WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гігієна як наука. Загальні питання, історія та методологія гігієни (науковий реферат) - Реферат

Гігієна як наука. Загальні питання, історія та методологія гігієни (науковий реферат) - Реферат

роками на перший план як предмет сучасних наукових досліджень у галузі гігієни та санітарії виходять проблеми гігієни житлових та громадських будівель, медичної кліматології, профілактичної токсикології, охорони праці тощо.
Розробка, виробництво та запровадження у повсякденну практику різноманітних хімічних речовин та сполук висуває
у число пріоритетних завдання з вивчення закономірностей їх кругообігу, транслокації та акумуляції в різних компонентах біосфери і на цій підставі визначення ступеня негативного впливу на організм людини в цілому та окремі органи і системи зокрема.
Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС та необхідність їх успішного подолання сприяють невпинному розвитку радіаційної гігієни, головним завданням якої є обґрунтування припустимих рівнів радіаційного забруднення навколишнього середовища, вивчення умов праці й стану здоров'я людей, які мають або мали контакт із джерелами іонізуючого випромінювання, створення комплексу захисних заходів, які б забезпечували безпечні умови життєдіяльності.
Зрештою, слід зазначити, що в центрі уваги сьогоднішньої гігієни як науки знаходяться дослідження, що стосуються визначення ступеня екологічного навантаження на кожну конкретну людину в сучасних умовах, питання профілактики цілого розмаїття соціальне значущих захворювань і, отже, вдосконалення адаптаційних процесів, які відбуваються в організмі у зв'язку з необхідністю активного пристосування до умов перебування, проблеми гігієни дітей і підлітків, особистої І гігієни та формування здорового способу життя, психогігієни тощо.
Отже, основна мета гігієни - збереження та зміцнення здоров'я людини.
Із цього приводу видатний англійський учений Е. А. Парке у книжці "Посібник із практичної медицини" підкреслював, що "гігієна ставить перед собою велику й благородну мету зробити розвиток людини найбільш досконалим, життя - найбільш сильним, старіння - найменш швидким, а смерть - найбільш віддаленою".
Провідними шляхами досягнення основної мети гігієни прийнято вважати охорону та оздоровлення навколишнього середовища, а також збереження та підвищення реактивності організму.
Охорона та оздоровлення навколишнього середовища зумовлює збереження природних чинників навколишнього середовища, зниження рівня й концентрації шкідливих чинників антропогенного походження, проведення запобіжного та поточного державного санітарного нагляду, розробку санітарного законодавства, використання адміністративних заходів впливу тощо.
Збереження та підвищення реактивності організму передбачає посилення специфічної реактивності організму, запровадження здорового способу життя, застосування індивідуальних заходів захисту організму, проведення медичного контролю, медичних оглядів та лікарського професійного відбору, організацію виробничого навчання та санітарної освіти. До основних завдань гігієнічної науки відносять:
1. Вивчення природних та антропогенних чинників навколишнього середовища і соціальних умов, що справляють вплив на здоров'я людини.
2. Вивчення закономірностей впливу чинників і умов навколишнього середовища на організм людини.
3. Наукове обґрунтування і розробку гігієнічних нормативів, санітарних норм і правил, профілактичних заходів, що позитивно впливають на організм, сприяють збереженню та зміцненню здоров'я людини.
4. Запровадження у практику охорони здоров'я гігієнічних рекомендацій, санітарних норм і правил, що розроблені, перевірку їх ефективності та подальше вдосконалення.
5. Прогнозування санітарної ситуації як на близьку, так і на віддалену перспективу.
Предметом вивчення гігієни є здоров'я людини і навколишнє середовище.
Здоров'я людини, за визначенням ВООЗ, являє собою стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність захворювань або інших фізичних дефектів.
Викликають зацікавленість і інші визначення поняття "здоров'я", що існують на сьогодні:
Здоров'я людини - це процес збереження й розвитку біологічних, фізіологічних, психологічних функцій і оптимальної працездатності (В. П. Казначеев).
Здоров'я людини - це динамічна рівновага організму і навколишнього середовища (А. І. Венедиктов).
Здоров'я людини - це необмежене, нескрутне у своїй свободі життя (К. Маркс).
Слід підкреслити, що всі ці визначення стосуються здоров'я індивідуума, здоров'я людини.
Здоров'я населення (або громадське здоров'я) визначається сукупністю показників захворюваності, фізичного розвитку, інвалідності, медико-демографічними показниками тощо.
Під поняттям "навколишнє середовище" в медичній науці слід вважати все те, що оточує людину, що прямо або побічно впливає на її життя і діяльність.
До складу навколишнього середовища в широкому розумінні цього слова входить вся наша планета та космічний простір. У більш вузькому, спрощеному, розумінні навколишнє середовище являє собою лише біосферу, тобто зовнішню оболонку Землі, в якій сконцентровані всі її живі речовини та відбувається їх активна діяльність. Під час взаємодії організмів з навколишнім середовищем у біосфері утворились екологічні системи, або біогеоценози, які являють собою специфічні системи живих і неживих компонентів, що пов'язані між собою обміном речовин і енергії (мал. 1).
Навколишнє середовище справляє постійний вплив на здоров'я людини за допомогою певних матеріальних чинників: фізичних або енергетичних, хімічних або речовинних, біологічних або біотичних, психологічних або інформаційних.
До фізичних чинників відносять сонячну радіацію, температуру, вологість та швидкість руху повітря, атмосферний тиск, шум, вібрацію, іонізуюче випромінювання, погоду, кліматтощо.
До хімічних чинників належать хімічні елементи та сполуки, які входять до складу повітря, води, ґрунту, продуктів тощо.
До біологічних чинників відносять мікроорганізми, віруси, гельмінти, гриби, рослини тощо.
До психологічних (психогенних) чинників належать окреме слово або мова, звук або музика, колір або зображення.
Зміст гігієни як галузі медичної науки і практики визначається переліком її основних розділів: загальна гігієна, комунальна гігієна, гігієна харчування, гігієна праці, радіаційна гігієна, гігієна дітей та підлітків, гігієна екстремальних станів та військова гігієна, соціальна гігієна та ін.
Загальна гігієна - вивчає загальну теорію і методологію гігієни та екології людини, історію гігієни, принципи гігієнічного нормування, загальні питання гігієни повітря, сонячної радіації, клімату, мікроклімату, погоди, освітлення, ґрунту, води, особистої гігієни тощо.
Комунальна гігієна - вивчає проблеми гігієни населених місць та громадських будівель, водопостачання та атмосферного повітря, санітарної охорони ґрунту і водоймищ, нормування екологічних і гігієнічних чинників навколишнього середовища, які впливають на здоров'я населення.
Гігієна харчування - вивчає вплив на здоров'я різних контингентів населення енергетичної цінності та якісного складу харчових продуктів, режиму та умов харчування обґрунтовує нормативи і рекомендації щодо організації раціонального харчування, вимоги до профілактики харчових отруєнь та аліментарних захворювань.
Гігієна праці - вивчає вплив на здоров'я людини умов та чинників виробничого середовища і трудової діяльності, розробляє гігієнічні нормативи і рекомендації з метою профілактики професійних отруєнь і захворювань, оптимізації умов праці, підвищення її
Loading...

 
 

Цікаве