WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Роль мінеральних речовин у харчуванні дітей - Реферат

Роль мінеральних речовин у харчуванні дітей - Реферат


Гурткова робота
з педіатрії:
Роль мінеральних речовин у харчуванні дітей
Мінеральні речовини входять в склад тканин організму людини, ферментів, гормонів. Вони відіграють велику роль в пластичних процесах, у формуванні і побудові тканин організму, особливо скелету, підтримання кислотно-лужної рівноваги, створення фізіологічної концентрації іонів водню в тканинах і клітинах, міжтканинних і міжклітинних рідинах, надання їм властивостей необхідних для оптимального протікання процесів обміну.
Мінерали містяться у внутрішньоклітинній рідині, регулюють її склад, приймають участь у формуванні клітин крові, кісток, в процесах функціонування нервової системи, регуляції м'язового тонусу, включаючи тонус м'язів серцево-судинної системи.
Подібно до вітамінів, мінерали функціонують як коензіми, беруть участь в процесах формування енергії росту і відновлення організму. Всі ферментативні процеси в організмі проходять за участю мінералів, тому вони необхідні для утилізації вітамінів та інших поживних речовин (Тутельян В.А. із співавт., 1999; Романовський В.Е. 2000; Махатов Б.К., 1998).
Ці "першоцеглини" життя - початок синтезу всіх компонентів від білків до жирів, від ферментів до гормонів в організмі людини.
Мінеральні речовини поступають в організм людини з їжею і водою. Більшість хімічних елементів надходять в кістки людини.
Концентрація мінералів в організмі неоднакова. Якщо кількість вмісту рядку хімічних елементів обчислюється в тканинах людини грамами, то концентрація більшості інших елементів в тканинах організму складає 1 : 100000 і нижче.
Хімічні елементи, вміст яких обчислюється в організмі людини грамами називають макроелементами, а елементи, що зустрічаються в дуже малих концентраціях - мікроелементами.
З віком вміст мінеральних речовин в тканинах організму людини зазнає змін. Причому, в період інтенсивного росту і розвитку організму іде значне зростання вмісту мікроелементів, яке поступово сповільнюється, а потім припиняється до 17-20 років.
(таблиця)
Мінеральний склад тіла дорослої людини вагою 70 кг
№ п/п Назва елементу Кількість
у г У %
1 Кальцій 1510 2,2
2 Фосфор 840 1,2
3 Калій 245 0,35
4 Сірка 105 0,15
5 Хлор 105 0,15
6 Натрій 105 0,15
7 Магній 70 0,1
8 Залізо 3,5 0,005
9 Цинк 1,75 0,0025
10 Мідь 0,07 0,00011
Мікроелементи із врахуванням виконуваних ними функцій поділяються на ессенціальні, умовно ессенціальні і умовнотоксичні.
Ессенціальні: залізо, мідь, цинк, селен, йод, кобальт, марганець, хром, молібден, кремній.
Умовноессенціальні: мишяк, бор, бром, фтор, літій, нікель, кремній, ванадій.
Умовно токсичні і токсичні: амоній, свинець, кадмій, ртуть, берилій.
Існує необхідна кількість кожного мікроелементу для забезпечення нормального функціонування організму.
Недостатнє забезпечення мікроелементами приводить до гіпомікроелементозів, а надлишкове поступлення в організм до гіпермікроелементозів.
Цинк - символ молодості.
Розподіл в організмі
Загальна кількість цинку в організмі людини складає 1400-2400 мг. Висока
концентрація цинку в гіпофізі, підшлунковій залозі, сітківці ока, статевих залозах, печінці, скелеті, нігтях, волоссі.
В крові і в еритроцитах - до 80%, а всередині клітин в ядрі і мітохондріях. В кістковій тканині міститься до 20% всього цинку.
Біохімічне значення цинку
Відіграє важливу біохімічну роль в організмі. Входить в склад ряду найважливіших ферментів, гормонів і вітамінів, тобто фактично забезпечує основні життєві процеси в клітинах, тканинах, органах:
- кровотворення;
- регуляція поділу клітин;
- синтез нуклеїнових кислот (РНК і ДНК);
- регуляція Т-клітинного імунітету;
- синтез ферментів;
- синтез інсуліну підшлунковою залозою;
- синтез статевого гормону - тестостерону;
- синтез білків печінкою;
- утворення білків пам'яті в ЦНС;
- ріст волосся і нігтів;
- ріст і розвиток організму;
- процеси регенерації шкіри;
- формування колагенових волокон;
- окисно-відновні реакції;
- енергетичний обмін клітин.
Добова потреба - 3-15 мг
В добовому харчовому раціоні міститься біля 11-13 мг цинку. При цьому в травному тракті всмоктується біля половини прийнятої кількості цинку (тобто 5-6 мг).
Цинк виводиться, головним чином, з калом - до 10 мг, сечею - 0,5 мг, потом - до 2 мг.
Жінка - годувальниця виділяє з грудним молоком до 25% поступаю чого в її організм цинку (тобто 2,5 - 3,5 мг).
Цікавий той факт, що грудні діти здатні засвоювати до 30% цинку жіночого молока, але з припиненням годування груддю засвоєння цинку із штучних молочних сумішей знижується до 10-15%. Таким чином, ризик виникнення захворювань крові, порушень росту і статевого дозрівання більш високий у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні.
Цинк набагато краще всмоктується із продуктів тваринного походження, ніж із рослин.
Клінічні ознаки порушень обміну цинку
Недостатність цинку в харчовому раціоні викликає ряд глибоких порушень в організмі людини:
- різку затримку росту (карликовість);
- порушення формування шкірних покровів: надмірну сухість і ранимість шкіри, схильність до алергічних поражень, екземи;
- порушення волосяного покрову (рідке волосся, раннє облисіння) і захворювання нігтів;
- різноманітні
Loading...

 
 

Цікаве