WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Чорниця звичайна: ботанічна характеристика, хімічний склад, застосування та фармакологічні властивості - Курсова робота

Чорниця звичайна: ботанічна характеристика, хімічний склад, застосування та фармакологічні властивості - Курсова робота

також в Башкорстані, Удмуртії, Татарстані, Чувашії, в Мордовській республіках та Республіці Марі Ел. Ягоди можнавичісувати спеціальним гребнем. Такий збір відбувається набагато швидше, ніж руками, але дає більшу засмітченність нестиглими ягодами та листками та потребує подальшого сортування.
Ягоди підв"ялюють на повітрі протягом 2 - 3 годин при температурі 30 - 35 С, потім, розсипаючи шаром в 1 - 2 см на папері або тканині, сушать у пічці, духовці, в спеціальних плодосушилках або на відкритому повітрі. Можна сушити плоди на горищах при добрій вентиляції. Штучне сушіння проводять при температурі, не вищій 50 - 60 С, так як при більш високій температурі ягоди зпікаються або підгоряють, а при більш низькій - киснуть та пліснявіють. Добре висушені ягоди сильно зморшкуваті, не мастять руки при пересипанні і не збиваються у щільні комочки. Після сушки підгорілі та почорнілі ягоди відбирають, вони ламкі і при надавлюванні розсипаються на шматки. Сушених плодів виходить 13 - 15%. Строк їх придатності - 2 роки. Сушені плоди чорниці є у продажу в аптеках.
Листя заготовляють під час цвітіння рослини. Для цього зрізані рослини в"яжуть у невеличкі пучки і розвішують для сушіння в провітряному приміщенні або в затінку на відкритому повітрі. Після висушування пучки обмолочують, а одержане у такий спосіб листя звільняють від домішок і зберігають у добре закритих банках або бляшанках в сухому приміщенні з хорошою вентиляцією. Сухого листя виходить 7 - 8%. Строк придатності - 2 роки 6 місяців.[1,3]
Мікроскопія
Плоди. Епідерміс екзокарпію "вікончастий" та підстиляється 1 - 3 шарами субепідермальних клітин, які мають коленхіматозний характер. Мезокарпій складається з тонкостінних клітин, в яких знаходяться друзи, та округлих кам"янистих клітин, ендокарпій складається з товстостінних пористих клітин ( дивитися рис. 1 ).
Листя. Клітини верхнього та нижнього епідермісу звивисті. Продихи розташовані за аномоцитним типом. По жилках і на крайових зубчиках розміщуються булавовидні залозки з багатоклітинною двошаровою ніжкою та овальною багатоклітинною голівкою. Вздовж жилок з нижньої сторони листка присутні кристалоносні обкладки, а з верхньої сторони - одноклітинні товстостінні волоски з грубою бородавчастою поверхнею.
Якісні реакції
З відваром плодів чорниці ( 1 : 10 ) проводять реакції на присутність антоціанів з 10% розчином натрію гідроксиду ( з"являється оливково-зелене забарвлення ) та ацетату свинцю основного ( в результаті випадає осад, розчин набуває рожевого або червоного забарвлення ) та дубильних речовин.
Встановлення тотожності сировини у випадку листків проводять за допомогою якісної реакції на дубильні речовини з залізоамонійними галунами ( чорно-зелене забарвлення ).
Числові показники
Сировина "Плоди чорниці"
Вологість не повинна перевищувати 17 %; золи загальної не більше 3%; золи, не розчинної в 10 % розчині кислоти хлороводневої, не більше 0,8 %; інших частин рослини ( листя, шматочків стебла ) не більше 0,25 %; плодів недозрілих, твердих та пригорівших не більше 1 %. Недозрілі плоди встановлюються по світлому забарвленню і менші за розміром; підгорілі ягоди ламкі і при надавлюванні скальпелем розсипаються на шматочки. Допускається не більше 2 % органічних домішок, а мінеральних - не більше 0,3 %.
В якості домішок чорних плодів можуть бути зібрані плоди буяхів ( ягоди більш крупніші, 6 - 13 мм діаметром, темно сині з сизим нальотом ), черемхи ( кулеподібні, мало зморшкуваті кістянки з однією великою кісточкою ), чорної смородини ( зморшкуваті ягоди, які мають на верхівці залишки чашечки у вигляді сухого бурого конусу, з численними насінинами і поверхнею, яка вкрита жовтими залозками )
Сировина "Листя чорниці"
Дубильних речовин не менше 3,5 %; вологість не більше 13 %; золи загальної не більше 4 %; золи, що не розчинна в 10 % розчині кислоти хлороводневої, не більше 0,6 %; гілочок, в тому числі відокремлених при аналізі, не більше 70 %; потемнілих листків та інших частин рослини не більше 3,5 %; органічних домішок не більше 2 %; мінеральних домішок не більше 0,5 %.[4]
Біологічно активні речовини
Плоди чорниці містять вуглеводи ( 5,3 - 7,4% ): глюкоза, фруктоза, сахароза, пектин; органічні кислоти ( 0,90 - 1,28% ): лимонна, молочна, щавлева, яблучна, янтарна; вітаміни: аскорбінова кислота - 5 - 6мг%, тіамін - 0,045мг%, рибофлавін - 0,08мг%, нікотинова кислота - 2,1мг%, каротин - 0,75 - 1,6мг%; флавоноїди ( 460 - 600 мг% ): гіперин, астрагілін, кверцитрин, ізокверцитрин, рутин; антоціани: дельфінідин, мальвідин, петунідин, ідаїн, миртилін; феноло-кислоти: кавова, хінна, хлорогенова; феноли та їх похідні: гідрохінон, монотропеозид, асперулозид; дубильні речовини ( до 12% на абсолютну суху речовину ), ефірну олію, циклічний шестиатомний спирт інозит, похідні антрацену, сполуки марганцю і заліза. У листі чорниці також знайдені дубильні речовини ( до 20% на абсолютну суху речовину ), флавоноїди: кемпферол, рутин, астрагалін, гіперин, кверцитрин, ізокверцитрин, авікулярин, мератин; антоціани: ціанідин, дельфінідин, петунідин; тритерпеноїди: бета-амірин, олеанолова і урсолова кислоти; фенолокислоти: кавова, хлорогенова, хінна; феноли і їх похідні: гідрохінон, арбутин, метиларбутин, асперулозид, монотропеозид, ефірна олія, алкалоїд муртин, аскорбінова кислота, каротиноїди, лимонна кислота. Вміст аскорбінової кислоти становить до 250 мг/100 г.
Вміст макро- та мікроелементів листя чорниці, зокрема з різних місць зростання, вивчено недостатньо.[1,3]
Макро- та мікроелементи
За допомогою рентгенофлуоресцентного методу проаналізовано елементний склад зразків рослини з деяких центральних та північних регіонів Європейської частини Росії. У досліджуваних зразках були визначені такі діапазони концентрацій окремих елементів: макроелементи, % - К (0,120 - 0,870), Ca (0.098 - 1.120), Cl (0.076 - 0.435), P (0.125 - 0.286), S (0.123 - 0.232); мікроелементи, кг/мг - As (0.035 - 0.835), Ba (29.500 - 167.000), Br (1.120 - 10.500), Ce (0.340 - 2.440), Cd (0.118 - 0.511), Co (0.043 - 0.162), Cr (0.160 - 1.230), Cu (0.570 - 3.230), Fe (329.000 - 3120.000), I (0.126 - 0.298), La (0.618 - 3.750), Mo (0.092 - 4.280), Mn (41.400 - 177.000), Nd (0.433 - 0.870), Ni (0.140 - 0.800), Rb (3.470 - 36.100), Pb (0.269 - 6.304), Sb (0.016 - 0.480), Se (0.012 - 0.247), Sr (2.300 - 19.200), Ti (2.420 - 12.000), V (0.092 - 0.520), Zn (10.400 - 31.400), Zr (1.120 - 8.000).
У ряду макроелементів накопичувалося найбільше калію та кальцію, у ряду мікроелементів - заліза, марганцю, барію, цинку, стронцію, титану, цирконію.
У ряду техногенних елементів лише мідь накопичувалась у межах вимог гранично припустимих концентрацій для сировини та харчових продуктів. Вміст миш"яку перевищував норму майже у 70% зразків, а цинку, свинцю та кадмію - практично в усіх
Loading...

 
 

Цікаве