WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Відновлення пошкоджених тканин пародонту за допомогою компонентного пластичного матеріалу-ламінопору - Реферат

Відновлення пошкоджених тканин пародонту за допомогою компонентного пластичного матеріалу-ламінопору - Реферат

підтверджує недостатню функціональну активність у досліджених зразках до лікування місцевих факторів захисту, зокрема нейтрофільних лейкоцитів.
Після зняття зубних відкладень спостерігалося значне зменшення кількості нейтрофільних лейкоцитів (3,1(0,2). Особливо позитивним можна вважати істотне зниження у препаратах пацієнтів кількості зруйнованих нейтрофільних лейкоцитів (1,9(0,1) та появу поодиноких полібластів, що можна вважати сприятливою ознакою в перебігу патологічного процесу.
ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНИХ ПЕРІОДОНТИТІВ КОМПОЗИЦІЄЮ З ДЕКСАМЕТАЗОНУ ТА ПРОПОЛІСУ.
Сучасний рівень терапії запальних процесів у періодонті вимагає застосування високоефективних медикаментозних засобів, які мають виражену протизапальну дію, антибактеріальну активність, здатність нормалізувати обмін, покращувати кровообіг, підсилювати регенерацію тканин.
Хронічний періодонтит є однією із причин втрати зубів, тому актуальною є проблема його лікування.
Метою нашого дослідження була розробка методики застосування медикаментозної композиції, до складу якої входять дексаметазон, хлоргексидин, прополіс, вітамін Е, метилурацил.
Проведено лікування 20 хворих з хронічним фіброзним, гранулюючим та гранульоматозним періодонтитами у хворих віком 30-45 років. У контрольній групі проводили лікування із застосуванням традиційних широковідомих протимікробних засобів (хлоргексидин, мікроцид). В основній групі для терапевтичного впливу на вогнище запалення застосовували композицію з дексаметазону та прополісу. Після проведення механічної та медикаментозної обробки кореневих каналів та розкриття верхівкового отвору в кореневому каналі залишали ватну турунду з композицією під герметичною пов'язкою на 1-2 доби. У випадку наявності болей у кореневі канали ставилась нова турунда з композицією.
Ефективність лікування визначалась за допомогою клінічних методів обстеження (перкусія, біль при накусуванні на зуб, біль при пальпації слизової оболонки в проекції верхівки кореня, набряк по перехідній складці, утворення нориць), а також визначались віддалені результати лікування за допомогою клінічних та рентгенологічних методів обстеження.
Внаслідок проведеного лікування загострення процесу спостерігалось лише у 3 хворих. У 10 хворих спостерігались незначні болі при накусуванні на причинний зуб та при перкусії, які проходили самостійно. У хворих ніяких ознак загострення процесу не спостерігалося.
Після проведеного рентгенологічного дослідження через 6 місяців у 8 хворих спостерігалась тенденція до зменшення вогнища деструкції. У 12 хворих рентгенологічні зміни і клінічні прояви були відсутні.
Таким чином, результати клінічних досліджень свідчать про високу ефективність лікування хронічних періодонтитів композицією з дексаметазону та прополісу.
РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ ЕСТЕТИЧНИХ ДЕФЕКТІВ ЗУБІВ ТА ЗУБНИХ РЯДІВ У СТУДЕНТІВ ІІ КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
Не зважаючи на нові можливості стоматології кінця XX - початку ХХІ століття, більшість людей має деякі видимі недоліки окремих зубів та зубних рядів.
Метою даного дослідження було встановлення частоти естетичних вад зубів і зубних рядів та обгрунтування причин їх виникнення у студентів ІІ курсу стоматологічного факультету. Адже, для майбутнього лікаря-стомотолога стан власних зубів є своєрідною візитною карткою.
Матеріали і методи: дослідження проводилось у групі студентів - 132 юнаків та дівчат 19-25 років (що відповідає молодому вікові за класифікацією ВООЗ). Для визначення конкретних кількісних даних проведено статистичне дослідження за допомогою сучасних естетичних індексів: а) DDI (FDI, 1989); б) DAI (ВООЗ, 1995); та з використанням спеціально розроблених карт "Оцінка усмішки".
В результаті проведеного дослідження, навіть при виборі такого контингенту обстежуваних, як студенти-стоматологи, виявлено значний відсоток естетичних вад зубів та зубних рядів. В першу чергу, це пов'язано з вадами прикусу, прямим наслідком лікування карієсу та, особливо, його ускладнень. Інші естетичні дефекти, зокрема, викликані вродженими вадами та травматичними ураженнями, зустрічалися значно рідше.
Висновок: таким чином, на основі проведеного обстеження на предмет виявлення естетичних дефектів зубів та зубних рядів у студентів-стоматологів та обгрунтування їх виникнення, вважаємо, що потреба у ортодонтичному лікуванні та проведенні якісних реставрацій є високою. З метою покращення естетичного стану зубів та зубних рядів у цього контингенту обстежуваних слід більшу увагу звертати на проведення планових санацій та цільові скерування до вузьких спеціалістів.
ОЦІНКА РОЛІ СПАДКОВОСТІ ТА СЕРЕДОВИЩА В ДЕТЕРМІНАЦІЇ ФІСУРНОГО КАРІЄСУ МОЛЯРІВ
Більшість морфологічних ознак зубної системи детермінується автосомними генами, що зумовлюєіндивідуальність одонтогліфічних рисунків перших нижніх постійних молярів (пнпм). Монозиготні близнята, маючи ідентичні генотипи, відзначаються тотожністю одонтогліфічних ознак ПНПМ.
Зиготність близнят визначалась полісимптомним методом (за Simens) та за одонтогліфікою ПНПМ (за методом Зубова А.А.). За різницею конкордантності моно-та дизигот визначали коефіцієнт успадкування Хольцингера та частку факторів середовища в детермінації фісурного карієсу ПНПМ.
В результаті досліджень було встановлено перевагу генетичної компоненти у виникненні фісурного карієсу та цілковиту спадкову детермінацію топографії каріозного ураження ПНПМ. Водночас виявлено вищий коефіцієнт успадкування у дівчачих парах.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПАСТИ НА ОСНОВІ ДИКЛОФЕНАКУ НАТРІЮ В ЛІКУВАННІ ПАРОДОНТИ ТУ
Місцеве лікування пародонтиту залежить від ступеня важкості процесу, індивідуальних особливостей його перебігу, однак протизапальна терапія завжди передує іншим лікувальним маніпуляціям. В цьому аспекті перспективною є група неспецифічних протизапальних засобів, представником якої є диклофенак натрію. Препарат володіє анальгетичним, антипіретичним та протизапальним ефектами.
Метою нашого дослідження було вивчення клінічної ефективності застосування диклофенаку натрію у лікарській формі, яка б поєднувала інгредієнти різного механізму дії, а також мала б відповідну консистенцію для проведення маніпуляцій.
Проведено підбір складових компонентів пасти, що не вступають між собою у хімічну взаємодію і не є фармакологічними антагоністами. Лікарська форма складається з диклофенаку натрію, хлоргексидину біглюконату, олії м'яти перцевої та поліетиленгліколю. Хлоргексидин - четвертинна амонієва сполука, яка володіє протибактеріальною активністю, включаючи фунгіцидну та антианаеробну дії. Органолептичні властивості пасти відкореговані олією м'яти перцевої, поліетиленгліколь має зв'язуючі, емульгуючі, змочуючі, адгезивні та диспергуючі властивості.
Після усунення місцевих екзогенних факторів проводили протизапальну терапію лікарською сумішшю, а після стихання запального процесу препарат застосовували у вигляді пасти в пародонтальні кишені під твердіючу пов'язку. Проведено лікування 15 хворих на генералізований пародонтит. До та після проведення маніпуляцій пацієнтів обстежували, використовуючи клінічні та параклінічні методи. Про ефективність використання нової лікарської форми зокрема свідчать результати аналізу мікробіологічного дослідження. Встановлено, що препарат "Диклофенак-паста" у дослідах in vitro володіє вираженою антибактеріальною активністю.
Отримані результати доводять, що паста на основі диклофенаку натрію ефективна в місцевому лікуванні пародонтиту, володіє протизапальними, анальгетичними властивостями, що знайшло підтвердження у динаміці патологічного процесу, а також у величинах індексів. Це дозволяє рекомендувати запропоновану лікарську форму в клініці пародонтології.
Loading...

 
 

Цікаве