WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Аномалії пологових сил - Реферат

Аномалії пологових сил - Реферат

у бік збільшення вмісту у крові естрогенів, особливо естрадіолу. Під час пологів, ускладнених слабкістю пологової діяльності, в крові відзначається зниження рівня усіх фракцій естрогенів. Л.В.Тимошенко (1968) відзначив різке зниження екскреції естрадіолу при такій патології.
Доведено, що естрогенні гормони в плаценті синтезуються з попередників естрогенів, які виробляються плодом (його наднирковими залозами, печінкою та іншими органами); провідну роль у цьому процесі відіграє фетоплацентарний комплекс (мал. 308). Таким чином, виявлено, що слабкість пологової діяльності відбувається на тлі гіпоестрогенії.
Введення естрогенних гормонів та галаскорбіну в експерименті викликає морфологічні та біохімічні зміни в міометрії, схожі до тих, що відбуваються в процесі розвитку нормальної вагітності та пологів.
За даними Кнауса (1951), окситоцин не є гормоном, що самостійно викликає пологову діяльність. На його думку, виникнення перейм залежить не стільки від кількості циркулюючого в крові окситоцину, скільки від ступеня реактивності м'яза матки, тобто біологічної готовності її до реакції на окситоцин.
Причини, що викликають первинну слабкість пологових сил, можуть бути поділені на такі групи: а) причини загального характеру; б) функціональні зміни в матці; в) органічні зміни.
До причин загального характеру належать: нервово-психічні порушення, інфантилізм, загальне виснаження. Функціональні зміни - це недостатнє нагромадження в крові та міометрії жінок наприкінці вагітності естрогенних гормонів, особливо естрадіолу, окситоцину та інших біологічно активних речовин (серотоніну, простагландинів, ацетилхоліну, катехоламінів, кінінів), а також актоміозину і водночас надлишок прогестерону (прогестероновий блок матері), хоріонічного гонадотропіну та інших речовин, що гальмують скоротливу діяльність матки; недостатній синтез у міометрії донаторів м'язової енергії, електролітів та мікроелементів; порушення синтезу ДНК, РНК та окисно-відновних процесів у міометрії (гіпоксія й ацидоз).
Причинами функціональних змін можуть бути також перерозтягнення матки в разі багатоводдя, багатопліддя, великого плода тощо. При цьому підвищується чутливість а- і пригнічується чутливість ?-адренорецепторів міометрія.
До органічних змін у матці, що знижують скоротливу здатність її, належать: а) недорозвиненість матки та вади її розвитку; б) дегенеративні процеси у м'язі матки, за яких відбувається заміна м'язових волокон спо-лучнотканинними елементами та патологічна денервація; в) пухлини матки, зокрема міоми; г) рубці після операції кесаревого розтину. Украй негативно впливають на стан матки внутрішньоматкові інструментальні втручання у зв'язку з абортами, що, як правило, руйнують нервово-м'язовий апарат і призводять згодом до стійких нейротрофічних змін у тканинах матки.
Первинна слабкість пологових сил може виникнути і в разі поперечного положення плода, при тазових передлежаннях, передлежанні плаценти, передчасному та ранньому відходженні навколоплідних вод.
Первинна слабкість пологових сил найчастіше розвивається у першороділь, старших за 30 років.
Клінічна картина пологів при первинній слабкості пологових сил досить різноманітна. Перейми можуть бути задовільної сили, але дуже рідкими, досить частими, але слабкими й нетривалими. Слабкість пологових сил часто сприяє затяжному перебігові пологів, нерідко її супроводжує раннє відходження навколоплідних вод. Значне подовжнення безводного проміжку нерідко призводить до інфікування пологових шляхів та гіпоксії плода.
У послідовий період внаслідок зниженої скоротливої здатності матки виникають аномалії відшарування плаценти і пов'язана з цим кровотеча.
Тривалий перебіг пологів стомлює роділлю, вона втрачає сон і апетит, що, в свою чергу, призводить до виснаження її сил, негативно відбивається на перебігу пологів.
Діагноз первинної слабкості пологових сил встановлюється при спостереженні за роділлею не менше ніж 5-6 год від початку пологів (слабкі, нетривалі, рідкі перейми), за оцінкою швидкості розкриття шийки матки та просуванням передлежачої частини плода. Більш точно силу пологової діяльності можна визначити за допомогою об'єктивних методів дослідження: зовнішньої гістерографії (мал. 309), кардіотокографії, радіотелеметрії тощо.
Діагноз ставиться на підставі характерної клінічної картини - слабкість і непродуктивність перейм, затяжні пологи; якщо минуло 8-10 год від початку пологів у першороділь і 4-6 год у повторнороділь, шийка матки не розкрилася на 6 см (до трьох пальців), можна твердити про первинну слабкість пологових сил.
Лікування. Як тільки поставлено діагноз слабкості пологової діяльності, треба негайно розпочинати боротьбу з цим ускладненням. Насамперед усувають причини, котрі викликали його. Якщо це багатоводдя, проводять пункцію або розривають плідний міхур і випускають навколоплідні води; якщо роділля втомилася, їй потрібен спокій і хоча б нетривалий сон; якщо наявна умовнорефлекторна слабкість пологових сил, необхідно зняти емоції страху перед пологами тощо. Для цього застосовують седативні та знеболювальні препарати (седуксен, промедол або дроперидол і промедол). Можна застосувати акушерський наркоз, для чого використовують натрію окси-бутират після премедикації промедолом і димедролом. Після відпочинку роділлі проводять стимуляцію перейм. Після цього роз-починають стимуляцію пологової діяльності.
Наявні нині методи лікування слабкості пологової діяльності поділяються на п'ять основних груп: фізіотерапевтичні, гормональні, медикаментозні, нетрадиційні (акупунктура тощо) та хірургічні. Нерідко ці методи поєднують.
Застосування усіх цих методів має супроводжуватися дотриманням низки умов: 1) раціональне харчування роділлі (їжа, багата на вітаміни, особливо на вітаміни С і В|7 гарячий солодкий чай, кава, шоколад, фрукти); 2) випорожнення сечового міхура, переповнення і розтягнення якого пригнічує інтерорецептори матки; випорожнення кишок із застосуванням проносних засобів (рицинової олії) або за допомогою клізми з гіпертонічного розчину натрію хлориду (при токсикозах вагітних гіпертонічний розчин протипоказаний); 3) якщо роділля втомилася, треба дати їй відпочити інавіть заснути; 4) раціональне положення тіла роділлі.
Фізіотерапевтичні методи посилення пологової діяльності зводяться до нервово-рефлекторного впливу: застосовують дарсонвалізацію молочних залоз (на кожну молочну залозу - по 5-6 хв або тільки на ділянки сосків - по 40-60 с), при цьому у 96% роділь відзначається посилення пологової діяльності. Для посилення потуг з успіхом користуються абдомінально-сак-ральною фарадизацією.
Гормональні та медикаментозні методи. Найвідомішим є метод А.Штейна: при слабкості пологової діяльності у перший період пологів роділлі дають 2 столові ложки рицинової олії, через 2 год після цього починають внутрішньом'язово вводити по 0,2 мл пітуїтрину через кожні 15 хв до появи досить сильних ритмічних скорочень матки (6- 8 ін'єкцій). У подальшому було запропоновано різні модифікації методу А.Штейна,
3 яких найбільшого поширення дістали модифікація Є.М.Курдиновського: 2 столові ложки рицинової олії, через 1 год - 0,2 - 0,25 г хініну гідрохлориду, через 30 хв після приймання хініну гідрохлориду - внутрішньом'язові ін'єкції пітуїтрину або окситоцину - по 0,2-0,3 мл через кожні 20-30 хв до появи регулярних перейм (3- ін'єкції).
Якщо базуватися на концепції А.П.Ніколаєва (1950) про важливу роль у регуляції пологів ацетилхоліну як передавача нервового збудження, то стає зрозумілим нейрогуморальний механізм посилення пологової діяльності в результаті застосування методу А.Штейна та його модифікацій.
Під впливом рицинової олії посилюється перистальтика кишок, внаслідок чого збільшується виділення ацетилхоліну. Дехто з фізіологів
Loading...

 
 

Цікаве