WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гострий апендицит - Реферат

Гострий апендицит - Реферат

первинно-гангренозний апендицит. Із таких причин у них переважають деструктивні форми апендициту, часто буває апендикулярний інфільтрат.
У вагітних виникненню апендициту сприяють як перегин відростка, так і порушення його кровопостачання. Такі зміни викликає, переважно, збільшена в розмірах матка. Вона, особливо в другій половині вагітності, зміщує сліпу кишку разом із відростком вгору, а перерозтягнута черевна стінка не створює адекватного напруження. Треба також пам'ятати, що у вагітних періодично можуть виникати помірний біль у животі та зміни в аналізі крові. У площині вищезазначеного стає зрозумілим, чому симптоми, характерні для апендициту, часто відсутні або маловиражені. Разом із тим, діагностичну цінність у вагітних мають псоазсимптом і симптом Бартом'є-Міхельсона.
Клінічний перебіг гострого апендициту буде відрізнятися від класичного при атиповому розміщенні (не в правій клубовій ділянці) червоподібного відростка
Апендицит при ретроце-кальному й ретроперитонеаль-ному розташуванні апендикуляр-ного відростка буває у 8-20 % хворих. При цьому відросток може бути розміщений як у вільній черевній порожнині, так і заочеревинно. Атипова клініка виникає, як правило, при заоче-ревинному розташуванні. Скарги пацієнтів у таких випадках зводяться до болю в попереку або над крилом правої клубової кістки. Там же вони відзначають
і болючість при пальпації. Інколи біль іррадіює в таз і в праве стегно. Характерним для цього є позитивний симптом Яуре-Роза-нова - болючість при пальпації в правому трикутнику Пті. Під час переходу запального процесу на сечовід і ниркову миску в аналізі сечі знаходять свіжі й вилужені еритроцити.
Апендицит при тазовому 'розташуванні апендикулярного відростка зустрічається в 11-30 % випадках. У таких хворих біль локалізований над правою пупартовою зв'язкою й над лоном, більше справа, а при дуже низькому розміщенні відростка на початку захворювання реакція м'язів передньої черевної стінки на запальний процес може бути відсутня взагалі. З переходом запалення на сечовий міхур чи пряму кишку в них розвиваються або дизуричні явища, або проноси, в калі ж з'являється слиз. Поширення процесу на внутрішні статеві жіночі органи провокує ознаки, характерні для їх запалення.
Апендицит при медіальному розміщенні апендикулярного відростка. Відросток у хворих із такою патологією буває розташованим. Всмоктування та подразнення очеревини. Коли ж при цих анатомічних особливостях у запальний процес втягується брижа, в пацієнтів часто розвивається гостра динамічна кишкова непрохідність. Перебіг клініки тоді бурхливий. Біль у животі інтенсивний, поширений, розвивається виражене напруження м'язів передньої черевної стінки, що разом із симптомами подразнення очеревини вказує на істотну загрозу розвитку перитоніту.
Для підпечінкового розташування апендикулярного відрос-тка характерний біль у правому підребер'ї. При пальпації там же відзначають болючість і напруження м'язів.
Лівобічний апендицит зустрічається нечасто і, як правило, у випадках зворотного розміщення всіх органів, проте може бути й при мобільній сліпій кишці. У даній ситуації всі ознаки, що характеризують гострий апендицит, будуть виявляти не справа, як звичайно, а зліва.
Серед ускладнень_ гострого апендициту найбільше значення мають апендийулІярні Інфільтрати.й .абсцеси.
Апендйкулярний інфільтрат - це конгломерат нещільно зрощених між собою органів і тканин навколо запаленого червоподібного відростка. Розвивається він, звичайно, на 3-5 день від початку захворювання. При цьому гострий біль у животі стихає, загальний стан хворого покращується, симптоми, характерні для апендициту, стають маловираженими. У правій клубовій ділянці пальпують щільний, малорухомий, болючий, із нечіткими контурами, утвір. Розміри інфільтрату бувають різні, інколи він займає навіть усю праву клубову ділянку. Живіт навколо інфільтрату при пальпації м'який і неболючий.
При зворотному розвитку інфільтрату (коли настає розсмок-тування) загальний стан хворого покращується, відновлюються сон і апетит, зростає активність, нормалізуються температура тіла й показники крові. Біль у правій клубовій ділянці затихає, зменшується в розмірі інфільтрат. У цій фазі інфільтрату призначають фізпроцедури, тепло на клубову ділянку.
Через 2 місяці після розсмоктування інфільтрату проводять апендектомію.
При абсцедуванні інфільтрату стан хворого погіршується, симптоми гострого апендициту стають більш вираженими, підвищується температура тіла, яка в більшості випадків набуває гектичного характеру, з'являється лихоманка. Поряд із тим, посилюється біль у правій клубовій ділянці. Там же промацують болючий утвір. В аналізі крові наявний високий лейкоцитоз із різко вираженим зсувом лейкоцитарної формули вліво.
Локальні абсцеси черевної порожнини, в основному, розви-ваються внаслідок атипового розміщення відростка або нагноєння осумкованого випоту. Частіше від інших бувають тазові абсцеси. При цьому хворого турбує біль внизу живота, виникають ди-зуричні розлади, проноси й тенезми. Температура тіла підіймається до 38,0-39,0 °С, а ректальна - до значно вищих цифр. В аналізі крові фіксують лейкоцитоз, зсув формули крові вліво.
Під час ректального обстеження знаходять розслаблений сфінктер заднього проходу. Передня стінка прямої кишки спочатку лише болюча, а надалі відзначають також її нависання у вигляді щільного болючого інфільтрату.
Піддіафрагмальний абсцес розвивається найчастіше при ви-сокому розміщенні відростка. Для нього, крім ознак інтоксикації, характерним буває біль у нижніх відділах грудної клітки й у верх-ньому квадраті живота справа, що посилюється при глибокому вдиху. Хворий, перевалено, займає напівсидяче положення. У тяжких випадках відзначають випинання в епігастральній ділянці, згладженість і болючість міжреберних проміжків. Живіт при пальпації буває м'яким, хоча можливе напруження в ділянці правого підребер'я. Раннім і постійним симптомом піддіафрагмального абсцесу є болючість при натисканні на нижні (9-11) ребра (симптом Крюкова).
Рентгенологічно права половина діафрагми може відставати від лівої в диханні, а в правій плевральній порожнині буває наяв-ним реактивний випіт. Патогномонічною рентгенологічною озна-кою піддіафрагмального абсцесу вважають газовий міхур із гори-зонтальним рівнем рідини, який розміщений під діафрагмою.
Міжпетлеві абсцеси - не таке вже й часте ускладнення гострого апендициту. Як і всі гнійники черевної порожнини, вони проходять період інфільтрату й абсцедування з відтворенням відповідної клініки.
Розлитий гнійний перитоніт розвивається внаслідок своє-часно непрооперованого апендициту. Діагностика цієїпатології не викликає утруднень.
Пілефлебіт - ускладнення як апендициту, так і після-операційного періоду після апендектомії.
Фоном для виникнення цієї патології найчастіше буває гострий ретроцекальний апендицит. При його розвитку тромбо-флебітний процес із вен апендикулярного відростка, розповсюджуючись, переходить на вени брижі кишок, а потім і на ворітну вену. Стан хворих із такою патологією буває дуже тяжкий. їх турбують виражена загальна слабість, біль у правому підребер'ї, висока гектична температура тіла, лихоманка й сильне потовиділення. Хворі адинамічні, з вираженою субіктеричністю склер. При
Loading...

 
 

Цікаве