WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Рак передміхурової залози - Реферат

Рак передміхурової залози - Реферат


Реферат на тему:
Рак передміхурової залози
Вступ: Рак передміхурової залози (РПЗ) - одна із найбільш поширених злоякісних пухлин у чоловіків літнього і старшого віку. РПЗ посідає в структурі онкологічних захворювань чоловічого населення друге, а в ряді країн перше місце (10 років тому ця хвороба вийшла в США на перше місце як причина смерті від злоякісних пухлин у чоловіків, старших за 50 років, в США на даний час РПЗ - найрозповсюдженіша пухлина у чоловіків: захворюваність становить 317 тис. нових випадків на рік, смертність - 41 тис.). У віці 50 років ризик розвитку РПЗ складає близько 42%.
Щорічно в цілому світі діагностується близько 300 000 нових випадків раку простати. При цьому, однак стійко зберігається диспропорція в кількості захворювання у високорозвинених країнах Європи та Північної Америки (100,2 випадків на 100 000 чоловічого населення) порівняно з країнами Азії (1,0-6,6 випадків на 100 000 чоловічого населення).
За даними Б.П.Матвєєва із соавт.(1999), рак передміхурової залози в Росії посідає друге місце після меланоми шкіри (35%) за темпом приросту (31,4%) і значно перевищує злоякісні захворювання легень (5,0%) та шлунку (10,2). Так, якщо в Росії у 1989 р. показник захворюваності на РПЗ становив 8,4 випадків на 100 тис. населення, то за даними 1996 р. він уже дорівнював 11,3. Найвища смертність від раку простати відзначається в Західній Індії та на Бермудах - 28-29 на 100 000 чоловіків. У японців, що емігрували в Сан-Франціско, захворюваність складає 16,5 на 100 000 чоловічого населення, а їхніх двійників, що залишилися в Осаці - 6,1 на 100 000 чоловіків. Щороку в Європі реєструються не менш як 80 тис. нових випадків цього захворювання. Протягом останніх років намітився стійкий ріст захворюваності на РПЗ в Україні та Росії. Слід відмітити, що захворюваність та смертність від раку простати в Україні не перевищує ці показники в США і Великобританії.
РПЗ вкрай рідко виникає у чоловіків віком до 40 років. Після 40-річного віку захворюваність серед чоловіків починає зростати, і ця тенденція зберігається аж до 80 років. Середній вік хворих коливається у межах 62 -70 років. Біля 50% хворих раком простати на час встановлення діагнозу вже мають метастази.
Етіологія і патогенез раку простати
На сучасному етапі етіологія раку простати залишається одним з найбільш актуальних питань. Рядом досліджень встановлено зв'язок між виникненням раку простати і порушеннями ендокринної регуляції балансу статевих гормонів на рівні гіпоталамо-гіпофізарної системи, наднирників і статевих залоз (тестостерону).
Аналіз частоти захворюваності японців і чорношкірих емігрантів в США свідчить про важливу роль в канцерогенезі передміхурової залози факторів оточуючого середовища.
Установлено, що факторами ризику розвитку раку передміхурової залози є: вік, раса (негроїдна), сімейний (спадковість) анамнез.
Допускають, що цьому можуть сприяти - жирна їжа, контакт з кадмієм, вазектомія, доброякісна гіперплазія простати, зменшення інтенсивності ультрафіолетового опромінення, Рак передміхурової залози в 85% випадків розвивається із периферичної зони простати, котра добре доступна ректальному пальцевому обстеженню і тільки в 25% випадків рак простати розвивається із перехідної зони, яка не доступна для пальцевого і ультразвукового дослідження.
Рак передміхурової залози класифікується відповідно до Міжнародної системи класифікації ТNМ (рис.66). При стадіях Т1 і Т2 пухлина не виходить за межі передміхурової залози. Т3 - пухлина займає передміхурову залозу, проростає її капсулу. Виражені метастази в регіональних лімфатичних вузлах. Т4 - пухлина проростає в навколишні тканини й органи, дає численні метастази.
Сучасна міжнародна класифікація РПЗ
Класифікація застосовується тільки у разі аденокарциноми ПЗ. Перехідноклітинний рак передміхурової залози класифікується як пухлина уретри. Має бути гістологічна верифікація діагнозу. Категорію Т визначають на підставі даних фізикального обстеження, променевих методів діагностики, ендоскопії, біопсії, біохімічних тестів; категорію N - за даними фізикального обстеження і променевих методів, дослідження скелета і біохімічних тестів.
Регіонарними лімфатичними вузлами є лімфатичні вузли власне таза, розташовані нижче від біфуркації загальних клубових артерій. Поширеність пухлини не впливає на визначення категорії N.
Клінічна класифікація TNM:
Т - первинна пухлина (рис.66);
Тх - первинна пухлина, яку неможливо оцінити;
Т0 - немає даних про первинну пухлину;
Т1 -- пухлина, яка клінічно не проявляється, не визначається пальпаторно і променевими методами діагностики;
Т1а -- пухлину виявлено випадково, не більш як у 5 % вилучених тканин;
Т1b - пухлину виявлено гістологічно випадково, більш як у 5 % вилучених тканин;
Т1с - пухлину виявлено з допомогою біопсії (тобто у зв'язку з наявністю підвищеного рівня простатоспецифічного антигену - РSA);
Т2 - пухлина обмежена передміхуровою залозою;
Т2а - пухлина охоплює одну частку;
Т2b - пухлина охоплює обидві частки;
Т3 - пухлина поширюється за межі простатичної капсули;
Т3а - екстракапсулярне поширення (однобічне або двобічне);
Т3b - пухлинна інвазія сім'яних міхурців;
Т4 - пухлина є фіксованою або переходить на прилеглі структури, інші за сім'яні міхурці: шийку сечового міхура, зовнішній сфінктер, пряму кишку, леватори і (або) стінку таза
Примітки. 1. Пухлина, виявлена в одній або обох частках під час біопсії, але не пальпується і не визначається променевими методами, класифікується як Т1с. 2. Інвазія верхівки передміхурової залози або в простатичну капсулу (але не за її межі) класифікується не як Т3, а як Т2.
N - регіонарні лімфатичні вузли;
Nх - регіонарні лімфатичні вузли, які неможливо оцінити;
N0 - немає метастазів у регіонарні лімфатичні вузли;
N1 - метастази в регіонарних лімфатичних вузлах;
М - віддалені метастази;
Мх - віддалені метастази, які неможливо оцінити;
М0 - немає віддалених метастазів;
М1- наявність віддалених
Loading...

 
 

Цікаве