WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Карієс та його профілактика - Реферат

Карієс та його профілактика - Реферат

повноцінним дозріванням емалі після прорезива-нія зуба;
12) специфічними і неспецифічними чинниками захисту порожнини рота.
Сприйнятливість зубів до карієсу або карієсвоспріїмчивості способству-ют:
1) неповноцінне дозрівання емалі;
2) дієта з дефіцитом білків, макро- і мікроелементів, надлишок вуглеводів;
3) вода з недостатньою кількістю фтору;
4) відсутність пеллікули;
5) склад ротової рідини, її концентрація, в'язкість, кількість і сько-рость закінчення;
6) біохімічний склад твердих тканин зуба, який визначає перебіг карієсу, оскільки щільнаструктура при мінімальних просторах крі-сталлічеськой грат уповільнює перебіг карієсу і навпаки;
7) стан судинний-нервового пучка;
8) функціональний стан органів і систем організму в період формі-рованія і дозрівань тканин зуба;
9) неправильний розвиток зуба унаслідок загальних соматичних забольова-ній.
Патогенез.
В результаті частого вживання вуглеводів і недостатнього відходу за поло-стью рота карієсогенниє мікроорганізми щільно фіксуються на пеллікуле, об-разуя зубний наліт. При вживанні липкою пищи залишки її тверднуть в ре-тенционних пунктах зубів (фіссурах, ямках, контактних поверхнях, пломбах, протезах) і піддаються бродінню і гниттю. На утворення зубного нальоту впливають:
1) анатомічна будова зуба і взаємовідношення його з навколишніми тканинами;
2) структура поверхні зуба;
3) харчовий раціон і інтенсивність жування;
4) слина і ясенна рідина;
5) гігієна порожнини рота;
6) наявність пломб і протезів в порожнині рота;
7)зубочелюстные аномалії.
М'який зубний наліт має пористу структуру, що забезпечує проникнове-ніє всередину його слини рідких компонентів пищи. Це м'яка аморфна речовина, щільно прилегла до поверхні зуба. Накопичення в нальоті кінцевих продук-тов життєдіяльності мікроорганізмів і мінеральних солей уповільнює цю дифузію, оскільки зникає пористість. І це вже нова речовина - зубна бляш-ка, видалити яку можна тільки насильницький, але і те не повністю. Під зуб-ной бляшкою відбувається накопичення органічних кислот - молочною, піровіно-градной, мурашкою, масляною, пропіоном і ін. Останні є продук-тамі бродіння сахаров більшістю бактерій в процесі їх зростання. Саме цим кислотам належить основна роль в появі на обмеженій ділянці емалі демінералізованного ділянки. Нейтралізації цих кислот не відбувається, оскільки спостерігається обмеження дифузії як в зубний наліт, так і з нього.
У зубному нальоті містяться стрептококи, зокрема Str. mutans, Str. sanguis, Str. salivarius, для яких характерне анаеробне бродіння. У цьому процесі суб-стратом для бактерій в основному є вуглеводи, а для окремих штамів бактерій - амінокислоти. Провідна роль у виникненні карієсу відводиться са-харозе. Саме вона викликає найшвидше зниження pH від 6 до 4 за декілька хвилин. Особливо інтенсивно відбувається процес гліколізу при гипосалівациі, ксеростомії, під час сну. А активність процесу бродіння залежить від колічест-ва вуглеводів, що залучаються. Встановлено, що в період споживання надлишку саха-рів кількість нальоту значно збільшується.
На утворення бляшки впливає склад пищи, її консистенція. Було відмічено, що м'яка їжа прискорює її освіту так само, як і зміст великого ко-лічества сахаров. Доведено, що зубна бляшка швидше утворюється під час сну, чим під час прийому пищи, оскільки слиновиділення і механічна дія сприяють уповільненню утворення зубної бляшки.
Мікроорганізми зубного нальоту здатні фіксуватися, рости на твердих тканинах зуба, металі, пластмасі, продукувати гетерополісахаріди, содержа-щие різні вуглеводи - глікани, льовани, декстрани, яким відводиться не менш важлива роль:
1) глікани забезпечують адгезію (прилипання) бактерій один з одним і по-верхностью зуба, що веде до зростання і потовщення зубного нальоту.
2) Льовани є джерелами енергії і величезної кількості органіче-ських кислот, володіють високими адгезівностью.
3) Декстрани також є продуцентами величезної кількості органіче-ських кислот, які і роблять демінералізующєє вплив на емаль зуба за рахунок хорошої адгезії.
У осіб з множинним карієсом спостерігається підвищення біохімічною ак-тівності стрептококів і лактобактерій, розташованих на поверхні зуба. Висока ферментатівная активність мікроорганізмів розцінюється як карієс-сприйнятливість.
Патологічна анатомія.
Стадія білої плями (Macula cariosa).
С.П. Оніщенко (1968), В.П. Зеновський (1970) - СГМУ - виділили 5 шарів в бе-лом каріозній плямі:
1-й - поверхневий, характеризується найбільшою стабільністю, в кристалі гидроксиапатіта збільшується кількість гідроксильних груп, зменшується зміст фтору, об'єм мікропросторів складає 1,75-3% при нормі 1%. У даній зоні знаходяться ділянки демінералізациі, дісмінералізациі і ремінера-лізациі;
2-й - підповерхневий, в цій зоні спостерігається зменшення змісту каль-ция в порівнянні з нормою, об'єм мікропросторів збільшується до 14%. Рез-ко зростає проникність емалі;
3-й - центральний, це зона максимальних змін, ще більш знижується со-тримання іонів кальцію в порівнянні з нормою, об'єм мікропросторів со-ставляєт 20-25%. Зона характеризується високим рівнем проникності;
4-й - проміжний, в даній зоні об'єм мікропространтств складає 15-17%.
5-й - внутрішній шар або зона блискучої емалі, це зона відносного благо-получия, об'єм мікропросторів складає 0,75-1,5%.
У всіх зонах кристали гидроксиапатіта зазнають ті або інші зміни:
· Порушення орієнтації кристалів в структурі гидроксиапатітов;
· Зміна форми кристалів і їх розмірів;
· Ослаблення міжкристалічних зв'язків;
· Поява нетипових для нормальної емалі кристалів;
· Зменшення мікротвердості емалі в ділянці білої плями і пігмен-тірованного плями, причому мікротвердість зовнішнього шару ізменяєт-ся менше мікротвердості підповерхневого шару.
Необхідно відзначити, що змін з боку пульпи, зокрема в структу-ре і стан одонтобластов, в судинах і нервових закінченнях при карієсі у стадії білої плями не виявлені.
Поверхневий карієс (Caries superficialis)
При поверхневому карієсі визначається ділянка деструкції емалі без нару-шенія емальоводентінного з'єднання і без змін в дентині. При прогресси-рованії процесу відбувається руйнування емальоводентінного з'єднання, і воз-никаєт наступна стадія каріозного процесу.
Середній карієс (Caries media)
Середній карієс характеризується трьома зонами, які виявляються при іссле-дованії шліфа зуба в світловому мікроскопі: 1-а - розпаду і демінералізациі ; 2-а - прозорого і інтактного дентину; 3-а - замісного дентину і змін в пульпі зуба.
У 1-ій зоні - видно залишки зруйнованого дентину
Loading...

 
 

Цікаве