WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вивихи. Переломи кісток - Реферат

Вивихи. Переломи кісток - Реферат

ВИВИХИ. ПЕРЕЛОМИ КІСТОК
ВИВИХИ (LUXATIO)
Вивихом називають пошкодження суглоба, за якого виникає повне роз'єднання суглобових кінців з розривом капсули суглоба і зв'язок.
Часткове роз'єднання суглобових кінців називають підвивихом. У разі підвивиху частково розривається капсула, зв'язки або перерозтягуються, або надриваються.
Вивихи та підвивихи ділять на свіжі (до 3 діб після травми), несвіжі (до 2 тиж) та застарілі (після 3 тиж).
Назву пошкодження отримує від вивихнутого дистального суглобового кінця: вивих плеча (а не плечового суглоба), вивих передпліччя (а не ліктьо-вого суглоба), вивих стегна (а не кульшового суглоба) і т. ін. Виняток ста-новлять вивихи хребців, тобто вивихнутим вважається проксимальний хребець, той, що розташований краніальне, вище. Наприклад, унаслідок травми відбулося зміщення Q, наперед відносно Су У такому разі буде поставлений діагноз: "вивих шийного хребця".
Вивихи та підвивихи ділять на травматичні, патологічні та природжені.
Травматичні вивихи переважно виникають під впливом сили, яка діє за принципом важеля, тобто сегмент кінцівки, плече чи стегно стає двопле-човим важелем, у якого коротке плече, і розвиває таку силу, яка, перевищує міцність зв'язок, капсули суглоба, через це дистальний суглобовий кінець виходить із суглобової западини. Травматичні вивихи виникають також у разі раптових різких некоординованих скорочень м'язів. Значно рідше травматичні вивихи виникають безпосередньо від прямої дії травмівного чинника. Але це можливо тоді, коли один із суглобових кінців фіксований, а на другий діє чинник значної сили.
Патологічні вивихи та підвивихи виникають унаслідок ураження суглоба загальним дегенеративно-дистрофічним процесом, пухлинами, що призводить до руйнування суглобових кінців і рефлекторної контракції м'язів.
У дитячому віці внаслідок гострого запалення суглоба і накопичення великої кількості запальної рідини у суглобі (синовіту) виникає значний тиск, який розриває капсулу суглоба і пере роджені зв'язки, зумовлюючи вивих дистального суглобового кінця. Такі вивихи називають тангенційними.
Природжені вивихи і підвивихи є наслідком недорозвинення суглоба.
Травматичні вивихи бувають переважно у молодих, причому в чоловіків у 5 разів частіше, ніж у жінок. У 6-8 разів частіше вивихи виникають на верхніх кінцівках. Цьому сприяють анатомічна будова, фізіологічний об'єм рухів у суглобах. На першому місці за частотою серед вивихів стоять вивихи плеча (60 % від усіх травматичних вивихів), за ними йдуть вивих передпліччя (20-25 %), ак-роміально-ключичний вивих, вивих фаланг кисті, стегна, гомілки та стопи.
Травматичні вивихи потрібно розглядати не тільки як повне зміщення власне суглобових кінців, а й тяжку травму всіх елементів суглоба, м'язів, що оточують суглоб, місць їх прикріплення, нервових гілок, нервів. Особливо тяжкими і складними є переломовивихи, застарілі вивихи та підвивихи.
Для вивихів характерні загальні та локальні симптоми. Загальними симптомами є такі: гострий біль, порушення функції, деформація або дефігура-ція суглоба і патологічний симптом "пружної рухомості". Симптом "пружної рухомості" виникає внаслідок того, що вивихнутий суглобовий кінець міститься між м'язами, травмує їх, зумовлюючи порушення фізіологічної рівноваги м'язів-антагоністів, з яких одна група перерозтягнута, а друга - контрагована. За найменшої спроби змінити положення вивихнутого суглобового кінця виникає значне подразнення нервових закінчень у м'язах, що зумовлює рефлекторну захисну реакцію - напруження їх. Унаслідок такого рефлекторного напруження вивихнутий суглобовий кінець не зміщується і відчувається пружність вивихнутого сег-мента кінцівки. Для переломів кісток характерна патологічна рухомість, бо у разі зміщення відламків відбувається зближення місць прикріплення м'язів, що обумовлює втрату їх фізіологічного тонусу. Місцеві симптоми вивихів специфічні для кожного суглоба і залежать від локалізації вивихнутого суглобового кінця. Так, бувають передні, підключичні, нижні і задні вивихи плеча. Для вивиху плеча характерна зміна контуру ділянки плечового суглоба. Уразі переднього вивиху плеча підключична ямка згладжується, а у разі підключичного - вона стає оваль-новипуклою. Плече здається корот шим, дещо відведене, вісь його зміщується досередини у фронтальній пло-щині. Під час пальпаторного дослідження ділянки плечового суглоба палець легко проходить під акроміальний відросток із зовнішнього боку, а головка плечової кістки пальпується під ключицею або нижче від неї. У разі нижніх вивихів плече у положенні значного відведення інколи досягає прямого кута, головка пальпується у пахвовій ямці. У разі задніх вивихів рука приведена і ротована досередини. Плече здається теж дещо коротшим, і вісь його нерізко зміщена назад у сагітальній площині, ділянка плечового суглоба по передньобічній поверхні значно сплощена, і під шкірою рельєфно виступає контур верхівки дзьобовидного відростка і переднього краю акроміаль-ного відростка лопатки. На місці підлопаткової ямки на задній поверхні плечового суглоба виражена овальна випуклість, під час пальпації якої промацується головка плечової кістки. Зміщена головка плечової кістки іноді травмує плечове сплетення, що може проявлятися парестезією або парезом і навіть паралічем травмованої кістки.
Травматичні вивихи ускладнюються не тільки пошкодженням плечового сплетення, але й відривами м'язів, прикріплених до великого горбка, а також переломами останнього.
Вивихи передпліччя бувають такі:
задні, передні та задньо- і передньо-бічні. Місцеві симптоми задніх вивихів (мал.32): укорочення передпліччя, значне розширення передньозаднього розміру ліктьового суглоба з різким виступом під шкірою на задній поверхні ліктьового відростка з рельєфним контуруванням і натяганням сухожилка триголового м'яза.
При задньозовнішньому вивиху ліктьовий відросток і куліса сухожилка триголового м'яза зміщені назовні, утворюється вальгусна деформація ліктьового суглоба з різким виступанням під шкірою медіального надвирос-тка плечової кістки і згладженням контура зовнішнього виростка. В усіх випадках порушується трикутник Гюн-тера. При задньомедіальному вивиху ліктьовий відросток і куліса сухожилка триголового м'яза зміщені досередини, виникає варусна деформація ліктьового суглоба, зовнішній надвиросток під шкірою виступає рельєфно, а внутрішній не контурується, порушується трикутник Гюнтера.
При передньому вивиху складається враження, що передпліччя подовжене. Задня поверхня ділянки ліктьового суглоба заокруглена, контури ліктьового відростка не визначаються. Плече здається коротшим, а на бічних поверхнях дистального кінця різко виступають під шкірою надвиростки і виростки. Ділянка ліктьової западини випукла, і під час пальпації зовнішнього боку промацується верхівка вінцевого нацви-ростка, а внутрішнього - головка променевої кістки. Під час пасивних су-пінаційних та пронаційних рухів синхронно рухається головка.
При передньомедіальному вивихувиникає вальгусна деформація ліктьового суглоба, яка проявляється рельєфним виступом під шкірою латерального надвиростка та виростка і згладженням внутрішнього. При передньо-латеральному вивиху виникає варусна деформація ліктьового суглоба. При цьому рельєфно виступають під шкірою внутрішній надвиросток та виросток, у той час як контури зовнішніх виростка і надвиростка згладжені. При передньому вивиху трикутник Гюнтера не ви-значається внаслідок відсутності на задній поверхні ліктьового виростка.
Вивихи основної фаланги пальця. Клінічна картина така: І палець - у положенні відведення, основна фаланга зафіксована у тильному розгинанні майже під прямим кутом, в той час як нігтьова зігнута і І палець деформо-ваний -- має форму курка. Куліса сухожилка розгинача І пальця занадто напружена. На долонній поверхні кисті у дистальній частині тепера чітко виступає круглої форми головка першої п'ясної кістки, а на тильній поверхні під шкірою - край суглобової поверхні основної фаланги.
Loading...

 
 

Цікаве