WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гемохроматоз - Реферат

Гемохроматоз - Реферат


Реферат
на тему:
Гемохроматоз
П л а н :
1. Опис захворювань.
2. Етіологія.
3. Патологічна анатомія.
4. Патогенез.
5. Клінічна картина.
6. Лікування.
Гемохроматоз (син.: пігментний цероз, бронзовий діабет, сидерофілія, синдром Труазьє-Ано-Шоффара) - спадкове захворювання, що характеризується порушенням обміну залізовмісних пігментів, підвищеним всмоктуванням в кишечнику заліза і накопиченням його в тканинах і органах з розвитком в них органічних змін.
ЕТІОЛОГІЯ. Гемохроматоз успадковується як домінантна, так і рецесивна ознака. В останньому випадку має місце ранній розвиток захворювання. Набуті форми хвороби невідомі. Клінічно захворювання проявляється у чоловіків. Рідко гемохроматоз у жінок, що пояснюється фізіологічною втратою заліза при менструаціях: поодинокі випадки захворювання у жінок спостерігались при порушенні менструального циклу і в період менопаузи.
ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ. При загальному огляді трупа виявляється бурувато-ржавого кольору внутрішні органи і різні їх ущільнення. Основний признак гемохроматозу - патологічна пігментація тканин і органів в основному печінки, шкірних покривів, підшлункової залози, лімфатичних вузлів, а також наднирників, селезінки, серця, щитоподібної залози. Нерідко пігментовані слизові оболонки ШКТ. Спостерігається атрофія наднирників і статевих залоз.
Найбільш частими при гемохроматозі є зміни печінки, підшлункової залози, лімфатичних вузлів і шкіри. Макроскопічно: печінки щільної консистенції, дрібнозерниста. Тканина її на розрізі ржавого кольору з буруватим відтінком. Підшлункова залоза щільна, сіро-коричневого кольору, лімфатичні вузли збільшені в 3-4 рази, щільні, пігментовані.
При мікроскопічному дослідженні в цитоплазмі клітин уражених органів відмічаються відкладення великих кількостей золотисто-бурого пігменту, дистрофія (зерниста і вакууольна), некробіоз, некроз, що призводить до загибелі клітин з наступним розвитком замісного фіброзу. Основну масу пігменту складають гемосидерин до складу якого входить ІІІ-валентне залізо. Крім того, встановлено, що до складу пігменту входить гемофусцин, ліпофусцин, меланін. Остінні два пігмента заліза не містять. Гепатоцитах, ацинарних і острівкових клітинах підшлункової залози, м'язових клітинах серця, в червоній пульпі селезінки, в ретикулоендотелії лімфатичних вузлів відмічається дифузне і глибчате відкладення пігмента.
ПАТОГЕНЕЗ гемохроматоза вивчений детально, але залищеється не вияснені молекулярні аспекти генетичних порушень у хворого, що приводить до підвищеного всмоктування заліза. Запас заліза в організмі при цьому захворюванні становить в 30-100 раз більше ніж в нормі і різко збільшується вміст лабільної фракції заліза в кістковому мозку. Треба відмітити, що ступінь включення заліза в гемоглобін і час життя еритроцитів залишається без змін.
Процеси пігментації і атрофії паренхіматозних елементів органів пов'язана з порушенням внутрішньоклітинним обміном, що характеризується зменшенням кількості мукополісахаридів і РНК в клітинах внутрішніх органів.
КЛІНІЧНА КАРТИНА. Хворіють майже завжди чоловіки, частіше в віці 35-60 років. Класичні признаки захворювання: цероз печінки, цукровий діабет, пігментація шкіри, болі в животі. Треба відмітити, що ступінь включення заліза в гемоглобін і час життя еритроцитів залишається без змін. Треба відмітити, що ступінь включення заліза в гемоглобін і час життя еритроцитів залишається без змін. Треба відмітити, що ступінь включення заліза в гемоглобін і час життя еритроцитів залишається без змін. Треба відмітити, що ступінь включення заліза в гемоглобін і час життя еритроцитів залишається без змін. Треба відмітити, що ступінь включення заліза в гемоглобін і час життя еритроцитів залишається без змін. При мікроскопічному дослідженні в цитоплазмі клітин уражених органів відмічаються відкладення великих кількостей золотисто-бурого пігменту, дистрофія (зерниста і вакууольна), некробіоз, некроз, що призводить до загибелі клітин з наступним розвитком замісного фіброзу. Основну масу пігменту складають гемосидерин до складу якого входить ІІІ-валентне залізо. Крім того, встановлено, що до складу пігменту входить гемофусцин, ліпофусцин, меланін. Остінні два пігмента заліза не містять. Гепатоцитах, ацинарних і острівкових клітинах підшлункової залози, м'язових клітинах серця, в червоній пульпі селезінки, в ретикулоендотелії лімфатичних вузлів відмічається дифузне і глибчате відкладення пігмента. При мікроскопічному дослідженні в цитоплазмі клітин уражених органів відмічаються відкладення великих кількостей золотисто-бурого пігменту, дистрофія (зерниста і вакууольна), некробіоз, некроз, що призводить до загибелі клітин з наступним розвитком замісного фіброзу. Основну масу пігменту складають гемосидерин до складу якого входить ІІІ-валентне залізо. Крім того, встановлено, що до складу пігменту входить гемофусцин, ліпофусцин, меланін. Остінні два пігмента заліза не містять. Гепатоцитах, ацинарних і острівкових клітинах підшлункової залози, м'язових клітинах серця, в червоній пульпі селезінки, в ретикулоендотелії лімфатичних вузлів відмічається дифузне і глибчате відкладення пігмента. При мікроскопічному дослідженні в цитоплазмі клітин уражених органів відмічаються відкладення великих кількостей золотисто-бурого пігменту, дистрофія (зерниста і вакууольна), некробіоз, некроз, що призводить до загибелі клітин з наступним розвитком замісного фіброзу. Основну масу пігменту складають гемосидерин до складу якого входить ІІІ-валентне залізо. Крім того, встановлено, що до складу пігменту входить гемофусцин, ліпофусцин, меланін. Остінні два пігмента заліза не містять. Гепатоцитах, ацинарних і острівкових клітинах підшлункової залози, м'язових клітинах серця, в червоній пульпі селезінки, в ретикулоендотелії лімфатичних вузлів відмічається дифузне і глибчате відкладення пігмента.
Процеси пігментації і атрофії паренхіматозних елементів органів пов'язана з порушенням внутрішньоклітинним обміном, що характеризується зменшенням кількості мукополісахаридів і РНК в клітинах внутрішніх органів. При мікроскопічному дослідженні в цитоплазмі клітин уражених органів відмічаються відкладення великих кількостей золотисто-бурого пігменту, дистрофія (зерниста і вакууольна), некробіоз, некроз, що призводить до загибелі клітин з наступним розвитком замісного фіброзу. Основну масу пігменту складають гемосидерин до складу якого входить ІІІ-валентне залізо. Крім того, встановлено, що до складу пігменту входить гемофусцин, ліпофусцин, меланін. Остінні два пігмента заліза не містять. Гепатоцитах, ацинарних і острівкових клітинах підшлункової залози, м'язових клітинах серця, в червоній пульпі селезінки, в ретикулоендотелії лімфатичних вузлів відмічається дифузне і глибчате відкладення пігмента.
Лікування хворих з цукровим діабетом, порушенням функції серця, печінки і ендокринної системи проводять загально прийнятими методами. При недостатності наднирників назначають гормональніпрепарати
Л і т е р а т у р а :
1. Справочник терапевта / под.ред. Акд. АМНСССР. С.И.Комарова, - М..: Медицина, 1979. - С. 380-419.
2. Энциклопедия семейного врача. Книга 2 / под.ред.отв.ред. Акд. НАН АМН Украины и Российской АМН проф. А.С.Ефимов. К.: Здоров'я, 1995. - С. 68-177.
3. Нейко Є.М., Боцюрко В.І. Внутрішні хвороби - Коломия.: Вік, 1997. - С. 495-535.
Loading...

 
 

Цікаве