WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Туберкульоз очей, шкіри, надниркових залоз,.перикарда. Туберкульозний мезаденіт - Реферат

Туберкульоз очей, шкіри, надниркових залоз,.перикарда. Туберкульозний мезаденіт - Реферат


Реферат на тему:
Туберкульоз очей, шкіри, надниркових залоз,.перикарда. Туберкульозний мезаденіт
ТУБЕРКУЛЬОЗ ОЧЕЙ
Мікобактерії туберкульозу потрапляють до очей або під вії внаслідок контакту з хворими-бактеріовиділювачами, а також із пилом або лімфогематогенним шляхом. Частіше уражується судинна сітка з розвитком туберкульозного увету у вигляді "баранячого жиру" позаду рогівки або райдужки. У судинній оболонці виникає запалення, що має вигляд горбиків. Часто бувають ураження очей туберкульозно-алергійного характеру: кера-тит, кон'юнктивіт або кератокон'юнктивіт. На рогівці або лімбі виявляють сіруваті вузлики (фліктени), гіперемію судин та набряк кон'юнктиви. Захво-рювання починається гостро з появою світлобоязні та сльозотечі. Ураження досить швидко прогресує, схильне до рецидиву. Фліктени можуть розсмоктуватися, перетворюватися на виразки, а після їх загоєння утворюються рубці. Іноді спостерігається помутніння рогівки, що зумовлює зниження гостроти зору або його втрату. Дуже рідко зустрічається гострий туберкульозний панофтальміт (абсцес ока).
Це біль, болісна чутливість очей, світлобоязнь, при пухлість повік одного або обох очей, які можуть супроводжуватися збільшенням та розм'якшенням лімфатичного вузла перед вушною раковиною, зниження або втрата зору. Під час об'єктивного дослідження на користь туберкульозного процесу свідчать такі зміни, як виявлення фліктен, пожовтіння з розширенням судин, виявлення на межі рогівки та білка жовтих або сірих вузликів, які то з'являються, то зникають протягом тижня, виразок рогівки, рубців на рогівці з білими крапками на місці виразок, жовтих округлих крапок завбільшки до 1-3 мм. У разі більш задавненого процесу ці крапки у центрі біліють, їхні краї стають більш чіткими, з'являються сірувато-білуваті плями на сітківці, ділянки крововиливів.
Лікаря мають насторожувати хворі з такими хронічними та гострими запальними захворюваннями очей, як кератит, увеїт, хоріоретиніт неуточненої етіології, в яких після 2 місяців інтенсивного лікування не спо-стерігається позитивного ефекту або на тлі лікування недуга прогресує.
Перелік необхідних обстежень, які потрібно виконати у ЛПЗ у разі направлення до фтизіатра-окуліста. Загальний аналіз крові, сечі, флюоро-графія або рентгенографія органів грудної клітки, аналіз крові на глюкозу, обов'язкове обстеження на ВІЛ/СНІД.
ТУБЕРКУЛЬОЗ ШКІРИ
У сучасних епідемічних умовах туберкульоз шкіри спостерігається і як самостійне захворювання, і в поєднанні з туберкульозом інших локалізацій. Збудник туберкульозу проникає в шкіру гематогенним або лімфогенним шляхом і значно рідше - у разі контакту ушкодженої шкіри із заразним матеріалом. Найчастіше туберкульоз шкіри перебігає у вигляді і туберкульозного вовчака - і наявності на шкірі первинного і елемента - горбика, вузлика і (люпоми).
Клінічні прояви туберкульозу шкіри. Виявлення безболісних горбиків (люпом) жовтувато-іржавого кольору з інфільтрацією з явищами десквамації, гіперкератозу, які інколи перетворюються на виразки з кровоточивим дном, гнійними виділеннями, млявими грануляціями. Досить часто збільшуються регіональні лімфатичні вузли. Найпоширеніша локалізація - ніс, щоки, вушні раковини, сідниці, верхні та нижні кінцівки. Можуть уражуватися слизові оболонки носа, порожнини рота, гортані. На місці локалізації люпом залишається атрофія, а після виразок - рубці з нерівними краями. Характерно, що у разі рецидивів на рубцях з'являються нові люпоми. Провокативним чинником виникнення люпом може бути травмування шкіри, ін'єкції. Виражені симптоми "зонда", "яблучного желе". У хворого виявляють м'які припухлості рожево-жовтого, а потім бурого кольору, розташовані в дермі, підшкірно-жировому шарі, які можуть пере-творюватися на абсцеси з локалізацією на обличчі, шиї. Після регресу залишається атрофія, пігментація шкіри. Частіше хворіють дорослі.
На відкритих частинах тіла хворого утворюються "бородавчасті" ураження шкіри, можливий лімфангіт, лімфаденіт. Часто такі зміни на шкірі виникають у працівників тваринницьких ферм, м'ясокомбінатів, медичних працівників, ветеринарних лікарів і характеризуються доброякісним перебі-гом. На кінцівках, сідницях, обличчі з'являються фокусно розташовані дрібновузликові ураження величиною як горошина світло-червоного ко-льору. У процесі еволюції вони перетворюються на пустули, які нагадують пустули вітряної віспи. Загоюються такі пустули з утворенням "штампованих" рубців і схильні до рецидивування та загострення, які вини-кають переважно у зимовий та весняний період. Характерна також поява одиничних вузлів розміром як каштан та твердих інфільтратів, які розташовані глибоко у підшкірно-жировому шарі з локалізацією на нижніх кінцівках, сідницях. Інколи спостерігається картина розпаду вузла та утворення глибоких нориць.
До клінічних проявів туберкульозу шкіри належать поява норицевих уражень розм'якшених та збільшених лімфатичних вузлів зі зміненою довко-ла них шкірою з утворенням рубців після загоєння, желеподібних вузликів, з яких іноді утворюються виразки, що локалізуються на голові, шиї, у складці між носом та щоками або на щоках з наступним рубцюванням та спотворенням обличчя, виникнення малоболючих яскраво-червоних окру-глих потовщень шкіри, які дещо виступають із переважною локалізацією над задньою поверхнею шкіри в ділянці литкового м'яза.
Діагностика. У разі підозри І на туберкульоз показані діагностична біопсія шкіри або країв виразки для гістологічного чи цитологічного дослідження, диференційну діагностику проводять з сифілітичними горбика-ми, червоним системним вовчаком, лейшманіозом шкіри, базиліомою, риносклеромою, виразковою піодермією, вузлуватою еритемою, тромбофлебітом.
Показання до направлення хворих із підозрою на туберкульоз шкіри. Хворі з активним туберкульозом будь-якої локалізації; інші загальні показання (див. вище); хворі із шпальними захворюваннями шкіри не уточненої етіології, у яких після 3-4 тижнів інтенсивного лікування не спостерігаються позитивного ефекту або недуга прогресує на тлі лікування; хворі з виразковими формами піодермій, гідраденітом, "рибоподібними мікозами, глибокими мікозами, васкулітом невизначеної етіології.
Перелік необхідних обстежень: загальний аналіз крові, сечі, флюорографія або рентгенографія органів грудної клітки, біопсія уражених ділянок шкіри, обов'язкове обстеження на СНІД, сифіліс, лепру, консультація оториноларинголога у разі ураження носа і вух.
ТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ МЕЗАДЕНІТ
Головні клінічні форми - туберкульоз лімфатичних вузлів, очеревини,
Loading...

 
 

Цікаве