WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лікування органів дихання - Реферат

Лікування органів дихання - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Лікування органів дихання
ПЛАН
1. Загальні положення
2. Діагностика БА
3. Фармакотерапія хворих на БА
4. Клінічна класифікація БА, ступінчастий підхід до фармакотерапії хворих на БА
1. Загальні положення
1.1. Бронхіальна астма (БА) - хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке спричинене значною кількістю клітин та медіаторів запалення. Хронічне запалення призводить до гіперреактивності бронхів, що проявляється рецидивуючими симптомами свистячого дихання, ядухи, скованості у грудній клітині, кашлю, особливо вночі та рано вранці. Ці епізоди звичайно пов'язані з розповсюдженою, але варіабельною бронхообструкцією, яка зворотна спонтанно або під впливом терапії.
Основними клітинними елементами запалення являються еозинофіли, опасисті клітини, Т-лімфоцити, макрофаги. Бронхообструктивний синдром при БА зумовлений спазмом гладкої мускулатури бронхів, набряком слизової оболонки бронхів, дискринією. Гіперреактивність, як специфічна, так і неспецифічна - основна універсальна патофізіологічна ознака БА, яка лежить в основі нестабільності дихальних шляхів.
БА- хронічний запальний процес, який треба лікувати постійно протизапальними препаратами, а не тільки симптоматично за допомогою бронхолітиків.
2. Діагностика БА
2.1. Потенційні фактори ризику розвитку БА
2.1.1.Провідні:генетична схильність, атопія, гіперреактивність бронхів.
2.1.2.Фактори оточуючого середовища, що сприяють розвиток БА у схильних до цього
захворювання осіб
2.1.2.1. Домашні алергени:алергени домашнього пилу, алергени свійських тварин, алергени тарганів, алергени грибів, плісняви, дріжджів.
2.1.2.2. Зовнішні алергени: пилок рослин, гриби, пліснява, дріжджі.
2.1.2.3. Професійна сенсибілізація.
2.1.2.4. Паління тютюну: активне паління, пасивне паління.
2.1.2.5. Повітряні полютанти: зовнішні, домашні.
2.1.2.6. Респіраторні інфекції.
2.1.2.7. Вади в дієті.
2.1.2.8. Споживання деяких ліків (нестероїдних протизапальних, Бета -блокаторів).
2.1.2.9. Ожиріння.
2.1.3. Фактори, що сприяють розвитку загострень та або хронізації симптомів БА
2.1.3.1. Домашні та зовнішні алергени.
2.1.3.2. Домашні та зовнішні повітряні полютанти.
2.1.3.3. Респіраторні інфекції.
2.1.3.4. Фізичні вправи та гіпервентиляція.
2.1.3.5. Зміни погоди.
2.1.3.6. Двоокис сірки.
2.1.3.7. Окремі види їжі, харчових добавок, медикаментів.
2.1.3.8. Надмірні емоції.
2.1.3.9. Паління тютюну (активне та пасивне).
2.1.3.10. Іританти в домашньому побуті.
2.2. Клінічні симптоми БА:
- епізодичне свистяче дихання з утрудненням при видиху
- кашель, більше вночі та при фізичному навантаженні
- епізодичні свистячі хрипи в легенях
- повторна скованість грудної клітини.
Прояви симптомів здебільшого посилюються вночі та в ранній ранковий час і
пробуджують хворого. Прояви симптомів БА також виникають або погіршуються при: фізичному навантаженні, вірусній інфекції, впливі алергенів (харчових, свійських тварин, домашнього пилу, пилку рослин), палінні, перепаді зовнішньої температури, сильних емоціях (плачу, сміху), дії хімічних аерозолів, прийманні деяких ліків (нестероїдні протизапальні препарати, Бета-блокатори).
2.3. Критерії порушення функції зовнішнього дихання (ФЗД)
- Наявність ознак бронхіальної обструкції - значення пікової об'ємної швидкості
видиху (ПОШвид ) та об'єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1 20 %
- Виражена зворотність бронхіальної обструкції - підвищення рівня ПОШвид та
ОФВ1 > 15 % або 200 мл за результатами фармакологічної проби з Бета2-агоністом короткої дії.
2.4. Алергологічне дослідження:
- алергологічний анамнез: наявність у хворого екземи, сінної лихоманки або БА
чи атопічних захворювань у членів його родини
- позитивні шкіряні проби з алергенами
- підвищений рівень загального та специфічного Іg Е.
2.5. Гіперреактивність бронхів
Позитивний результат провокаційного тесту з:
- гістаміном, алергенами та інгаляційними хімічними сполуками
- фізичним навантаженням.
3. Фармакотерапія хворих на БА
3.1. Медикаментозну терапію хворих на БА проводять з використанням різних
шляхів введення препаратів - інгаляційного, перорального та парентерального. Найбільшу перевагу має інгаляційний шлях, що забезпечує виражену місцеву дію лікарських засобів в легенях, не спричинює їхньої небажаної системної дії, дає можливість прискорити позитивний ефект лікування за рахунок менших доз ліків.
3.2. Препарати для базисної терапії, які контролюють перебіг БА, застосовують щоденно, тривалий термін, що допомагає досягти та підтримувати ремісію захворювання.
До профілактичних, контролюючих перебіг БА, належать протизапальні препарати
(найбільш ефективні - інгаляційні ГКС) та Бета2-агоністи пролонгованої дії.
3.3. Препарати швидкої допомоги застосовують для зняття гострого бронхоспазму та інших симптомів БА. Найбільш ефективними і вживаними являються Бета2-агоністи
короткої дії.
3.4. Незважаючи на те, що БА є хронічним захворюванням, контроль за його перебігом може бути досягнутий у багатьох хворих. Ознаками контрольованого перебігу БА вважають:
- мінімально виражені (в ідеалі відсутні) хронічні симптоми, включаючи нічні;
- мінімальні (нечасті) загострення;
- відсутність стану, який вимагає невідкладної допомоги;
- мінімальна (в ідеалі відсутня) необхідність в застосуванні Бета2-агоністів короткої дії;
- відсутність зниження активності, в тому числі фізичної;
- варіабельність ПОШвид впродовж доби менше 20 %;
- близькі до нормальних значень (кращих для хворого) показники ПОШвид;
- мінімальні (або відсутні) побічні ефекти терапії.
4. Клінічна класифікація БА, ступінчастий підхід до фармакотерапії хворих на БА
4.1 БА класифікують за ступенем тяжкості перебігу за результатами аналізу комплексу клінічних та функціональних ознак бронхіальної обструкції. Оцінюють частоту, вираженість та тривалість приступів експіраторної задишки, стан хворого в період між приступами, вираженість, варіабельність та зворотність функціональних порушень бронхіальної прохідності, відповідь на лікування. Оцінку змін функціональних показників для визначення тяжкості захворювання проводять в період відсутності епізодів експіраторного диспное. Згідно цієї класифікації стан хворого визначається ступенем тяжкості перебігу БА. Так, виділяють інтермітуючий (епізодичний) перебіг, персистуючий (постійний) перебіг: легкий, середньої тяжкості та тяжкий.
У разі наявності у хворого 1 або більше клінічної ознаки певного ступеню тяжкості перебігу захворювання призначають відповідну схему лікування.
Слід дотримуватись ступінчастого підходу до призначення лікарських засобів - збільшувати кількість та частоту прийому ліків по мірі зростання тяжкості перебігу БА.
4.2.Ступінь № 1 - Інтермітуючабронхіальна астма
4.2.1. Клінічні симптоми до початку лікування
-
Loading...

 
 

Цікаве