WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вплив фізіологічних та хімічних факторів на ріст бактерій E. coli штаму МС 4100 - Курсова робота

Вплив фізіологічних та хімічних факторів на ріст бактерій E. coli штаму МС 4100 - Курсова робота

ендонуклеаза ІV. Остання є компонентом регулону SохRS. Окрему групу ендонуклеаз складають так звані "УФ-ендонуклеази" , що руйнують опромінену ультрафіолетом ДНК.
Алоксан
Алоксан представляє собою уреїд мезоксалевої кислоти [ 1,3 ]. Це кристалічна речовина. Він може існувати у двох формах : водній та безводній. Кристали алоксану розчинні у воді, ефірі і спирті. У водному розчині стабільність цієї сполуки залежить головним чином від температури і рН. При значеннях рН менше 3,0 алоксан досить стійкий навіть при кімнатній температурі. Але при рН 7,0 розчин треба зберігати при температурі нижче 4 ? С для запобігання швидкого утворення алоксанової кислоти. Для кількісного визначення алоксану використовуються такі методи : газометричний, титрометричний, полярографічний, колориметричний флюорометричний.
Якісне визначення алоксану, введеного в організм експериментальної тварини, утруднене, так як він досить швидко він активується в результаті реакцій з SН- та NН - групами амінокислот і білків крові і тканин [ 1 ].
Алоксан широко застосовується в експериментальній діабетології для штучного викликання діабету. Довгий час для викликання діабету в піддослідних тварин користувалися методом часткового або повного видалення підшлункової залози. Зараз цей метод не так широко застосовується в зв'язку з появою хімічних моделей діабету. В хімічних моделях діабету застосовуються різні органічні речовини, що можуть вибірково вбивати ? - клітини підшлункової залози. До хімічних речовин, які використовуються в експериментальній діабетології з цією метою,відносяться : дегідроаскорбінова кислота, стрептозотоцин, антиінсулінові сироватки, парабанова кислота, а також алоксан.
У піддослідних тварин у відповідь на введення діабетогенної дози алоксану спостерігається трьохфазна реакція : первинна гіперглікемія, гіпоглікемія, вторинна гіперглікемія. Якщо механізми гіпоглікемії і вторинної гіперглікемії практично з'ясовані, то щодо виникнення первинної гіперглікемії є різні погляди [ 1 ]. Одні дослідники пояснюють її як наслідок різкого зменшення кількості інсуліну в крові через інактивацію його алоксаном, інші припускають, що у виникненні первинної гіперглікемії відіграє роль нервова система.
Зараз є дані про підвищення рівня вільнорадикальних реакцій при цукровому діабеті, а сама молекула алоксану може потенційно слугувати джерелом утворення вільнорадикальних форм, що може бути однією з причин появи діабету [ 2 ]. Цікавим є також той факт, що алоксан в нормі міститься в біологічних субстратах. Алоксан був знайдений в екстрактах мозку, печінки і підшлункової залози людини, великої рогатої худоби, кроликів, птахів та інших тварин. Нормальний вміст алоксану в плазмі крові людей складає 0,15 - 0,25 мг / 100 мл. Після введення в кров глюкози спостерігається збільшення вмісту алоксану в плазмі крові.
ОБ'ЄКТ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.
В роботі використовувався штам Escherichia coli MC 4100 ( ara D 139 rel A1 thi rps L 150 flb B 5301 ? ( lac U 139 ) deo C7 pts F 25 ).
Умови культивування E.соlі.
Штам зберігався в стерильних умовах на агарових стовпчиках. Бактерії вирощували в поживному середовищі для культивування бактерій виробництва " НДІ поживних середовищ " ( м. Махачкала, Росія ), яке містить 10,05 г / л панкреатичного гідролізату кільки і 4,95 г / л хлориду натрію ( рН = 7,2 ± 0,2 ). Для цього готували середовище, що містило 1,5 % поживного бульйону, яке піддавали стерилізації на водяній бані на протязі 30 хвилин. Нічна культура вирощувалась протягом 18 годин в умовах глибинного культивування при температурі 37 ? С. Для дослідження відповідний об'єм нічної культури розводили стерильним бульйоном у співвідношенні 1 : 50 та інкубували в умовах аерації, які створювалися завдяки прокачуванню повітря через середовище протягом 2 годин ( експоненційна фаза розвитку ) при температурі 37 ? С. Оптична густина культури становила при цьому 0,45 одиниць ( довжина хвилі - 670 нм ).
Вивчення впливу різних рівнів кисню на ріст E.соlі.
Після розведення нічної культури стерильним бульйоном у відомому співвідношенні суспензію клітин вирощували в умовах глибинного культивування, культивування в середовищі, барбітованому стерильним повітрям (аерація ) та культивування в середовищі, барбітованому киснем ( оксигенація ). В усіх трьох випадках культуру вирощували до її виходу на стаціонарну фазу розвитку, вимірюючи оптичну густину через кожні 15 - 30 хвилин за допомогою фотоелектроколориметра при довжині хвилі 670 нм.
Вивчення впливу різних концентрацій алоксану на ріст бактерій E.соlі.
Після виходу суспензії бактерій на експоненційну фазу розвитку їх піддавали дії алоксану. Бактерії обробляли такими концентраціями алоксану : 10 мкмоль / л, 50 мкмоль / л, 100 мкмоль / л, 500 мкмоль / л, 1000 мкмоль / л та 1500 мкмоль / л протягом 30 хвилин при температурі 37? С. Контрольну суспензію клітин інкубували в тих же умовах без алоксану. Проби з суспензією і алоксаном шляхом серійних розведень розводились в 10000 разів, після чого здійснювався посів бактерій на чашки Петрі з агаровим середовищем. Чашки Петрі після цього інкубувались при температурі 37? С протягом 15 годин.
Вивчення впливу різного часу дії алоксану на ріст бактерій E.соlі.
Після виходу суспензії бактерій на експоненційну фазу розвитку їх піддавали окислювальному стресу. Окислювальний стрес викликали обробкою бактерій 500 мкмоль / л - концентрацією алоксану протягом 30 хвилин і 60 хвилин. Контрольні суспензії клітин інкубували в тих самих умовах без алоксану. Проби з суспензією і алоксаном та контрольні проби розводились в 10 000 разів, після чого здійснювався посів бактерій на чашки Петрі з агаровим середовищем. Чашки Петрі інкубувались при температурі 37? С протягом 15 годин.
Ріст бактерій в усіх випадках оцінювався по кількості колоній на чашках Петрі після закінчення періоду їх інкубації. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою комп'ютерної програми " Муnovа " .
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ.
Відомо, що E.соlі є факультативним анаеробом, тобто може рости як в середовищі з низькою концентрацією кисню або взагалі без кисню, так і в середовищі, в якому концентрація кисню є високою. Тому ми дослідили ріст E.соlі в середовищах з різною концентрацією кисню. Нами були отримані криві росту бактерій штаму МС 4100 в умовах глибинного культивування, аерації та

 
 

Цікаве

Загрузка...