WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Масова фізична культура, медичні проблеми - Реферат

Масова фізична культура, медичні проблеми - Реферат

оздоровчою ходьбою і бігом при різній патології -- за винятком випадків, приведених в списку абсолютних протипоказань ( Ш. Ш. Арасланов, 1985; Е. Р. Мільнер, 1985; У. М. Вовків, Е. Р. Мільнер, 1987, і ін.). Питання про допуск до занять в цьому випадку повинне розв'язуватися строго індивідуально залежно від форми і характеру перебігу захворювання. У зв'язку з цим за наявності одного і того ж діагнозу (наприклад, ішемічної хвороби серця) в одних випадках біг може бути рекомендований, а в інших -- категорично заборонений. Допуск до занять може дати тільки лікуючий лікар, добре знайомий з особливостями захворювання свого пацієнта. Характер тренувальних навантажень і рівень фізичного стану уточнюється фахівцем із спортивної медицини в лікарсько-фізкультурному диспансері, де виконується функціональна проба (велоергометрічеській тест) із записом ЕКГ. Тільки після спеціалізованого обстеження можна починати оздоровче тренування під спостереженням досвідченого методиста -- будь-яка самодіяльність в даному випадку недопустима.
За таких умов тренування на витривалість (ходьба і біг) у ряді випадків може бути вельми ефективна при деяких серцево-судинних захворюваннях, оскільки володіє вираженим позитивним впливом на апарат кровообігу. Перш за все це відноситься до хворих на гіпертонічну хворобу 1--11 стадії і нейроциркуляторной дистонію.
Біг є ефективним засобом нормалізації підвищеного артеріального тиску -- в результаті розширення кровоносних судин в працюючих м'язових групах і зниження загального периферичного опору (ОПС). Так, у здорових нетренованих чоловіків після виконання 14-тижневої тренувальної програми (біг 3 рази на тиждень по 30 мін) спостерігалося зниження тиску в середньому з 132/86 до 124/81 мм (Реппу, 1981). У. П. Мішенко (1988) спостерігав зниження тиску систоли з 147 до 130 мм рт. ст. через рік після початку занять оздоровчим бігом; причому зниження артеріального тиску починалося лише через 5--6 місяців після початку занять. За даними автора, досвідчені бігуни з багаторічним стажем занять у віці старше 40 років мають артеріальний тиск в межах 120/70-- 130/85 мм рт. ст.; з віком ці показники не збільшуються.
Зниження артеріального тиску під впливом дозованого тренування на витривалість у здорових людей послужило передумовою для її використовування при артеріальній гіпертонії. За даними огляду зарубіжної літератури, зробленого Л. А. Ланіберг (1988), заняття оздоровчою ходьбою і бігом з інтенсивністю 60--75 %. МПК приводили до зниження тиску (у хворих на гіпертонічну хворобу 1--11 стадії) систоли в середньому на 10 мм рт. ст., на 7--8 мм рт. ст. У ряді робіт підкреслюється, що зниження ПЕКЛО поєднувалося із зростанням МПК. Так, збільшення можливостей аеробів в результаті тренування на витривалість у хворих на артеріальну гіпертонію на 32 % привело до зниження тиску систоли на 16 мм рт. ст. і діастоли -- на 11 мм рт. ст. (Намелювання, 1970). При збільшенні МПК на 67 % тиск знизився: систола -- на 28 мм рт. ст. і діастола -- на 16 мм рт. ст. (Копан, 1981).
Зниження артеріального тиску і збільшення функціональних показників у гіпертоніків відмічене навіть після 4-тижневого тренування в ходьбі і бігу в умовах кардіологічного санаторію (Е. І. Чазов, 1972). Для стійкої нормалізації дуже важливий ефект тривалого утримання зниженого артеріального тиску -- протягом декількох годин після закінчення тренування. Так, у хворих із стабільною гіпертонією (тиск діастоли 91--110 мм) після бігу протягом 30--50 мін (інтенсивність 70 % МПК) знижене артеріального тиск зберігався протягом 4--10 ч. При цьому ступінь гіпотензивного ефекту у гіпертоніків був вищою, ніж у здорових, і зростала при повторних навантаженнях. Учені з Копенгагенського університету спостерігали 10 жінок із стійкою гіпертонією. Після 20 мін роботи на велоергометрі (ЧСС 130 уд/мин) у них відмічено зниження середнього тиску з 103 до 95 мм, ОПС -- з 1,13 до 0,91 ед. опори. Знижений рівень тиску утримувався протягом більше 4 ч після тренування. От чому, на думку деяких авторів, для швидкого досягнення гіпотензивного ефекту доцільно проводити два такі тренування в день.
Купер (1985) наводить цікаві дані про порівняльне вивчення ефективності використовування медикаментозної терапії (контрольна група) і повільного бігу (експериментальна група) у 105 хворих на гіпертонічну хворобу. У пацієнтів, що приймали сильні гіпотензивні препарати, тиск діастоли знизився на 20 мм, а у бігунів -- на 15 мм. Крім того, в експериментальній групі спостерігалося зменшення маси тіла в поєднанні з нормалізацією обміну холестерину (чого не наголошувалося у хворих, що одержували препарати). У зв'язку з цим в даний час вважається, що при прикордонній формі артеріальної гіпертонії (до 160/90 мм рт. ст.) більш доцільне застосування фізичних методів зниження тиску -- зокрема, тренування на витривалість (біг, ходьба, робота на вело- ергометре). При більш вираженій гіпертензії оздоровче тренування може поєднуватися з медикаментозною терапією (хоча є численні дані про успішне використовування вправ на витривалість без застосування фармакологічних препаратів.
Автор спостерігав 46 хворих на гіпертонічну хворобу 1--11 стадії (артеріальний тиск в межах від 160/95 до 180/110 мм рт. ст.), які займалися оздоровчою ходьбою і бігом по спеціально розробленій методиці (б. Р. Мільнер, 1985) .Как правило, після закінчення заняття майже у всіх спостерігалося зниження тиску систоли на 10--40 мм, а діастоли -- на 5--10 мм. Через 1--2 роки регулярних занять у всіх пацієнтів наступало виражене зниження артеріального тиску (у більшості -- до повної нормалізації); причому позитивний терапевтичний ефект відмічений навіть при використовуванні тільки оздоровчої ходьби. Стійка нормалізація тиску дозволила тим, що всім займаються відмовитися від прийомугіпотензивних препаратів.
Це підтверджується і даними інших авторів, які спостерігали виражений гіпотензивний ефект у хворих на гіпертонічну хворобу при заняттях прискореною ходьбою з інтенсивністю 40--50 %. Зменшення маси тіла і втрата солей під час бігового тренування також сприяє зниженню артеріального тиску. Таким чином, оздоровча ходьба і біг можуть виявитися ефективним засобом не тільки профілактики, але і лікування гіпертонічної хвороби.
Інтенсивне фізичне тренування для хворих на ішемічну хворобу серця представляє значні труднощі. Проте її доцільність і необхідність підтверджується величезним зарубіжним досвідом реабілітації хворих ІБС. Нерідко вона є єдиним чинником, здатним позитивно вплинути на перебіг захворювання і запобігти інфаркту міокарду. Фізіологічним обгрунтуванням тренування на витривалість у коронарних хворих є підвищення скоротливої функції міокарду, поліпшення утилізації кисню і економніше його використовування серцевої мишцей, а також поліпшення кровопостачання серця під дією вправ аеробів. В результаті значно поліпшується загальний стан пацієнтів, зменшуються клінічні прояви (напади стенокардії), нормалізується артеріальний тиск, підвищується рівень загальної фізичної працездатності. Крім того, в результаті стимуляції ліпідного обміну, зниження холестерину і збільшення ЛВП в крові у ряді випадків можлива затримка розвитку атеросклерозу аж до його зворотного розвитку. Позитивний вплив фізичного тренування на хворих ІБС підтверджується даними Всесоюзного кардіологічного центру АН СРСР (Д. М. Аронов, 1983; М. Р. Шарфнадель, 1980, і ін.)
Висновок
Зниження загальної смертності із зростанням УФС. відбувалося перш за все за рахунок зниження смертності від серцево-судинних і ракових захворювань; ця тенденція значно посилювалася з віком. Найтісніший зв'язок смертності з Уфі відмічена в групі чоловіків у віці 50--59 років. Таким чином, середній рівень фізичної підготовленості (МПК 35 мл/кг у чоловіків і 32 мл/кг у жінок) дозволяє значно понизити ризик передчасної смерті, але не рятує від численних хронічних захворювань. У зв'язку з цим, якщо ви хочете не тільки прожити довге життя, але і зберегти міцне здоров'я до глибокої старості, необхідно досягти як мінімум 4 рівнів фізичного стану -- вище середнього (МПК 42 мл/кг у чоловіків і 35 мл/кг у жінок). І це залежить тільки від вас самих!
Loading...

 
 

Цікаве