WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Доброякісна гіперплазія передміхурової залози - Реферат

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози - Реферат


Реферат на тему:
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози
Анатомія (структура і функція) передміхурової залози.
Передміхурова залоза, чи простата (від грецького слова - стояти, видаватися вперед) є однієї з залоз статевої системи чоловічого організму.
Розміщується простата в нижній передній третині малого тазу, під сечовим міхуром, між лоно і прямою кишкою; вона анатомічно являє собою непарний орган, що має форму каштана. Крізь її товщу проходить простатична частина сечовивідного каналу. Простата має дві поверхні - передню і задню, а також дві дольки -ліву і праву, між якими по задній поверхні залози проходить невиразна борозенка.
Розміри передміхурової залози коливаються в досить значних межах у залежності від віку й індивідуальних особливостей організму. У дорослого чоловіка довжина її коливається від 2,5 до 4,2 см; ширина - 2,2-5 см, товщина - 1,7-2,3 см; вага - 17-28 гр.
Передміхурова залоза складається з залозистої тканини, що займає від 1/2 до 3/4 її об'єму і передміхурового м'яза. Залозисте тіло містить у собі 20-50 окремих трубчасто-альвеолярних залозок грушоподібної чи клиноподібної форми, кожна з яких має власну протоку. Ці протоки зливаються і надалі відкриваються на задній стінці простатичної частини уретри. Залозисті часточки зв'язані між собою сполучною тканиною, що містить еластичні волокна і могутні гладко-м'язові пучки, що складають кільцевий м'яз простати, скорочення якого обумовлюють викидання секрету.
Зовні передміхурова залоза покрита капсулою, що складається з щільної сполучної тканини з елементами гладко-м'язових волокон.
Основна функція простати полягає у виробленні специфічного секрету, що містить різноманітні продукти з різними функціональними властивостями: білки, імуноглобуліни, ферменти, вітаміни, іони металів і ін. Такий набір речовин забезпечує енергетичні потреби сперматозоїдів, бере участь у процесах розрідження еякуляту і несе захисну функцію.
Вихідною функцією, що забезпечує інкрецію секрету, є моторна, скорочувальна функція. Вона забезпечується гладко-м'язовими волокнами, що знаходяться в капсулі залози й у простатичній частині уретри.
Структуру і функцію простати контролюють андрогени, естрогени, гормони гіпофізу, стероїдні гормони. Різні її частини мають неоднакову чутливість: андрогени стимулюють задню частину залози, естрогени - передню ділянку. Як гормонозалежний орган, передміхурова залоза є основною мішенню андрогенів яєчка, причому найбільш активний у ній дегідротестостерон. Переконливо доведено існування функціональної залежності між простатою і яєчками. При двосторонній кастрації різко знижується її функція, об'єм залози зменшується за рахунок загибелі кліток залозистого епітелію. І навпаки, при різних патологічних процесах, на тлі зниженої функції простати порушується і функція яєчок, що відбивається на статевій активності чоловіка.
Таким чином, анатомо-функціональні особливості простати дають уяву про складну регуляцію функціональної активності залози, про тісну взаємозалежність її з іншими органами, і не тільки малого таза.
I. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)
Вступ: Ліквідація багатьох інфекційних захворювань і покращення результатів лікування захворювань серцево-судинної системи привели до збільшення численності чоловіків похилого віку. Актуальність ДГПЗ обумовлена тим, що це захворювання є найчастішим у чоловіків літнього віку. До недавно найбільше широко використовувався термін "аденома передміхурової залози", однак сьогодні більшість фахівців світу дотримується визначення ДГПЗ, що найбільш повно підкреслює морфогенетичну природу захворювання.
Крім зміни поглядів на джерела походження аденоми, корінному переглядові підлягли уяви про анатомію передміхурової залози. Згідно досліджень Gil-Vernet (1953) і Mc Neal (1988) передміхурова залоза ділиться на три функціональні зони, які співвідносяться таким чином:
· центральна зона 25% об'єму нормальної простати, має конічну форму з локалізацією верхівки на сім'яному горбику, формує основу передміхурової залози; центральна зона охоплює сім'яні протоки на всьому протязі і дуже рідко залучається в патологічний процес як при аденомі, так і при раку простати;
· периферична зона 70% об'єму, формує задній та нижній відділи передміхурової залози; в 85% випадків рак передміхурової залози розвивається з цієї зони;
· перехідна зона 5% об'єму, формується двома маленькими дольками і проксимальним відділом уретри, з неї розвивається доброякісна гіперплазія простати.
У віці 40-49 років ДГПЗ зустрічається в 11-12% випадків, а у віці 80 років - 81-82%.
Установлено, що до 30% чоловіків 40-літнього віку, що доживають до 80 років, виконується хірургічне лікування з приводу ДГПЗ. Більше ніж 23млн. чоловіків в світі страждають від симптомів доброякісної гіперплазії простати. В Україні кількість зареєстрованих хворих на ДГПЗ складає більше 100000 чоловік.
Соціальна значимість і актуальність проблеми підкреслюється демографічними дослідженнями Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я, що свідчать про значне збільшення чисельності чоловічого населення планети до 60 років, темпи якого істотно випереджають зростання чисельності населення в цілому.
Епідеміологічні дослідження показали, що незважаючи на ряд виявлених особливостей і відхилень, у даний час вважається загальновизнаним, що раса, національність, особливості харчування, активність і паління не мають принципового значення в етіології ДГПЗ. Не виявлено також очевидної залежності між ступенем сексуальної активності чоловіків і частотою розвитку ДГПЗ.
Етіологія і патогенез ДГПЗ:
В основі сучасної концепції теорії розвитку ДГПЗ лежить ембріональне і морфологічне розходження реакції окремих зон простати на ендокринні стимули. Так периферична зона, яка представлена переважно простатичними ацинусами, розвивається і регулюється під контролем андрогенів, тоді як центральна зона в експерименті більш чуттєва до впливу естрогенів. Добре відома в даний час важливість андрогенів для росту і підтримки нормальної функції передміхурової залози, так і участь цих гормонів у розвитку ДГПЗ. Відповідно до сучасних знань, основним циркулюючим андрогеном є тестостерон, що надходить у клітки передміхурової залози і перетворюється в більш активну форму - дегідротестостерон (ДГТ) під дією ферменту 5 -альфа-редуктази, який міститься в основному в мембрані ядра. Прояв активності ДГТ відбувається в результаті його міцного зв'язування з високочутливими рецепторами андрогенів, що знаходяться в ядрі клітки. Це приводить до синтезу ДНК і специфічних
Loading...

 
 

Цікаве