WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Андреас Везалій – засновник сучасної анатомії - Реферат

Андреас Везалій – засновник сучасної анатомії - Реферат

медикам, що утягують знову в наше мистецтво, щоб вони нехтували перешіптування фізиків, а випливали б звичаям греків і настійних вимог природи й розуму й додавали б до лікування й власну руку..." (т. 1, стор. 11).
Друга обставина, що має значення для оцінки клінічного мислення Везалия, - це його конкретні висловлення про методи лікування хворих і його дії як лікаря. На жаль, останнє залишається ще нез'ясованим. Що ж стосується принципів лікування, те Везалий твердо коштує на єдності трьох основних лікувальних заходів - лікарської терапії, дієти й ручних процедур. Везалий указує (т. 1, стор. 10), що він зовсім не пропонує "зволіти один метод лікування іншому". Він з гіркотою відзначає відмежування лікарів від хірургії. "Лікарі на сором своєму відсторонили від себе те, що представляє найдавнішу й найбільш важливу галузь медицини..." (т. 1, стор. 9).
Правоту Везалия щодо цього виразно підтвердив його сучасник великий хірург Амбруаз Парі (1517-1590), в особі якого втілився хірург - рукодел і хірург-лікар.
Доводячи розумність лікарських дій, заснованих на анатомічних і фізіологічних знаннях, Везалий, звичайно, піклується в першу чергу не про прославляння своєї праці, а про захист істини. Справжнє задоволення доставляє йому свідомість того, що "медицина, як і всі інші знання, початки оживати й піднімати голову з найглибшого мороку... але нічого вона не вимагає так настійно, як відродження майже вимерлого знання (анатомії)" (т. 1, стор. 13).
Питання антропології й порівняльної анатомії в книгах Везалия. Розгляду цих питань присвятили свої статті Коул (1944) і К. Б. Юр'єв (1961). Ми також коротко зупинимося на них.
Порівняльно-анатомічний напрямок у дослідженнях Везалия наполегливо вимагало до себе великої уваги. Але для спеціальної розробки цього напрямку Везалий не мав часу. Він використав анатомію тварин або для "викриття" помилок Галена, або для порівняння з анатомією людини. Еволюційний напрямок ще не був реалізований Везалием, хоча він прагнув до широкого загальбіологічного охоплення проблем анатомії.
Для основоположника порівняльної анатомії потрібно, щоб він розумів принцип співвідношення форм. Ці принципи Везалий ще не сформулював. Про будову цілого організму по окремим костям він ще не намагався скласти ясного подання. Для нього були важливо отдифференцировать ознаки анатомії людини від анатомічних ознак тварин.
У праці Везалия наведені порівняльно-анатомічні малюнки, імовірно, перші в історії морфологічної літератури.
Глибина проникнення Везалия в проблеми порівняльної анатомії залишається ще недостатньо з'ясованої.
Що стосується антропологічних екскурсів Везалия, те вони в загальному досить недалекі. Авторові ближче й доступніше вікові, полові й індивідуальні розходження в будові тіла людини, але не типові. Так, він описує полові відмінності таза, часто звертає увагу на особливості кістяка дитини, Наприклад, вона пише про еластичність хрящів і костей дитини й про "отвердіння" хрящів і крихкості костей у старих людей. Йому відомо, що некоторые кістки в дітей складаються з окремих частин, наприклад хребці й тазової кістки. Эпифизарные хрящі спостерігаються тільки в молодих, а в старих людей виявляється заростання швів черепа (т. 1, стор. 101).
Антропологія як така цікавить Везалия лише тоді, коли він доводить наявність чисто людських ознак. Наприклад, йому не вдається знайти кістку в серце людини. Ретельно перевіривши багато препаратів, він остаточно вирішує, що Гален помилявся. Окостеніння фіброзного кістяка серця спостерігається в парнокопытных, але не в людини.
Добре описані Везалиемвідмінні риси особи людини в порівнянні з лицьовим відділом голови мавпи.
Везалий зрозумів значення анатомічного малюнка й приступився до створення свого оригінального ілюстрованого керівництва. Він уважав, що включені в книги- малюнки "сприяють розумінню розкриттів я представляють погляду, ясніше самого зрозумілого викладу.,." (т. 1, стор. .9). Дохідливість книги, її переконливість визначалися значною мірою якістю малюнків, які повинні бути складеним елементом книги. Везалий сам працював над малюнками, а також готовив для замальовки велика кількість анатомічних препаратів. Багато малюнків у книзі символізують живий дух епохи Відродження. М'яза людського тіла зображені в динаміку. Пози, у яких зображується труп, змушують думати про мудрість життя й драматизм смерті.
Анатомічні праці попередників Везалия майже не містили малюнків. Низький рівень образотворчого мистецтва середньовіччя, труднощі відтворення малюнків у рукописних книгах і зневага дійсними анатомічними знаннями, почерпнутими при вивченні трупа,-от ті причини, які зробили анатомічні малюнки скоріше курйозною, чим дивною рідкістю. Виключення становили замальовки кістяка в різних артикулирующих позах. Їх можна було зустріти й у працях Леонардо да Вінчі й у деяких підручниках хірургії (наприклад, у Бруншвига. Страсбург, 1497), і в книзі Россі (1496-1541), де кістяки зображені в передній і задній проекції.
Везалий запропонував метод графічного втілення натури. Чудова проникливість його розуму позначилася й тут. Зрозуміло, і це його відкриття не народилося з нічого. Випадкові анатомічні замальовки анатомів XIII-XVI століть і досягнення образотворчого мистецтва Відродження цілком могли зумовити розуміння пізнавальної цінності анатомічного малюнка.
Везалий не просто підключив малюнок до тексту. Ілюстрації були прийняті Везалием як складова частина його анатомічної праці. Його метод дослідження припускав препарування, опис і замальовку. Отже, мова йшла не тільки про поліпшення наочності, а про єдність текстової й графічної характеристик, досліджуваної структури. У книзі Везалия вперше переборювалися й технічні труднощі систематичного сполучення тексту й малюнків.
У виданих Везалием "Шести таблицях" (1538) ще тільки намацується суть нового методу. У числі таблиць 3 безперечно належать художникові Калькару (1499-1546), земляку й другові Везалия. Це таблиці, на яких зображений кістяк людини попереду, позаду й збоку. Інші 3 таблиці представляють схеми фізіологічних систем по Галену. Їх оформив сам Везалий, користуючись вихідними начерками інших авторів, імена яких залишилися невідомими. Зингер (1945) припускає, що це були власні начерки Везалия.
Лише один Везалий міг оцінити правильність змісту малюнка. Це важливо нагадати тим, хто вважає художників головними героями "Анатомії" Везалия, а роль великого анатома зводить до положення літературного коментатора малюнків.
Таким чином, іконографічна спадщина Везалия являє величезну цінність. Ілюстрації Везалия - це досягнення нової науки. Разом з тим це перший досвід графічного відтворення й репродукції натуральних препаратів. Необмежене число людей у різних країнах й у будь-який час могли вивчати ті самі малюнки. Використання графічного методу в анатомії остаточно дискредитувало астрологічні традиції в медицині.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Історія Медицини, за редакцією Б.Д. Петрова. М., Медгиз, 1954р.
2. Human Anatomy, Oxford Press, 1976.
3. Островерхов Г.Е., Д.Н. Лубоцкий, Ю.М. Бомаш. Оперативна хірургія й топографічна анатомія, Медицина, Москва, 1972р.
4. М. Гезер, Основи історії медицини, Казань, 1890р.
5. Т.С. Сорокіна, Історія медицини, 2-і видання, перероблене й доповнене. Москва, 1994 рік.
Loading...

 
 

Цікаве