WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Загальна фізіологія центральної нервової системи - Реферат

Загальна фізіологія центральної нервової системи - Реферат

рівня, необхідного для генерації ПД (мал. 4, а). Явище конвергенції лежить основі просторової сумації збудження, завдяки чому полегшується виникнення відповідної рефлекторної реакції. Конвергенція може виявлятися також при взаємодії на одному нейроні збуджувальних гальмівних сигналів від кількох різних джерел.
Дивергенція (лат.- розходження) збудження - здатність одного нейрона утворювати багато синаптичних зв'язків з різними нейронами (див. мал. 4, б). Один і той самий нейрон може брати участь у різних реакціях і контролювати велику кількість нейронів, забезпечувати широкий юерозподіл імпульсів, що зумовлює іррадацію збудження.
Оклюзія ( лат.- закривати, рикати). Суть оклюзії полягає в тому, що під час одночасного подразнення двох аферентних волокон, які частково конвертують на одних і тих самих нейронах, кількість збуджених нейронів виявляється меншою (на мал. 4, б їх 5), ніж сума збуджених нейронів при окремому подразненні кожного аферентного входу (4 + 4). В основі оклюзії лежать обидва процеси - конвергенції і дивергенції. Як показано на малюнку, розходження відростків кожного з двох аферентних нейронів на 4 еферентних поєднується з одночасним сходженням закінчень двох аферентних нейронів на кожному з 5 еферентних нейронів. Унаслідок взаємодії сигналів у такій системі відбувається оклюзія - часткове перекривання збудження, що виявляється зменшенням рефлекторної реакції у разі надмірного аферентного збудження.
Спільний кінцевий шлях. Багато еферентних нейронів залучається до здійснення різних рефлекторних реакцій організму. Так, рухові нейрони, які іннервують дихальні м'язи, крім забезпечення акту вдиху беруть участь у таких рефлекторних реакціях, як кашель, чхання тощо. Звідси виходить, що ті самі рухові нейрони можуть залучатися до різних рефлекторних дуг. На рухових нейронах спинного мозку, що іннервують скелетні м'язи, закінчуються волокна різних низхідних шляхів. Тому один і той самий руховий нейрон, через який здійснюються різні рефлекторні реакції, вважають їхнім спільним кінцевим шляхом (див. мал. 4, а).
Поширення (іррадіація) збудження. Ступінь поширення збудження залежить від сили подразнення і функціонального стану нервового центру (мал. 5). У реальних умовах, незважаючи на досить часту можливість широкої іррадіації у ЦНС, збудження фактично поширюється лише в певних напрямках, викликаючи чіткі рефлекторні реакції, обмежені гальмуванням.
Гальмування рефлекторних реакцій відіграє виключно важливу роль у процесах координації рефлекторної діяльності. Види та основні механізми гальмування ми щойно розглянули, а їх участь буде про-ілюстровано на наступних формах координації.
Реципрокне (лат. - взаємний), спряжене (поєднане) гальмування є важливим механізмом координації діяльності. Якщо подразнювати кінцівку спінального собаки електричним струмом, виникає звичайний згинальний рефлекс. Проте це досить складна рефлекторна акція, оскільки одночасно зі скорочені м'язів - згиначів кінцівки відбувається розслаблення її м'язів-розгиначів. В основі такої взаємодії м'язів лежить координації центрів спинного мозку: збудження центру згиначів через вставні нейрони спричинює одночасне гальмування центру розгиначів (мал. 6). Таке гальмування називакль реципрокним (Ч. Шеррінгтон).
Контрастні зміни стану нервові центрів також відіграють важливу роль механізмах координації рефлекторної пості. Вони виникають після припинені збудження або гальмування. До таки: явищ відносять послідовну і одночасну індукцію, яка може бути позитивною або негативною. Ч. Шеррінгтон показав, що якщо подразнювати шкіру собаки, викликаючи слабкий чухальиий рефлекс, а потім на фоні цього рефлексу завдати електричного подразнення кінцівці, то чухальиий рефлекс гальмується. Проте цей рефлекс
різко підсилюється після припинення дії гальмівного подразника. Це приклад позитивної послідовної індукції. Гальмування діяльності під впливом сторонніх подразників є прикладом негативної одночасної індукції.
Явище віддачі і ритмічні рефлекси. Явище віддачі полягає у швидкій зміні одного рефлексу іншим рефлексом протилежного значення. Так, після припинення подразнення, яке викликає сильний згинальний рефлекс, настає різке розгинання зігнутої кінцівки. Це пояснюється розгальмовуваням центру розгинального рефлексу після закінчення згинання кінцівки. Завдяки
такому механізму виникають ритмічні рефлекси, коли один рефлекс зумовлює виникнення іншого (ланцюгові рефлекси). До ритмічних рефлексів належать чухальний, локомоторний тощо.
Принцип зворотного зв'язку. Будь-який руховий акт, спричинений аферентним подразненням, починається збудженням рецепторів м'язів, сухожилків і суглобових сумок, від яких нервові імпульси прямують до ЦНС. Крім того, якщо рух контролюється зором, до пропріоцептивних приєднуються також зорові імпульси. Такі аферентні імпульси, які виникають в організмі від різних органів, називаються вторинними аферентними імпульсами на відміну від тих, які первинно викликали рефлекторний акт.
Вторинна аферентація має першочергове значення у забезпеченні координації рефлекторної рухової діяльності, оскільки імпульси від виконавчих органів, які прямують до ЦНС, інформують її про характер виконуваних рухів. Це дає змогу коригувати рухову активність (П. К. Анохін). У разі ушкодження аферентного зворотного зв'язку рефлекторна рухова діяльність порушується. Так, у хворих з ураженнями пропріоцентивної чутливості рухи, особливо ходіння, втрачають свою плавність і точність, мають вигляд поштовхів.
Додаток А
Розвиток сумації збудження у ЦНС
Мал.1. Розвиток сумації збудження у ЦНС:
а- часова сумація, коли поодинокий стимул (одна стрілка) і подвоєні стимули (дві стрілки) з міжстимульним інтервалом (не викликають допороговий ЗПСП, а третій стимул (три стрілки) -генерацію ПД;
6 - просторова сумація, окремі стимули (1,2) викликають допорогові ЗПСП, одночасне подразнення обох аксонів генерує ПД
Додаток Б
Постсинаптичне гальмування у ЦНС
Мал. 2. Зворотне (а) і бічне (латеральне) (6) постсинаптичне гальмування у ЦНС:
синапси: 3 - збуджувальні;
Г - гальмівні;
(стрілками позначено напрямок поширення нервового імпульсу).
Додаток В
Пресинаптичного гальмування
Мал. 3. Схема пресинаптичного гальмування:
1 - тіло нейрона;
2 - аксоаксонний гальмівний синапс;
З - аксосоматичний збуджувальнийсинапс.
Додаток Г
Дивергенція і конвергенція в ЦНС
Мал. 4. Схема дивергенції і конвергенції в ЦНС:
а - конвергенція збуджувальних (суцільні стрілки) і гальмівних (штрихові стрілки) входів на ефекторному руховому нейроні, який є спільним кінцевим шляхом;
6 - дивергенція двох нейронів на рухових нейронах; конвергенція на нейронах 2-4, яка ілюструє явище оклюзії.
Додаток Д
Поширення збудження у спинному мозку спінального собаки
Мал. 5. Поширення збудження у спинному мозку спінального собаки.
Реакція кінцівок у відповідь на подразнення. Стрілкою позначено місце подразнення
Додаток Е
Механізм реципрокного гальмування м'язів-антагоністів
Чутливі волокна
Мал. 6. Механізм реципрокного гальмування м'язів-антагоністів:
З і Р - рухові нейрони, що іннервують відповідно м'язи-згиначі і м'язи-розгиначі
Loading...

 
 

Цікаве