WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Запальні захворювання неспецифічної етіології: бартолініт, вульвіт, вагіноз - Реферат

Запальні захворювання неспецифічної етіології: бартолініт, вульвіт, вагіноз - Реферат

хламідійній етіології процес первинно проходить у стертій формі із слабо-вираженими клінічними ознаками, тому часто набуває хронічного перебігу. Ендоцервіциту гонорейної етіології притаманна більш чітко виражена клінічна картина, тому його частіше діагностують у гострій фазі. Вчасно не діагностований і не лікований у початковій стадії ендоцервіцит переходить у тривалий хронічний процес. Тривалість перебігу пов'язана з проникненням збудників у розгалужені залози (крипти) слизової оболонки, де вони стають менш доступними для дії місцевих лікувальних процедур.
Запальний процес у шийці матки супроводжується набряком слизової, утворенням інфільтратів у субепітеліальному шарі та стромі. Інфільтрати складаються з лейкоцитів, лімфоцитів та плазматичних клітин. У хронічній стадії запальна реакція не так виражена, у місцях відшарування епітелію починається його регенерація. Під час регенерації може відбутися метаплазія епітелію і часткове заміщення циліндричного епітелію плоским.
Клініка. Для захворювань шийки матки біль не характерний. При гос-трому ендоцервіциті основною скаргою хворих є слизово-гнійні виділення, які зрідка супроводжуються тупим болем унизу живота, попереку. Ви-никнення інших скарг - біль при сечовипусканні, біль переймоподібного характеру тощо - зумовлене переважно супутніми захворюваннями (уретритом, ендометритом, сальпінгоофоритом тощо). При огляді в дзеркалах виявляють гіперемію довкола зовнішнього вічка і слизисто-гнійні виділення з каналу шийки матки. Запалення шийки матки призводить до виникнення спочатку справжньої, а згодом несправжньої ерозії шийки матки. При тривалому перебігу захворювання запалення розповсюджується не тільки на слизовуоболонку, але й на підлеглі тканини, відбувається їх ущільнення, шийка матки гіпертрофується - розвивається хронічний цервіцит.
Діагностика ґрунтується на огляді в дзеркалах, кольпоскопії, бактеріо-логічному дослідженні виділень. При кольпоскопії видно дифузну гіперемію, судинні петлі, особливо їх багато навколо зовнішнього вічка цервікаль-ного каналу. При цитологічному дослідженні виявляють клітини циліндричного та багатошарового плоского епітелію без ознак атипії. Бактеріологічне дослідження необхідне для ідентифікації збудника і призначення еті-отропного лікування.
Лікування. У гострій стадії захворювання проводять переважно анти-бактеріальну терапію, залежно від виду збудника (див. Гонорея, Хламідіоз, Трихомоноз). Місцеві процедури протипоказані (існує ризик висхідного розповсюдження інфекції), їх проводять після вщухання процесу. Застосо-вують спринцювання, ванночки з хлоргексидином, рекутаном, димексидом, балізом (див. розділ "Консервативні методи лікування у гінекології"). Ла-зеротерапію рекомендовано як у гострій, так і в хронічній стадії захворю-вання. Застосовують гелієво-неонові та напівпровідникові лазери.
При хронічних ендоцервіцитах і цервіцитах, що супроводжуються гі-пертрофією шийки матки, особливо за наявності псевдоерозій, ерозованих ектропіонів, слід здійснювати оперативне лікування - діатермоконізацію шийки матки, клиноподібну або конусоподібну ампутацію шийки матки.
Гострий ендометрит
Інфікування внутрішньої оболонки матки відбувається найчастіше як наслідок внутрішньоматкових втручань-діагностичних вишкрібань, абортів або після пологів. Гострий запальний процес ендометрія викликають бактерії, віруси, грибки, мікоплазми, спірохети. Останніми роками зросла роль хламідійної інфекції та вірусу генітального герпесу. Найчастіше зуст-річаються асоціації 3-4 анаеробів і 1-2 аеробів.
Факторами, що сприяють виникненню запального процесу ендометрія, є наявність у порожнині матки залишків плацентарної тканини, згустків крові, децидуальної тканини, плідного яйця. Важливу роль відіграє імунний статус організму.
Матка - орган, у якому досить розвинені фактори місцевого захисту. Так, у стромі її слизової оболонки визначають Т-лімфоцити, макрофаги та інші елементи клітинного імунітету. Регуляція рівня місцевого імунітету пов'язана з рівнем статевих гормонів, зокрема естрадіолу. В середині і в пізній лютеїновій фазі ендометрій секретує ос2-глобулін, який має імуно-супресивний ефект. У підтримці нормального гомеостазу в порожнині матки велику роль відіграє неушкодженість епітелію, а також наявність у підлеглих тканинах лейкоцитарної інфільтрації поліморфноядерними нейтрофілами та добре кровопостачання матки, що забезпечує надходження з кров'ю неспецифічних гуморальних захисних елементів - лізоциму, опсонінів, трансферину тощо.
Запальний процес характеризується розладами мікроциркуляції в тка-нинах (розширення судин, спазм, тромбоутворення), ексудацією. У випадку, коли ендометрит викликаний анаеробами, може виникати некротична деструкція. Запальний процес може захоплювати міометрій.
Розрізняють специфічні та неспецифічні ендометрити. Специфічні ен-дометрити викликають мікобактерії туберкульозу, гонокок, хламідії, акти-номіцети.
Клініка гострого ендометриту. Захворювання починається на 3-4 день після інфікування. Підвищується температура тіла, з'являється озноб. При гінекологічному дослідженні виявляють серозно-гнійні виділення, деколи вони бувають сукровичними за рахунок затримки регенерації ендометрія. Цервікальний канал нерідко відкритий. Матка помірно збільшена, чутлива при пальпації, особливо по боках - за ходом великих лімфатичних судин.
Захворювання триває 8-10 днів і при правильному лікуванні закінчуєть-ся видужанням, зрідка гострий ендометрит переходить у хронічний. Захво-рювання може перебігати в легкій або абортивній формі.
Лікування ендометриту. У гострій стадії ендометриту призначають антибіотики відповідно до чутливості мікроорганізмів: напівсинтетичні пе-ніциліни, аміноглікозиди, доксициклін, клацид, цефобід, клафоран, далацин С, уназин. Дози і тривалість введення антибіотиків визначаються важкістю захворювання. Оскільки захворювання в переважній більшості випадків викликається асоціаціями аеробних та анаеробних мікроорганізмів, крім антибіотиків, призначають метронідазол. Проводять також детоксикаційну, загальнозміцнюючу, десенсибілізуючу терапію.
Loading...

 
 

Цікаве