WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Пульпіт - Реферат

Пульпіт - Реферат

хронічним простим пульпітом, а загостреного хронічного пульпіту немає.
3) гострий дифузний пульпіт;
4) гострий гнійний пульпіт;
5) гострий травматичний пульпіт:
а)випадково оголена ділянка пульпи при карієсі без порушення її цілісності;
6) випадково поранена пульпа;
в) оголення пульпи при переломі коронки зуба.
II. Хронічне запалення пульпи:
1) хронічний фіброзний пульпіт;
2) хронічний гіпертрофічний пульпіт;
3) хронічний гангренозний пульпіт;
4) конкрементозний пульпіт.
III. Загострений хронічний пульпіт.
IV. Пульпіт, ускладнений фокальним періодонтитом (гострим, хронічним або загостреним).
Дана класифікація пульпітів відображає локалізацію запального процесу, його протяжність, характер ексудату, а також включає ускладнені форми пульпіту.
Загальна симптоматика пульпіту. Суб'єктивна симптоматика.
Характерним симптомом гострого запалення пульпи є біль:
1) гострий, самовільний, виникає без впливу зовнішніх подразників, непослідовно, раптово; може бути інтенсивним, рвучким, пульсуючим;
2) від механічних, хімічних і температурних подразників, що не зникає після зняття подразника, як при карієсі, а утримується 1,5 і більше хвилин. Тривалість больового приступу залежить від сили подразника, розповсюдженості і характеру запального вогнища в пульпі і від реактивних сил організму. Навіть слабкі подразники (ледь тепла вода) можуть викликати біль;
3) нічний, самовільний - частіше виникає або посилюється вночі. Це пояснюється переважанням у нічний час діяльності парасимпатичної нервової системи перед симпатичною хворий може мати безсоння;
4) приступоподібний - характеризується періодичні затиханням або зниженням болю, тобто біль чергується з безбольовими (світлими) проміжками. Больовий приступ може бути коротким, із подовженими проміжками а навпаки - перериватися короткими міжбольові проміжками (інтермісіями). Це пояснюється перевтомою нервової системи, адаптацією організму до тривалого болю;
5) локалізований - на початкових стадіях запалення пульпи, потім - іррадіюючий за ходом гілок трійчастого нерва. Зубів верхньої щелепи біль іррадіює в декілька найбільш здорових зубів, а також у скроневу і надбрівну (по II гілці) ділянки. Від зубів нижньої щелепи біль поширюється до скроні, вуха і потилиці (по II і III гілці, зони зливаються) можлива іррадіація в підщелепну ділянку. Від зубів верхні щелепи біль може також поширюватись на зуби нижньої щелепи і навпаки. У зв'язку з цим пацієнт не може точно вказати на хворий зуб.
Чим менша частина пульпи запалена, тим коротший приступ болю. При поширенні запального процесу тривалість та інтенсивність больових нападів наростають. При початкові стадіях запалення вони тривають від кількох хвилин до годин, а безбольові проміжки (інтермісії) - від декількох годин до доби.
Із наростанням запального процесу больові наш стають довшими, а світлі проміжки скорочуються. Із появою гнійного ексудату світлі проміжки (інтермісії) зникають спостерігаються лише періоди послаблення болю (ремісії) довгі періоди больового нападу.
Значний біль розвивається при закритій пульповій камері від підвищення внутрішньопульпарного тиску.
Біль за природою є суб'єктивним відчуттям визначається функціональним станом кори головного мозку, яка має здатність пригнічувати, гальмувати або посилювати больові відчуття. У спокійних фізіологічно здорових людей біль при пульпіті менш інтенсивний і тривалий, ніж в ослаблених астенічних людей із високою реакцією на больові подразнення. Мають значення також вік (діти гостріше реагують на біль), стать (чоловіки більш нетерпеливі до болю), психоневротичні стани - гнів, екстаз, страх відволікають від приступу, а очікування і страх болю посилюють больові відчуття.
На запалення пульпи реагує весь організм. І.М. Оксман (1957) вказує, що подразнення пульпи викликає рефлекторну реакцію інших органів і систем. У першу чергу порушується робота серцево-судинної системи: підвищується артеріальний тиск, змінюється амплітуда пульсового тиску, а також зменшується рівень цукру в крові, підвищується кількість азоту, прискорюється обмін речовин.
Об'єктивна симптоматика. Об'єктивним симптомом пульпіту є наявність анатомічного субстрату, тобто каріозної порожнини, конкрементів у пульпі, тріщини емалі, перелому зуба, пародонтальної кишені і т.д. Проте найчастіше пульпіт є ускладненням каріозного процесу.
Для диференційної діагностики запалення пульпи необхідно здійснити:
1) ретельне опитування із виясненням усіх суб'єктивних симптомів;
2) огляд, зондування, перкусію;
3) термометрію;
4) рентгенографію;
5) електроодонтометрію.
Огляд дуже важливий, якщо пацієнт вагається у визначенні хворого зуба.
Зондуванням встановлюється каріозна порожнина (можливо, вона потаємна), виявляється больова реакція пульпи, а також болючі точки на дні каріозної порожнини чиї біль по всьому дну.
Перкусія хворого і кількох сусідніх зубів (із метою порівняння) необхідна для встановлення хворого зуба: часі лише болючість чи чутливість при перкусії дозволяє його виявити. Вона свідчить про розповсюдженість запальної процесу на кореневу пульпу і періодонту.
Термометричний метод базується на подразнюючій дії води різної температури. Найчастіше хвора пульпа на холодний подразник, а при гнійному пульпіті - навпаки - на гарячу воду. Але цей метод грубий (викликає різкий біль) неточний, бо вода, попадаючи на сусідні зуби, розтікається ш ротовій порожнині, що утруднює визначення хворого зуба.
Рентгенографія дає можливість встановити потаємі каріозну порожнину, наявність конкрементів у пуль товщину надпульпарного шару дентину, величину пульпової камери, ширину каналів, стан періодонту. Отже рентгенографія часто допомагає встановити точний діагноз дає підстави для вибору методу лікування. Є.В. Боровський (2003) вказує, що тепер загальновизнано: при лікуванні пульпіту для обґрунтування діагнозу і вибору метою лікування обов'язково робиться рентгензнімок.
Електроодонтометрія (ЕОД) - це досліджені чутливих нервових закінчень пульпи за допомогою електричного струму. Сучасний метод ЕОД розробив JI.P. Рубін. Він дозволяє в комплексі з іншими даними точніше встановити діагноз, виявити хворий зуб, визначитись у мето лікування пульпіту. Інтактний зуб дає реакцію на струм межах 2-6 мкА. Поріг збудливості 20-40 мкА свідчить, що процес, як правило, локалізується в межах коронкової пульпи При порозі 50-60 мкА в більшості випадків коронкова пульпа виявляється загиблою. Реакція на дію струму в 60-100 мкА свідчить про розповсюдження патологічного процесу кореневу пульпу. Відсутність реакції при використанні струму понад 100 мкА сигналізує про загибель всієї пульпи. Цей метод діагностики не дуже точний і може братись до уваги тільки в комплексі з іншими даними.
Loading...

 
 

Цікаве