WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Грязелікування - Реферат

Грязелікування - Реферат

нагрівають до температури 50-52 °С, а потім, змішуючи з холодною гряззю, доводять її температуру до потрібної. Перед нагріванням грязь слід очистити від сторонніх домішок (черепашки, камінці). Торф потрібно просіяти крізь сито і при нагріванні змочити водою. Грязь, яку застосовують для лікування ран, нориць, а також для прямо-кишкових і вагінальних тампонів, повторно не використовують.
Перед використанням грязі проводять її бактеріологічне дослідження. Якщо в ній виявлено патогенні мікроорганізми, то вживати її для лікування не слід.
На деяких курортах (Саки, Майнаки, Осипенко та ін.) використовують природне сонячне нагрівання грязі; у цих випадках лікування проводять на відкритому повітрі.
Грязелікування застосовують у вигляді аплікацій на обмежені ділянки тіла і рідше - у вигляді загальних грязьових ванн. У грязелікарнях поза курортами користуються лише грязьовими аплікаціями.
Техніка застосування грязей така. На дерев'яну кушетку кладуть сукняну ковдру, зверху - простирадло, потім медичнуклейонку і кусок грубого полотна. На полотно, відповідно до ділянки, на яку впливають, накладають грязь потрібної температури. Потім хвору ділянку тіла пацієнта змащують гряззю, і пацієнт лягає на нанесену грязь, після чого його швидко загортають пошарово у вказані вище тканини. Деякі процедури грязелікування (наприклад, на кісті) можна проводити у положенні пацієнта сидячи.
При відповідних показаннях пацієнтові на голову й ділянку серця кладуть рушник, змочений холодною водою. Лікування муловою гряззю починають зазвичай з температури 40-42 °С, поступово підвищуючи Ті під час наступних процедур до 46-47 °С.
Торф'яну грязь нагрівають, як правило, до температури 38-40 °С. Застосовують щадну методику грязелікування, тобто грязь нижчої температури (36-38 °С), мітиговане місцеве грязелікування.
Після закінчення процедури медична сестра розгортає хворого і знімає з нього грязь. Хворий приймає дощовий душ температури 36-37 °С, одягається і відпочиває впродовж 30-40 хв. Процедури тривалістю 15-20 хв. зазвичай проводять через день. Курс лікування -10-20 процедур.
Грязьові аплікації накладають на різні ділянки тіла: ділянку живота, попереку, суглобів тощо.
Для лікування хвороб жіночих статевих органів дуже широко застосовують так звані грязьові труси. У цих випадках грязь накладають на ділянку таза і верхню частину стегон. Іноді застосовують вагінальні грязьові тампони. Мулову грязь заздалегідь пропускають крізь дрібне металеве сито для видалення з неї твердих часточок (камінці та ін.), що можуть травмувати слизову оболонку піхви. Після цього грязь накладають у скляночки (місткістю 100-150 мл) і нагрівають на водяній бані до температури 45-50 °С. Нагріту грязь уводять у піхву на 30-40 хв. і більше. Після видалення грязі проводять ретельне спринцювання (найкраще розчином натрію хлориду).
При запальних процесах у простаті грязьові тампони вводять у пряму кишку за допомогою спеціального шприца.
Досить поширеним є застосування грязі в поєднанні з постійним струмом або індуктотермією. При поєднанні гальванізації з гряззю замість звичайних гідрофільних прокладок використовують марлеві мішечки, наповнені гряззю, підігрітою до 38-42 °С. В іншому методика така сама, як і при гальванізації. Індуктотермію із застосуванням індуктора-диска в поєднанні з гряззю також проводять через марлеві мішечки з гряззю.
Замість грязі, яку застосовують як гідрофільні прокладки, можна використовувати звичайні гідрофільні прокладки електродів, змочені розчином грязі, який отримують особливим способом. У цих випадках повністю виключається теплова дія грязі, і лікувальний вплив зумовлений уведенням за допомогою постійного струму в організм пацієнта йонів і часточок речовин, що містяться в грязях.
Показання до грязелікування. Хвороби опорно-рухового апарату (не туберкульозного характеру), наслідки травм спинного мозку, хронічні запальні процеси органів черевної порожнини, статевих органів, неврити.
Протипоказання до грязелікування. Гострі запальні процеси, злоякісні новоутворення, туберкульоз, хвороби серцево-судинної системи, нефрит, вагітність.
Лікування глиною
У разі відсутності грязей для лікування можна успішно застосувати глину, використовуючи її пластичні та жирні сорти.
Перед використанням глину просушують і очищають від домішок (піску, камінців тощо). Добре розпушену глину замішують 10 % розчином хлориду натрію до отримання рівномірної (мазеподібної) консистенції для застосування у вигляді аплікацій і більш рідкої- для лікування ваннами. Потім глину нагрівають у відрах на водяній бані до температури 37-43 °С. її зазвичай застосовують для місцевих ванн (у спеціальних ящиках). Аплікації з глини (температура від 40 °С з поступовим підвищенням її до температури 43- 44 °С) накладають на відповідні ділянки тіла - суглоби, хребет та ін. Нагріта глина повинна мати однорідну консистенцію.
Накладену на шкіру аплікацію закривають медичною клейонкою і фланеллю, закріплюють бинтом і зверху кладуть грілку. Тривалість процедури - 20-30 хв. і більше. Після знімання аплікації залишки глини змивають зі шкіри теплою водою. Процедури проводять через день. На курс лікування призначають 10-20 процедур. Нагріта глина діє здебільшого теплом і тиском.
Лікування гайною показане при хворобах опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи та при хронічних запальних процесах у ділянці малого таза.
Лікування піском
Пісок має високу гігроскопічність, а теплопровідність його менша від теплопровідності грязі. З лікувальною метою пісок застосовують переважно на приморських курортах.
Промитий і висушений пісок просівають крізь чисте сито і нагрівають до температури 115-120 °С, а потім змішують з холодним сухим піском. У домашніх умовах пісок нагрівають у бляшаному посуді на плиті, у духовці або печі.
Для рук або ніг застосовують місцеві ванни, використовуючи при цьому невеликі дерев'яні ящики з подвійними стінками.
Loading...

 
 

Цікаве