WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лейкоплакія - Реферат

Лейкоплакія - Реферат


Реферат
на тему:
Лейкоплакія
ЛЕЙКОПЛАКІЯ
Лейкоплакія (leucoplacia, від фецьк. leucos - білий, ріах - пластинка) - ураження CO, що характеризується патологічним зроговінням покривного епітелію, яке здебільшого виникає у відповідь на хронічні екзогенні подразнення.
Перший клінічний опис цього захворювання належить Базену (A.Bazin, 1868). Термін "лейкоплакія" запропонував Швіммер (Е. Schwimmer, 1877), лейкоплакію у порожнині рота досконало описав Відаль (FiVidal, 1883).
Лейкоплакія трапляється у 13% хворих з патологією СОПР віком понад 30 років. У старшому віці, переважно у чоловіків, вона спостерігається у 7-10 разів частіше.
Лейкоплакія належить до розряду факультативних перед-раків. Частота злоякісної трансформації лейкоплакії (залежно від схильності до малігнізації окремих її клінічних форм) становить 15-75%. Тому профілактика, своєчасна діагностика та раціональне, диференційоване для кожної з її форм, лікування є відповідальним завданням лікаря-стоматолога в запобіганні он-кологічним захворюванням.
Етіологія. Виникненню лейкоплакії СОПР сприяють подразнювальні чинники, які викликають хронічні запальні процеси. До них належать гострі краї каріозних зубів, нависаючі краї пломб, патологічний прикус, недоброякісно виготовлені протези, гальванізм ротової порожнини, надмірне вживання прянощів, гарячої їжі і особливо куріння. Виникнення лейкоплакії пов'язують з деякими чинниками виробничого середовища (електромагнітні поля високої напруги, шкідливі фактори коксохімічного, електролізного, силумінового, йодного, залізорудного та інших виробництв). Із ендогенних чинників неабияку роль відіграють порушення функції травного каналу, патологія ендокринної системи, недостатність ретинолу та вітамінів групи В. Не виключена вроджена чи спадкова схильність до розвитку захворювання. Слід пам'ятати (докладніше про це йтиметься далі), що лейкоплакія може бути симптомом чи синдромом різних хронічних, у тому числі й специфічних, захворювань (сифіліс, червоний вовчак, туберкульоз, СНІД).
Патологічна анатомія. Захворювання характеризується різного ступеня потовщенням епітеліального шару і втягненням у хронічний запальний процес власної пластинки CO, тобто лейкоплакія проявляється як гіперпластичний хронічний запальний процес, при якому прояви гіпер- і паракератозу чергуються між собою.
У випадках, коли зроговіння носить характер паракератозу, найбільш вираженими є явища акантозу. Власна пластинка CO в зоні ураження має запальний інфільтрат із лімфоїдних клітин та плазмоцитів, що часто чергується з осередками фіброзу та склерозу власної пластинки CO (мал. 42).
Клініка. Головною клінічною ознакою лейкоплакії є бляшка - перламутрово-білий чи крейдоподібний елемент, що часто підноситься над рівнем CO і має чіткі, зазублені або розмиті межі з цупкуватою при пальпації поверхнею. Крім спільних ознак лейкоплакії, в її перебігу може спостерігатися низка особ ливостей, які відображені у різних класифікаціях.
Так, І.О.Новик виділяє плоску (гладеньку), підвищену, бородавчасту (верукозну), ерозивну та виразкову форми лейкоплакії; М.Ф.Данилевський, крім того, - початкову (передкератозну) форму; Б.М.Пашков - м'яку. Як своєрідна форма лейкоплакії у курців з локалізацією кератозу на піднебінні виділена так звана лейкоплакія Таппейнера.
Ці форми дають змогу найповніше охопити особливості перебігу захворювання. Так, при початковій, плоскій та м'якій формах лейкоплакії хворий вказує на тривале існування або появу "білої плями", що нічим не турбує хворого. Частіше таке ураження лікар виявляє випадково при лікуванні зубів чи проведенні планового профілактичного огляду різних груп населення. При підвищеній, а особливо при варикозній формі лей-коплакії хворих непокоїть відчуття шорсткуватості або випинання CO. Ще неприємніші відчуття виникають у разі порушення цілісності епітелію. На поверхні зроговіння чи в основі бородавчастого розростання утворюються ерозії, тріщини або виразки, виникає відчуття печіння чи болісності CO. Біль посилюється від дії механічних, хімічних, термічних інгредієнтів їжі. Особливо болісними є ерозії й виразки на червоній каймі губ та язиці.
При лейкоплакії курців (Таппейнера) хворі здебільшого скаржаться на відчуття сухості в порожнині рота і печіння CO.
Оскільки лейкоплакія є процесом хронічним, то вони досить часто не можуть назвати термін виникнення захворювання. Лише у разі порушення цілісності епітелію хворі більш конкретно зазначають час появи садніння, печіння чи болю, бо саме ці симптоми примусили їх звернутися до лікаря.
Під час огляду інколи звертає на себе увагу незадовільний гігієнічний стан ротової порожнини, який ускладнює перебіг лейкоплакії. При обстеженні, як правило, виявляють травмуючі подразники, зруйновані зуби, неповноцінні протези, наявність різнойменних металів у мостоподібних протезах, що межують з ураженою ділянкою CO.
У разі локалізації ураження у ділянці щік гіперкератозна бляшка має класичні обриси, тобто форму трикутника, основа якого звернена до кута рота, а вершина - по лінії змикання зубів у напрямку до ретромолярного простору (мал. 43). .
Бляшки на бічній поверхні язика мають витягнуту форму, на твердому піднебінні - підковоподібну вздовж альвеолярного гребеня. На інших ділянках CO форма бляшок різноманітна. Зокрема, вони можуть мати вигляд м'яких суцільних білувато-перламутрових, опалесціюючих плівок, часом поділених борозенками на частки. Краї бляшки досить часто зірчасті. При початковій, плоскій формах лейкоплакії осередок ураження не виступає над рівнем CO (мал. 44). При подальшому розвиткові патологічного процесу бляшки молочно-білого чи солом'яного кольору піднімаються над рівнем CO (підвищена форма лейкоплакії). Помутніння ураженої частини і втрата специфічного перламутрового блиску свідчать про прогресування кератозу (мал. 45).
При лейкоплакії курців (Таппейнера) на твердому піднебінні видно ділянку зроговіння: сірувато-біла, опалесціююча поверхня; нерідко CO мереживоподібна, з червоними вкрапленнями - незроговілі ділянки навкруги проток малих слинних залоз (мал. 46).
При бородавчастій лейкоплакії на фоні гіперкератозної бляшки частіше в одному, інколи у кількох місцях спостерігається цупке горбисте утворення типу бородавки з широкою основою, неболюче, не спаяне з підлеглими шарами CO (мал. 47).
Для ерозивної та виразкової форм лейкоплакії характерна, окрім кератозу, наявність ерозій, виразок, тріщин, які під дією подразників збільшуються в розмірах, не виявляють схильності до загоєння і завжди супроводжуються виникненням больових реакцій (мал. 48).
При верукозній, ерозивній, виразковій формах лейкоплакії в разі, коли розвивається ущільнення під ділянкою кератозу, посилюються процеси зроговіння, збільшуються розміри і цупкість бородавчастих утворень, виникнення ерозій та виразок повинні насторожити лікаря з огляду на можливість злоякісного переродження. Ці форми справедливо відносять до кератозів, які належать допередракових захворювань.
При м'якій формі лейкоплакії в місцях хронічної травми (частіше прикушування, жування) щік, язика, губ виявляється своєрідне оксамитово-біле злущування CO, що нагадує поверхневий опік чи губчасту мацеровану поверхню. Інколи такі утворення значною мірою нашаровуються на поверхню, яка нагадує поверхню губки з різними за формою і розмірами комірками. Якщо прикласти деяке зусилля, то верхні її шари видаляються з поверхні. Нерідко до цих явищ приєднується запалення. Найчастіше м'яка лейкоплакія виникає в осіб віком 16-20 років, у період формування організму.
У клініці м'якої лейкоплакії виділяють типову (вогнищеву і дифузну) та атипову форми. Для типової дифузної форми характерна широта осередків ураження, що локалізуються на CO щік, губ. CO здається розпушеною, набряклою, губчастою, вкритою великою кількістю лусочок. Інколи вона набуває своєрідного вигляду через чергування ділянок, що вкриті лусоч-ками, і ділянок без видимих змін. Значно розпушені, з надто великим злущенням вогнища заважають під час споживання їжі, розмови. Ці утворення хворі схильні скушувати, не контролюючи цю звичку, чим і підтримують патологічний процес (мал. 49). При типовій вогнищевій формі на CO губ, щік трапляються поодинокі вогнища кератозу з мінімально вираженою
Loading...

 
 

Цікаве