WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ліки заводського виробництва. Пластирі. Гірчичники - Реферат

Ліки заводського виробництва. Пластирі. Гірчичники - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Ліки заводського виробництва. Пластирі. Гірчичники
ПЛАН
1. Гірчичники, їх фармакологічні особливості
2. Пластирі, їх види, властивості
Список використаної літератури
1. Гірчичники, їх фармакологічні особливості
Різні фармакологічні речовини, які збуджують рецептори, можуть володіти різною степеню вибірковості застосування.
Речі, які володіють універсальною стимулюючою дією на різного виду рецепторів, позначають як подразнювальні речовини. До таких лік заводського виробництва і відносять гірчичники.
Гірчичники - це листки паперу, покриті з однієї сторони тонким шаром знежиреного сухого порошку, отриманого з насіння чорної гірчиці. В лікувальній практиці саме цей порошок діє на шкіру з метою подразнення та відволікання. Перш за все, гірчичники викликають почервоніння шкіри, розширення судинної сітки та прилив крові до місця їх накладання. Одночасно підвищується збудливість вегетативної нервової системи - симпатичної та парасимпатичної. Внаслідок рефлекторного підвищення тонусу симпатичної нервової системи і накопичення в крові продуктів нервового збудження (адреналіну, норадреналіну), підвищується захисна функція організму дитини. Саме на цьому принципі й засновано застосування гірчичних обкладань як стимуляторів імунітету дитини під час застуди.
Відволікаюча дія - це створення за допомогою гірчичника додаткового вогнища нервового подразнення. Потрібне воно, приміром, якщо дитина хвора на стенозуючий ларинготрахеїт, який супроводжується затрудненим диханням, глибоким кашлем, захриплістю голосу. Для відволікаючого ефекту гірчичники ставлять на литкові ділянки ніг.
Діючою речовиною гірчичника є ефірне гірчичне масло і летючі речовини фітонциди, які виділяються під впливом води і ферменту, присутнього в самій гірчиці.
Подразнювальні засоби, збуджуючи рецепторні утворення, здатні викликати різні рефлекторні реакції. При дії на рецептори шкіри подразнюючі речовини здійснюють сприятливий вплив на внутрішні органи, мязи, суглоби, які мають відношення до певної ділянки шкіри. "Відволікаючий" ефект проявляється в тому, що при запальних захворюваннях внутрішніх органів, мязів, нервів, суглобів подразнювальні речовини, впливаючи на рецептори шкіри, 1) зменшують больові відчуття і 2) покращують функціональний стан ураженого органу.
Яскравим прикладом відволікаючої дії може бути застосування гірчичників при запальних захворюваннях легень, міозитах, невралгіях і т.п. При цьому накладення гірчичників на відповідні ділянки шкіри зменшують біль і сприяють більш швидкому одужанню. Подразнювальною речовиною в даному випадку є гірчичне ефірне масло, яке виділяється при застосуванні гірчичників.
Гірчичники перед застосуванням поміщають на короткий час в теплу воду (приблизно 38оС). Якщо помістити гірчичники в дуже гарячу або, навпаки, холодну воду дія його може не проявитися. Це пов'язано з тим, що діюче начало порошку з насіння гірчиці, який вкриті гірчичники, - гірчичне мало - утворюється в результаті ферментативної реакції, яка протікає тільки при поміщенні гірчичників в теплу воду. При низькій температурі ця реакція не виникає, а при високій температурі відбувається руйнування ферменту, необхідного для її лікування.
2. Пластирі, їх види, властивості
Пластир - (від гречок. Emplastron - мазь), лікарська форма для зовнішнього застосування - пластична маса, що розм'якшується при температурі тіла і прилипає до шкіри. Складається із солей жирних кислот у суміші з воском, каніфоллю, лікарськими й іншими ароматичними і лікувальними речовинами. Липкий пластир (лейкопластир) використовують для фіксації небинтових пов'язок.
У залежності від медичного призначення розрізняють пластири:
" Епідерматичні. Мають необхідну липкість і можуть не містити лікарських речовин, застосовуються як перев'язний матеріал, зближення країв раней, приховання дефектів шкіри, її запобігання від травматизуючих факторів зовнішнього середовища, при лікуванні деяких шкірних захворювань;
" Ендерматичні. Містять у своєму складі лікарські речовини (кератолітичні, депілюючі та ін.), накладаючи при захворюваннях шкірних покривів;
" Діадермальні. Містять лікарські речовини, які проникають через шкіру і роблять вплив на глибоколежачі тканини або загальну (резорбтивну) дію. Різновидом діадермальних пластирів є трансдермальні терапевтичні системи (ТТС).
По агрегатному стані пластири можуть бути твердими і рідкими.
Пацієнти з гіперчуттєвою шкірою можуть застосовувати пластир з м'якого, повітропроникного нетканого матеріалу з нанесеним шаром поліакрилатного клею, який щадить шкіру. Має надійну здатність приклеювання, при цьому віддаляється безболісно і без залишків.
Для виробництва сучасний лейкопластирів використовуються останні світові досягнення: новітні матеріали, технології, устаткування й ін. Технологія виробництва припускає використання клею, що не висихає, не утримуючого бензину. Він утворює плівку, яка довго зберігає клейкість. Уже при невеликому тиску при кімнатній температурі вона відразу забезпечує прилипання пластиру до шкіри.
Застосування пластирів у повсякденній медичній практиці, максимальна зручність їх використання робить їх незамінними у певних медичних цілях.
Будь-яка медична сестра процедурного чи кабінету відділення реанімації добре знайома з проблемою надійної й у теж час виконаної в асептичних умовах фіксації голки у вені, так одночасно ще і із системою для внутрішньовенного уливання, внутрішньовенних катетерів різного типу, включаючи "голки-метелики". Спеціальні пластири дозволяють позбавити і так вічно завантажену різними проблемами медичну сестру від додаткових труднощів, пов'язаних з фіксацією на шкірі хворого. Представлені нижче пастирі по своєму різновиді є епідерматичними.
У першу чергу це 3-полосочний фіксуючий пластир для голок і трубок систем для уливання розчинів, переливання крові, пристроїв для уливання в малі вени (голок-метеликів) виконаний як із прозорої плівки, так і з нетканого матеріалу (Рис. 1).
Існують також і спеціальні пластири для фіксації внутрішньовенних катетерів, що має U-подібний виріз для порту катетера (Рис. 2).
Усі типи пластирів мають нелипку, вбираючу "подушечку" для прикриття місця проколу шкіри. Відмінна риса даних пластирів у тім, що забезпечуючи надійну фіксацію вони легко відриваються вручну в подовжньому і поперечному напрямку не залишаючи слідів на шкірі після використання і практично не відриваючись навіть волоски. Пластири мають спеціальний гипоаллергенний липкий шар, що немаловажно для пацієнтів имеющих схильність до алергійних реакцій.
Пластири володіють:
* бактерицидними, антисептичними і протизапальними властивостями;* підвищують здатність організму до опору несприятливим умовам зовнішнього середовища;* впливають на психічний і емоційний стан людини;* мають виражені дерматологічні і косметичні властивостей , активно відновлюють і зберігають здоров'я шкіри,* обновляютьмеханізми саморегуляції нашого організму* мають біоенергетичну цінність.
Список використаної літератури
1. Грига І.В. Курс фармакології. -Ужгород. -2003. - С. 16 - 27.
2. Харкевич Д.А. Фармакология. М. - 2000. - С. 608 - 620.
3. Чекман І.С. Фармакологія. - К.: - 2001. - С. 522 - 527.
4. Технология лекарственних форм: Учебник в 2 томах. Том 1 /Т.С. Кондратьева, Л.А. Иванова -М.: Медицина ,1991 год 496 с
Loading...

 
 

Цікаве