WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гігієна як наука. Загальні питання, історія та методологія гігієни (науковий реферат) - Реферат

Гігієна як наука. Загальні питання, історія та методологія гігієни (науковий реферат) - Реферат

ефективності, запобігання втомі і перевтомі.
Радіаційна гігієна - вивчає вплив на здоров'я різних контингентів населення іонізуючої радіації природного і техногенного походженні; розробляє гігієнічні нормативи і заходи щодо профілактики і'її негативної дії.
Гігієна дітей та підлітків -вивчає та розробляє гігієнічні нормативи і рекомендації з питань впливу на здоров'я дитячого та підліткового населення умов виховання, фізичної культури, харчування, режиму навчальної і трудової діяльності, запобігання вадам психічного і фізичного здоров'я.
Гігієна екстремальних станів і військова гігієна - вивчає безпосередній та віддалений негативний вплив на гігієнічні показники довкілля і здоров'я і населення природних та техногенних аварій, катастроф і надзвичайних станів, а також специфічних умов перебування та праці військовослужбовців та інших формувань у повсякденних і екстремальних ситуаціях.
Соціальна гігієна - вивчає вплив соціальних умов життя і праці на структуру захворюваності населення, окремі та інтегральні показники його здоров'я тощо.
Крім того, як окремі виділяють ще такі розділи (напрямки) гігієни: психогігієна, авіакосмічна гігієна, гігієна залізничного та морського транспорту, герогігієна, гігієна розумової праці, гігієна лікувально-профілактичних закладів, особиста гігієна та ін.
Слід мати на увазі, що деякі розділи (питання) гігієни мають міждисциплінарний характер і інтегрують у собі теорію і практику декількох гігієнічних дисциплін. Показовим прикладом цього є гігієна лікувально-профілактичних закладів, яка ґрунтується на основних положеннях та прикладних аспектах загальної і комунальної гігієни, гігієни праці, гігієни харчування, гігієни дітей та підлітків, психогігієни, а також радіаційної гігієни і органічно поєднує їх.
Гігієнічна наука і санітарна практика виникли й розвиваються в тісному контакті і взаємодії як з медичними, так і з багатьма природознавчими, технічними, фізико-математичними, хімічними, будівельними та іншими науками, зокрема такими, як архітектура, будівництво, геологія, географія, астрономія, кліматологія, метеорологія, психологія, педагогіка, статистика та багатьма іншими.
Так, для характеристики навколишнього середовища гігієна використовує дані і дослідження метеорології, географії, астрономії, кліматології, радіології та ін. Під час вивчення здоров'я людини - дані фізіології, біофізики, біохімії, анатомії, гістології та ін. У ході проведення гігієнічних досліджень - дані біології, хімії, математики, кібернетики, мікробіології та ін.
Під час розробки профілактичних заходів - дані терапії, хірургії, епідеміології та ін.
Розглядаючи методологію окремої наукової дисципліни, слід зазначити, що в загальнонауковому розумінні цього поняття методологія як об'єкт наукового пізнання являє собою вчення про основні його закони, методи та принципи, вихідні засади теоретичної та практичної діяльності людини.
Основою методології гігієни як пріоритетної галузі медичної діяльності є визнання тісного взаємозв'язку людини з навколишнім середовищем, залежності здоров'я від впливу його чинників та умов.
Отже, предметна методологія гігієни - це сукупність науково обґрунтованих специфічних законів і категорій, методів та методик, що використовуються для встановлення закономірностей впливу численних чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.
На цій підставі науково обґрунтовані наступні закони (постулати) гігієни (Гончарук Є. Г., 1992).
Перший закон гігієни - про рушійні сили порушення стану здоров'я людей.
Згідно з ним порушення стану здоров'я людей (хвороба, зниження резистентності, імунного статусу або адаптаційно-компенсаційних можливостей організму), спричинене фізичними, хімічними, біологічними або психогенними етіологічними чинниками, може виникнути лише за наявності трьох рушійних сил: джерела шкідливості (забруднювача) або комплексу шкідливостей, чинника (механізму) впливу або передачі цього забруднювача і сприйнятливого (чутливого до цього забруднювача) організму. За відсутності хоча б однієї із цих умов або рушійних сил процесу зміни стану здоров'я під впливом чинників навколишнього середовища для даної віково-статевої чи професійної групи людей не станеться.
Другий закон гігієни - закон негативного впливу на навколишнє середовище діяльності людей. Відповідно до нього незалежно від своєї волі та свідомості, у зв'язку з фізіологічною, побутовою та виробничою діяльністю люди негативно впливають на навколишнє середовище, що тим небезпечніше, чим нижче науково-технічний рівень виробництва, культура населення та соціальні умови життя.
Третій закон гігієни - закон негативного впливу на навколишнє середовище природних екстремальних явищ - визначає, що природне навколишнє середовище забруднюється не тільки під впливом фізіологічної, побутової та виробничої діяльності людей, але й унаслідок екстремальних природних явищ і катаклізмів, таких як спалахи на Сонці, вулканічна діяльність, землетруси, активна циклонічна та антициклонічна діяльність тощо.
Четвертий закон гігієни - закон позитивного впливу на навколишнє середовище людського суспільства - підкреслює, що у процесі створення сприятливих умов проживання ітрудової діяльності людське суспільство залежно від соціального рівня розвитку, культури, досягнень науково-технічного прогресу, а також економічних можливостей цілеспрямовано по-зитивно впливає на навколишнє середовище з метою його оздоровлення, запобігаючи забрудненню і, тим самим, підвищуючи рівень здоров'я населення.
П'ятий закон гігієни - закон негативного впливу забрудненого (денатурованого) природного навколишнього середовища на здоров'я людини - стверджує, що під час контакту людини з навколишнім середовищем, забрудненим фізіологічними виділеннями, побутовими або техногенними забруднювачами у кількостях, які перевищують гігієнічні нормативи, неминуче настає зміна стану здоров'я в бік його погіршення.
Шостий закон гігієни - закон позитивного впливу природного навколишнього середовища на здоров'я населення - засвідчує, що природні чинники навколишнього середовища (сонце, чисте повітря, чиста вода, доброякісна їжа) позитивно впливають на здоров'я людей, сприяючи його збереженню і зміцненню в умовах доцільного використання.
У сучасній гігієні виділяють 5 основних, специфічних для цієї науки методів досліджень: епідеміологічний метод вивчення здоров'я населення, метод санітарного обстеження, метод гігієнічного експерименту, метод санітарної експертизи, метод санітарної освіти.
Епідеміологічний метод - це сукупність різноманітних способів вивчення здоров'я населення, що перебуває під впливом різних ендогенних (генетичних, вікових, ендокринних та ін.) і соціальних та природних екзогенних (фізичних, хімічних, біологічних та ін.) чинників середовища перебування.
Епідеміологічний метод передбачає комплексне вивчення як навколишнього середовища, так і передусім особливостей впливу його на організм і здоров'я людини.
Існують 4 різновиди епідеміологічного методу вивчення здоров'я населення, а саме: санітарно-статистичний метод, метод медичного обстеження популяцій, метод клінічного спостерігання за людьми, які спеціально відібрані (волонтерами), та метод натурного експерименту серед широкого загалу населення.
При цьому використовують такі методики дослідження, як фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні,
Loading...

 
 

Цікаве