WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Грип (Grippus) - Реферат

Грип (Grippus) - Реферат

болючість.
У початковому періоді СНІД можливі ураження шкіри (себорейний дерматит, фолікуліт, псоріаз), нігтів, часто герпес порожнини рота, оперізуючий герпес.
Починається схуднення, яке ще не перевищує 10 % маси тіла. Для початкового періоду хвороби характерні також рецидивуючі респіраторні інфекції.
Поступово хвороба прогресує, наступна стадія її - пре-СНІД. Термін "пре-СНІД" був запропонований Центром інфекційних хвороб США для позначення симптомокомплексу, що нагадує СНІД і поступово розвивається до повної клінічної картини хвороби. Термін застосовують для позначення перехідної стадії хвороби - від початкової до клінічно розгорнутої (умовно перехідний період). Для пре-СНІД характерні тривала переміжна гарячка, часто з підвищеннями у другій половині дня, значна пітливість з профузними нічними потами, різка загальна слабість. Втрата маси тіла в цьому періоді перевищує 10 %. Досить часто розвивається тяжкий тривалий виснажливий пронос, інтоксикація, іноді у калі можуть бути домішки слизу і крові. У багатьох хворих виникає кандидоз порожнити рота, що має тенденцію до поширення на стравохід з утворенням ерозій і виразок (езофагіт). Посилюється також герпетичне ураження порожнини рота, інколи стравоходу, трахеї, бронхів, часто виникає ураження статевих органів, ділянки відхідника. У цьому періоді можливий розвиток пневмоцистної пневмонії, хоч це більш характерно для розгорнутої картини СНІД.
Стадія розгорнутої клініки СНІД характеризується надзвичайно тяжким станом хворого. У цій стадії СНІД залежно від характеру вторинних уражень виділяють три його форми: 1) СНІД з опортуністичними хворобами; 2) СНІД із саркомою Капоші або іншими злоякісними новоутвореннями; 3) СНІД з опортуністичними інфекціями і злоякісними новоутвореннями.
Опортуністичні хвороби, що найчастіше спостерігаються у хворих на СНІД, ділять на чотири великі групи: 1) протозойні і гельмінтози; 2) мікози; 3) бактеріальні; 4) вірусні. Всі вторинні інфекції, як правило, мають тяжкий перебіг, часто генералізований характер.
До протозойниххвороб відносять, зокрема, пневмоцистну пневмонію, яка спричиняється пневмоцистою (Р. согіпіі),- одне з найбільш тяжких ускладнень СНІД. Пневмонія характери-зується підгострим перебігом, двостороннім ураженням легень. Клінічно характеризується сухим кашлем, задишкою, різкою інтоксикацією, тяжкою недостатністю кровообігу. Пневмоцистна пневмонія спричиняє майже 40 % летальності хворих на СНІД.
Туберкульоз у хворих на СНІД набуває дисемінованого характеру і швидко призводить до загибелі. Це головна причина смерті хворих на СНІД у регіонах з високою захворюваністю на туберкульоз.
Цитомегал овірусна хвороба, що спостерігається приблизно у 10-12 % хворих, уражує легені, центральну нервову систему, органи травлення. Вона супроводжується гарячкою, гранулоцитопенією, лімфоцитопенією. У хворих можливе виникнення токсоплазмозу, криптококозу, ізоспоридіозу, атипового мікобактеріозу, позалегеневого туберкульозу. У більшості хворих виникають різні неврологічні ураження. Частина з них є наслідком імуносупресії, більшість обумовлена інфекційними і пухлинними процесами. У хворих на СНІД виникають менінгіт, мієлопатія, ознаки периферичної невропатії, розвивається деменція тощо.
Частота виникнення злоякісних пухлин у хворих на СНІД становить 40 %. Найчастіше спостерігається саркома Капо-ш і - ідіопатична множинна саркома. Значно рідше виявляється лімфома Беркіта, дифузна недиференційована лімфома, імунобла-стична саркома. Початкові прояви саркоми Капоші можуть з'являтися у хворих ще до розгорнутої картини СНІД. Саркома Капоші у хворих на СНІД значно відрізняється від тих форм, що виникають у хворих з імунодефіцитними станами іншого походження. У разі "звичайного" перебігу саркома Капоші найчастіше локалізується на ногах, у хворих на СНІД - також в ділянці голови, лиця, тулуба. Характерне утворення плям, бляшок, вузлів з крововиливами. Розмір елементів 3-5 мм, вони червоно-синюшного або червоно-бурого кольору, пізніше темніють. Елементи чітко обмежені, неболючі при пальпації. Поступово вони збільшуються, набувають форми кільця, робляться щільними з западанням у центрі. У хворих на СНІД пухлини некротизуються, вкриваються виразками, швидко метастазують, уражуючи внутрішні органи і лімфатичні вузли.
У зв'язку з великою кількістю вторинних захворювань, що приєднуються до СНІД, типової клінічної картини хвороби не існує. Умовно, залежно від переваги тих чи інших проявів, можна виділити такі типи перебігу хвороби: легеневий, шлунково-кишковий, церебральний і генералізований (дисемінований).
В усіх хворих на СНІД виникають типові зміни у крові та характерні імунологічні зрушення. З боку крові характерні лейкопенія, лімфоцитопенія, тромбоцитопенія. Зменшення кількості лім-фоцитів в основному зумовлене руйнуванням Т-хелперів, які іноді зовсім не виявляються у крові. Порушені також всі реакції клітинного імунітету. Функціональні порушення Т-клітинної ланки імунітету лабораторно проявляються відсутністю реакцій підвищеної чутливості сповільненого типу - реакції гальмування міграції лейкоцитів, зменшення показника бласт-трансформації. У хворих на туберкульоз реакція Манту негативна, як і інші шкірні алергічні проби. Характерне також зменшення вмісту інтерферону та інтер-лейкіну-2 у крові.
Поява антитіл проти лімфоцитів, сперматозоонів і клітин за-грудинної залози (тимуса) свідчить про значні аутоімунні порушення, їх можна поділити на такі групи: 1) кількісні порушення у системі Т-лімфоцитів - зменшення кількості хелперів, зміна їх співвідношення з супресорами; 2) функціональні порушення в системі Т-лімфоцитів - зменшення або відсутність різноманітних реакцій клітинного імунітету; 3) функціональна недостатність В-лімфоцитів - збільшення рівня сироваткових імуноглобулінів і кількості циркулюючих імунних комплексів; 4) функціональні порушення моноцитів - пониження хемотаксису, відсутність реакції на індуктори інтерлейкіну-1, збільшення продукції простагландинів та ін.; 5) серологічні зміни - наявність у сироватці крові імуносупресорних факторів, що пригнічують імунні реакції, антитіл проти лімфоцитів і деяких інших клітин організму, збільшення рівня альфа-1-тимозину та зниження концентрації сироваткового тимуліну.
Loading...

 
 

Цікаве