WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ознаки життя, тести на виявлення ознак життя. Непрямий масаж серця і штучна вентиляція легенів - Реферат

Ознаки життя, тести на виявлення ознак життя. Непрямий масаж серця і штучна вентиляція легенів - Реферат


Реферат на тему:
Ознаки життя, тести на виявлення ознак життя. Непрямий масаж серця і штучна вентиляція легенів.
Смерть потерпілого у багатьох випадках, коли немає явних ознак, може встановити тільки лікар. Тому всі ми зобов'язані подавати допомогу потерпілим у повному обсязі. Негайна допомога може принести успіх.
На питання, чи живий потерпілий, можна відповісти, якщо провести ряд нескладних тестів, спрямованих на оцінку стану кровообігу і дихання.
Рух крові судинами, як відомо, забезпечується скороченнями серця, що викликають пульсацію артерій та інших судин організму. Такт пульсації судин відповідає тактові скорочень серця, утворюючи загальний пульс, який можна визначити на великих магістральних судинах, що проходять близько до поверхні тіла. Такими судинами є сонна артерія, променева та стегнова. Найчастіше пульс вимірюють на променевій та сонній артеріях.
Пульс на променевій артерії визначається на зап'ястку біля основи великого пальця у заглибленні між двома кістками (мал. 28). Для цього потрібно покласти на це місце три пальці і злегка натиснути. Не слід визначати пульс великим пальцем, оскільки в ньому відчувається власна пульсація судин і можна легко сплутати власний пульс з пульсом потерпілого.
Мал.1. Визначення пульсу на зап'ястку.
Пульс на сонній артерії знаходиться у заглибленні нижче щелепної кістки, праворуч чи ліворуч від гортані. Його визначають так само трьома пальцями (мал. 2).
Роботу серця можна перевірити також прикладанням вуха до лівої половини грудей трохи нижче від соска.
Дихання можна перевірити кількома способами. По-перше - це ритмічне підняття та опускання грудної клітки. У випадку, коли дихання поверхове і не супроводжується значним розширенням грудної клітки, його можна виявити за допомогою пір'їнки чи шматочка вати, який треба піднести до рота чи ніздрів. Про наявність самостійного дихання також вказує запотівання дзеркальця, піднесеного до ротового отвору (мал. 3).
У живої людини спостерігається реакція зіниць на світло. Якщо відкрити повіки і освітити електричною лампою чи сірником (не підносьте близько!), зіниці звужуються. Вдень цю реакцію можна перевірити таким чином: відкрити повіки і прикрити очі потерпілого долонею, а потім швидко забрати її - скорочення зіниць неодмінно свідчить, що людина жива (мал. 31). Але слід пам'ятати, що у разі глибокого запаморочення реакція на світло може бути відсутня або слабко виражена.
Мал. 2. Визначення пульсу на сонній артерії.
Мал. 3. Виявлення дихання.
Смерть має два етапи (фази). Це так звана клінічна смерть і біологічна смерть.
Клінічна смерть триває близько 5-7 хв і виникає через припинення циркуляції крові, що несе кисень і поживні речовини судинам головного мозку. Але незворотних змін ще не відбулося, оскільки клітини мозку живляться, використовуючи внутрішні резерви. Якщо в цей період відновити кровообіг і дихання, то загибелі клітин мозку можна уникнути.
У разі, коли після зупинки серця минає більше часу, нервові клітини кори великих півкуль починають швидко гинути. Якщо кровообіг відновлено у період до 10 хв, людину ще можна врятувати, але є вірогідність, що вона залишиться інвалідом. Коли за цей час реанімація не дає результатів, настає біологічна смерть.
Мал. 4. Реакція зіниць на світло: а - реакція наявна; б - реакція відсутня.
Мал. 5. Зміна зіниць після смерті.
Біологічна смерть характеризується наявністю абсолютних ознак смерті. Такими ознаками є каламутна рогівка ока, яка швидко висихає. Якщо стиснути око з боків пальцями, то розширена колоподібна зіниця (мал. 5, а) набуває вигляду щілини (мал. 5, б), що нагадує котяче око. Через деякий час кров під власною масою перетікає у тканини, що лежать нижче, утворюючи трупні плями. У людини, яка лежить на спині, вони спочатку з'являються на лопатках та сідницях.
Через 2-4 год після смерті починається трупне задубіння. Воно зумовлене напруженням усіх м'язів тіла в результаті біохімічних процесів розкладу. У цьому стані тілу неможливо надати іншого положення.
Отже, якщо немає впевненості, що наступили абсолютні ознаки смерті, слід негайно вжити заходів щодо реанімації потерпілого.
НЕПРЯМИЙ МАСАЖ СЕРЦЯ І ШТУЧНА ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНІВ
Суть штучної вентиляції легенів (штучного дихання) полягає у примусовому введенні повітря в легені. Вона застосовується у випадках зупинки дихання, а також за наявності неправильного чи майже непомітного дихання. Найефективніше цей прийом проводити за допомогою спеціальних апаратів для штучного дихання (типу РПА-1) чи S-подібної трубки для вве-дення у гортань (мал. 33). У разі відсутності таких пристроїв штучну вентиляцію легенів проводять різними способами. Найкращим з них є спосіб "з рота в рот", оскільки у цьому випадку в легені потерпілого потрапляє близько 1,5 л повітря, що дорівнює об'єму одного глибокого вдиху.
Перш ніж приступити до процедури вдування повітря, слід покласти потерпілого на спину і перевірити прохідність дихальних шляхів, що є основною умовою для ефективного штучного дихання. Голову максимально відводять назад. Якщо щелепи стиснуті, слід натиснути на підборіддя і відкрити рот. Потім за допомогою серветки очистити рот потерпілого від слини, слизу чи блювотних мас; на ротовий отвір покласти серветку і затиснути пальцями ніс. Далі слід зробити глибокий вдих, прикласти свої губи до губів потерпілого, створивши герметичність, і з силою вдути повітря.
Щоразу необхідно вдувати таку порцію повітря, яка викликала б максимально повне розширення легенів, що можна спостерігати за рухом грудної клітки. Невеликі порції повітря не дають ефекту. Повітря вдувають ритмічно 16-18 раз на хвилину до появи у потерпілого власного дихання.
Мал. 1. Апарат для штучної вентиляції легенів РПА-1.
Якщо у потерпілого є переломи щелеп чи складні поранення ротової порожнини, штучне дихання можна проводити методом "з рота в ніс", при цьому рот потерпілого повинен бути закритий, а вдування повітря проводиться через ніс.
У разі численних ушкоджень голови, обличчя, коли зазначеними способами провести вентиляцію легенів неможливо, застосовують метод Сільвестра. Він менш ефективний, але також дає позитивні результати.
Якщо штучне дихання проводиться методом Сільвестра, потерпілий лежить на спині, а реаніматор стоїть на колінах у головах. Слід взяти руки потерпілого за передпліччя і різко підняти їх угору, далі повільно відвести назад за себе і розвести у сторони. Так відбувається вдих, при цьому грудна клітка розтягується. Потім передпліччя потерпілого кладуть на нижню частину грудної клітки і стискують її. Відбувається видих.
Існує також ще один прийом - прийом Калістова, який ще менш ефективний, але у деяких випадках під час численних уражень всього тіла, що супроводжуються переломами щелеп, верхніх кінцівок тощо може дати позитивний результат.
Потерпілого вкладають на живіт, голову повертають набік .і підкладають під неїодяг. Далі беруть потерпілого за плечі чи ключиці, піднімають верхню частину тулуба на 10 см і опускають. Під час підняття тулуба відбувається вдих внаслідок розтягування грудної клітки, під час опускання - видих внаслідок її здавлювання. Для зручності підняття тулуба можна використати зв'язані пояси, пропущені під пахвами.
Під час раптового припинення серцевої діяльності, основною ознакою якого є відсутність пульсу, застосовують непрямий масаж серця. Потерпілого кладуть на тверду поверхню, а реаніматор стає з лівого від нього боку. Свої долоні він кладе одну на одну на ділянку нижньої третини груднини потерпілого. Енергійними поштовхами 50-60 раз на хвилину натискує на грудну клітку. Після кожного поштовху руки повністю розслаблює, щоб дати можливість грудній клітці розправитися. Передня стінка грудної клітки повинна зміщуватися на глибину не менш ніж 3-4 см.
Мал. 2. Непрямий масаж серця.
Непрямий масаж серця краще проводити одночасно (мал. 2) зі штучним диханням. У цьому випадку допомогу потерпілому повинні подавати дві, а краще - три людини. Одна робить штучну вентиляцію методом "з рота в рот", друга - непрямий масаж серця, а третя, перебуваючи праворуч, підтримує голову потерпілого і повинна бути готовою змінити когось з перших двох, щоб процес реанімації не припинявся і тривав необхідний проміжок часу.
Під час вдування повітря натискувати на грудну клітку не можна. Ці засоби застосовують поперемінно. Після кожного вдування повинно бути 4-5 поштовхів.
Проводячи непрямий масаж серця літнім людям, слід пам'ятати, що кістки у них мало еластичні, тому слід діяти обережно, щоб не зламати ребра.
Дітям непрямий масаж серця проводять не долонями, а пальцями. Такий масаж протипоказаний у разі поранень грудної клітки і серця, пневмотораксу.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Що таке гостра серцева недостатність? Гостра судинна недостатність?
2. Які симптоми гострої серцевої недостатності вам відомі?
3. У чому полягає допомога у разі нападів стенокардії, колапсу, запаморочення?
4. Що таке гіпертонічна хвороба? Гіпертонічний криз? Яку допомогу слід подати у разі гіпертонічного кризу?
5. Що таке бронхіальна астма, які її ознаки?
6. Яка допомога необхідна у разі нападу бронхіальної астми?
7. Що таке пневмонія? Які заходи вживаються для її лікування?
8. Як проявляється напад епілепсії? Як допомогти хворому?
9. Які захворювання травної системи ви знаєте?
10. Які симптоми гострого апендициту?
11. Що таке цукровий діабет, діабетична кома? Які ознаки діабетичної коми вам відомі?
12. Яка допомога необхідна у разі діабетичної коми залежно від причин її виникнення?
13. Розкажіть про клінічну та біологічну смерть.
14. Які тести на виявлення ознак життя вам відомі?
15. Виміряйте пульс на зап'ястку, шиї.
16. Як правильно проводити штучну вентиляцію легенів?
17. У яких випадках штучну вентиляцію легенів методом "з рота в рот" застосовувати не можна?
18. Як здійснити непрямий масаж серця дітям, літнім людям?
Loading...

 
 

Цікаве