 10 днів. Для припинення скорочень матки застосовують тропацин (0,01- 0,02 г) або папаверину гідрохлорид (0,03 г) З рази на день. Широко використовують спазмолітичні засоби (но-шпу - 2 мл внутрішньом'язово 2 рази на день), полівітаміни.
У разі загрозливого аборту у пізні терміни вагітності позитивний ефект дає введення магнію сульфату (15 мл 20 % розчину). У випадку неспроможності внутрішнього зіва шийки матки на грунті істміко-цервікальної недостатності порушується затульна функція матки. При цьому зі збільшенням терміну вагітності підвищується тиск у порожнині матки, і через відсутність протидії з боку шийки матки плідне яйце опускається у нижній сегмент матки, внаслідок чого плідні оболонки часто випадають, розриваються, навколоплідні води відходять і, отже, вагітність може перерватися.
Етіологічними чинниками істміко-цервікальної недостатності є функціональні порушення внаслідок недостатньої функції жовтого тіла або морфологічні зміни м'язової стінки матки в ділянці внутрішнього зіва її, що найчастіше з'являються після попередніх розривів шийки матки.
Діагностика. Найкращим методом діагностики істміко-цервікальної недостатності є гістеросальпінгографія, але під час вагітності проводити її не можна. Тому цю маніпуляцію доцільно виконувати до настання вагітності.
Гістеросальпінгографію проводять після ретельного обстеження усіх найважливіших органів і систем, гінекологічного дослідження,
Loading...

 
 

Цікаве